Після призначення українським урядом першого з трьох аудиторів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ще в травні минулого року, питання аудиту бюро загальмувалось більше, ніж на рік. Минулого тижня Верховна Рада нарешті виконала своє домашнє завдання і визначилась із людиною, що перевірятиме роботу детективів від імені українського парламенту.
У четвер, 7 жовтня, народні депутати проголосували за кандидатуру Володимира Василенка – відомого правозахисника, колишнього суддю Міжнародного трибуналу щодо Югославії та представника України в Раді ООН з прав людини. Таким чином, аби отримати повний склад аудиторів та розпочати роботу, залишилося дочекатися рішення президента Петра Порошенка, який має делегувати свого представника на додачу до аудиторів від уряду та парламенту.
Добра репутація
Як зазначають опитані DW експерти, сам факт того, що Верховна Рада нарешті визначилася зі своїм рішенням є позитивним, адже це дозволить розблокувати роботу над проведенням аудиту НАБУ. Негативний висновок аудиторів є чи не єдиною можливістю звільнити керівництво бюро достроково, тому це питання стало жертвою жорстких політичних баталій та на довгий час опинилося у глухому куті.
Але й саме рішення призначити Василенка експерти зустріли зі стриманим оптимізмом. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначає, що Василенко має добру репутацію. А за словами виконавчого директора Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, на користь нового аудитора свідчать його міжнародний та академічний досвід, а також достатньо критичне ставлення до багатьох дій чинної влади.
“Зважаючи на неоднозначність багатьох інших кандидатур серед українців та штучно створене в Україні несприйняття іноземних радників, це, мабуть, найкращий аудитор якого міг призначити чинний склад Верховної Ради”, – каже Юрчишин.
Відсутність досвіду
Водночас деякі спостерігачі висловили низку пересторог щодо потенціалу Василенка. Зокрема йшлося про його поважний вік – 81 рік – і висування його кандидатури Олегом Ляшком, інформацію з декларації якого перевіряють детективи НАБУ. Також, за даними Центру протидії корупції, син Василенка Андрій під час роботи у Вищій кваліфікаційній комісії суддів брав участь у співбесідах із низкою скандальних суддів, що завершилися позитивними для них рішеннями.
Щоправда, Шабунін зазначає, що ці закиди самі по собі поки не дозволяють ставити під сумнів репутацію нового аудитора НАБУ. “Кваліфікація та адекватність не залежать автоматично від віку, а батько не може відповідати за дії сина, хоча було б добре, якби Василенко висловив свою позицію щодо останнього”, – зазначає експерт.
Набагато важливішим, на думку Шабуніна, є той факт, що аудитору від Верховної Ради, як і його колезі від уряду Михайлу Буроменському, бракує досвіду аудиту правоохоронних органів, адже в Україні вони досі не проводилися. Саме тому, додає експерт, вкрай важливим було б призначити аудитором іноземного спеціаліста із релевантним досвідом, які були серед раніше запропонованих парламенту кандидатур.
Також, каже Шабунін, і Василенко, і Буроменський є правозахисниками, тому є ризик, що обидва будуть набагато більше концентруватися на дотриманні детективами НАБУ прав людини, а не ефективності роботи бюро. “Перше є безсумнівно важливим, але нам також потрібна оцінка того, наскільки добре НАБУ виконує свою роботу”, – каже експерт.
Крок президента
Теоретично шанс призначити аудитора-іноземця із необхідним досвідом залишається у президента. За словами Юрчишина, такий розвиток подій є цілком вірогідним, а потенційною кандидатурою може стати хтось із кандидатів, вже відхилених раніше Верховною Радою. Наприклад, американець Томас Фаєрстоун, колишній прокурор Нью-Йорка, що брав участь у третьому за ліком конкурсі на посаду аудитора від парламенту, за підсумком якого і обрали Василенка. При цьому, експерт очікує, що своє рішення президент винесе вже найближчим часом. “Порошенко любить грати переможну церемоніальну роль – і тут він зможе власноруч “запустити” роботу аудиту”, – каже експерт.
У тому, що президент не буде довго визначатися із власною кандидатурою, впевнений і Шабунін. Він також не виключає призначення іноземця, хоча у своїх очікуваннях він більш скептичний, адже, на його думку, це означатиме впевненість Порошенка у можливості впливати на двох вже призначених аудиторів-українців. “При цьому, якщо двоє піддаються, то третій стає неважливим – негативний висновок аудиту теоретично можна буде отримати і так”, – попереджає експерт.
Так чи інакше, в разі, якщо Порошенко визначиться із “своїм” аудитором вже найближчим часом, експерти очікують, що результати роботи аудиту будуть отримані до кінця року. “Повноцінна робота потребуватиме до шести місяців, але в нас вже є два аудитори, які, до того ж, знайомі з українським контекстом”, – пояснює Юрчишин.
