НАБУ звинуватило судову систему у не розгляданні та затягуванні розслідувань по провадженнях, які були направлені ними і САП
Нещодавно, Національне антикорупційне бюро України опублікувало дані, що станом на кінець жовтня 2018 року, з поміж 166 кримінальних проваджень з приводу яких прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скерували обвинувальні акти до суду, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.
Наразі лише у 35 провадженнях від НАБУ і САП ухвалено судові рішення.
Згідно антирейтингу справ у суді, на першому місці є справа «тернопільських прокурорів», що розглядається у суді в Хмельницькому, ще з листопада 2016 року, тобто вже 23 місяці. Іншою справою рекордсменом, переданою до суду ще 22 місяці назад є справа в завданні збитків ПАТ «Державній продовольчо-зерновій компанії». Три з п’яти справ, що розглядаються вже занадто довго, належать до київських судів.
83 справи, з поміж 166 кримінальних проваджень, перебувають у стадії розгляду, судовий розгляд не розпочато з приводу 48 справ, а лише в 35 провадженнях є рішення суду.
«