У США жінки повинні прикривати груди і соски, перебуваючи у громадському просторі. Деяким активісткам це набридло. Вони виступають проти законів щодо наготи та викликають американців на відверту розмову про те, як вони ставляться до жіночого тіла.
У вересні Еффі Крокос, яка мешкає у місті Лавленд, штат Колорадо, скинула з себе футболку – і дістала позов у суд. Утім, того ж місяця вона отримала компенсацію у розмірі 50 тисяч доларів за мировою угодою.
20-річну пані Крокос звинуватили у непристойному оголенні, коли її побачили топлес за грою у фрісбі перед будинком свого нареченого.
Вона вважала, що закон у Колорадо змінився і ніщо не заважає її зняти футболку, якщо їй спекотно від активної гри. Зрештою, її наречений теж зняв футболку. Хіба ж вони не рівні?
“Я думала, це дозволено, адже чула про відповідне рішення Апеляційного суду десятого округу, до якого входить Колорадо. Я читала статтю, де стверджувалося, що за цим рішенням жінки можуть з’являтися на публіці топлес”.
“День видався надзвичайно теплим, і сонце шкварило безжально. Я зняла футболку, особливо не задумуючись”.
Та через кілька годин у воротах з’явився поліціянт і сповістив, що на неї поскаржились і вона мусить з’явитися до суду.
“Я кілька разів спитала його, у чому моя провина, – розповідає пані Крокос. – Та він лише повторював, що сусідам огидно на мене дивитися, що вулицею ходять діти. Мовляв, чого це я вирішила, що так можна?”
“Я розгубилася. Адже більшість людей виросли на грудному годуванні, а значить, змалечку бачили жіночі груди. Що в цьому огидного?”
Загроза для репутації
На час, коли поліціянт повідомив їй про скарги, Еффі була вже вдягнена, а її наречений – досі без футболки. Однак на нього чомусь ніхто не жалівся.
“Я не стояла посеред вулиці, не привертала до себе уваги. Я зняла футболку у приватному дворі, виключно для зручності”, – додає вона.
Та це вже не мало значення. Тепер вона мусила наймати адвоката, щоби звинувачення були зняті, а справу повністю закрили. Інакше це вважалося б “історією судимості” і могло б завадити їй у майбутньому.
Якби суд підтримав звинувачення у непристойній оголеності, це зруйнувало б мрію Еффі – стати вчителькою.
“Був ризик, що мене запишуть до сексуально небезпечних осіб, адже непристойна оголеність – це статевий злочин”, – пояснює вона.
“Свободу соскам!”
Пані Крокос не бачила за собою провини.
Бріт Гогланд і Саманта Сікс, активістки організації “Свободу соскам!” (англ. Free The Nipple) – всесвітнього руху за рівність статей у праві на оголення – подали в суд на владу міста Форт-Коллінс, штат Колорадо, добиваючись, щоб жінки могли оголюватися настільки ж, наскільки чоловіки.
У Форт-Коллінсі дівчатам та жінкам від 10 років і старше не дозволялося “свідомо з’являтися у громадських місцях” з оголеними грудьми. Це також стосувалося приватних територій, якщо ті відкриті огляду з публічного простору, на рівні першого поверху.
Були деякі винятки, такі як грудне годування; втім, за словами пані Гогланд, позиція міської влади “криміналізувала й сексуалізувала навіть неповнолітніх, починаючи з 10 років”. Вона не бажала з цим миритися.
За підтримки юристів і прихильників руху “Свободу соскам!”, Гогланд і Сікс перемогли: у лютому 2019 р. Апеляційний суд десятого округу визнав неконституційною заборону на оголення грудей у Форт-Коллінсі.
Суддя Грегорі Філліпс написав у рішенні: “Складається враження, що наполегливе прагнення міської влади захистити дітей направду зумовлене не морфологічними відмінностями між чоловічими та жіночими грудьми, а негативними стереотипами, за якими жіночі груди розглядають як сексуальні об’єкти, а чоловічі – ні”.
Під юрисдикцією цього суду перебувають Оклахома, Канзас, Нью-Мексико, Колорадо, Вайомінг і Юта; отже, тепер усіх цікавить, як поведеться місцева влада у цих штатах, якщо жінки захочуть ходити топлес.
У вересні, витративши на судовий процес 322 тисячі доларів, уряд міста Форт-Коллінс нарешті здався та вніс поправки до місцевих законів з урахуванням рішення суду.
Як писала місцева газета The Coloradoan, серед громадян єдності так і не було: дехто хотів продовжувати боротьбу, вважаючи, що заборона на наготу (у початковому формулюванні) відповідала цінностям місцевої громади.
Зміни на місцях
Хоча у Форт-Коллінсі закони змінили, не всі міста та штати взяли з цього приклад.
У випадку пані Крокос, закони міста Лавленд досі не дозволяють відкрито оголювати груди; втім, за порадою страхових агентів міська рада погодилася виплатити компенсацію після того, як за справу взялася юридична фірма, що раніше представляла інтереси Гогланд і Сікс.
А в управлінні поліції міста Оклахома-Сіті повідомили, що й надалі заборонятимуть жінкам ходити топлес. Генеральний прокурор цього міста Майк Гантер заявив: “Суди визнали, що окремі штати та політичні структури мають законний інтерес у забороні на наготу в традиційному розумінні цього слова”.
Є місця, де жінки можуть цілком законно оголюватися вище талії. Наприклад, у Філадельфії жінкам дозволено бути нагими, “якщо це не супроводжується непристойною поведінкою”, а у місті Нью-Йорк дозволяється бути топлес.
Як сповіщає вебсайт Go Topless, у багатьох штатах правила щодо того, що дозволено, а що – ні, доволі неоднозначні.
2016 року в Нью-Гемпширі трьох активісток руху “Свободу соскам!” заарештували, коли вони засмагали на пляжі без бюстгальтерів. Нині активістки вимагають підтримки від Верховного суду США.
Професорка Емі Вербел – авторка книжки “Суд над хіттю”, в якій розглянуто історію розуміння непристойності у США.
За її словами, несприйняття американцями жіночої наготи ґрунтується у “негативному ставленні євангельських християн до демонстрації тіла, яке сягає корінням ще пуритан, прибулих до Нової Англії”.
“Вони привезли з собою специфічне тлумачення старозавітної історії про Адама і Єву. Коли Адам і Єва ступили на шлях пізнання, то перше, що вони усвідомили – це була власна нагота. Вони відразу прикрилися одежинами”.
“Це ключовий момент – усвідомлення, що голим бути соромно. І це залишилося в американській культурі”.
Як пояснює пані Вербел, пуританська теологія, яка панувала в епоху створення американських законів, покладає “відповідальність за гріхопадіння людства” саме на жіноче тіло.
Якщо задати в Instagram пошук за хештеґом #FreeTheNipple, ви знайдете понад 4 млн публікацій; водночас правила користування цією соцмережею забороняють публікувати фото “оголеного тіла”, включно з жіночими сосками (за деякими винятками).
Пані Вербел коментує: “Виходить, якщо людина заявила, що вирішила стати чоловіком, її соски стають чоловічими і, відповідно, їх можна демонструвати. Якщо ж людина, навпаки, змінила стать на жіночу, значить, в неї жіночі соски та їхня демонстрація заборонена”.
Це складне питання, застерігає вона, адже алгоритми соцмереж не розпізнають нюансів – наприклад, не можуть відрізнити твір мистецтва, захищений правом на свободу слова, від порнографічного зображення.
Стриманість не на часі
Кетрін Вацел, президентка Американської асоціації нудистів, каже, що сьогодні за право оголюватися судиться безпрецедентна кількість людей.
“У минулому така боротьба була тихішою та стриманішою, мало хто звертався у суд – та зараз усе інакше, – каже вона. – Часи змінюються і настрої теж. Пам’ятаєте, лише 20 років тому багато хто засуджував прилюдне годування грудьми”.
Пані Вацел розповідає, що виросла у сім’ї, де вважалося нормальним ходити вдома без одягу; втім, вона розуміла, що не всі поділяють цю звичку.
“Мама часом виконувала хатню роботу нагою, щоби було зручно і не так жарко”, – пригадує вона.
“А от у чоловіковій родині так було не заведено. Ніхто з його рідних не виходив зі спальні чи ванної без халата чи іншого одягу”.
Пані Крокос досі приголомшена тим, що з нею сталося. Адже у деяких штатах нагота узаконена і “ніхто вам і слова не скаже”; водночас у південних штатах (так званому “біблійному поясі”) та деяких західних “з’явитися топлес – це наче скоїти злочин проти самого Бога”.
“Це не питання фемінізму, це питання рівності”.
“Американці бояться наготи, особливо жіночої. Мабуть, причина у тому, що багато хто досі дотримується думки, нібито кожна частина жіночого тіла призначена для сексу. Але це не так”.
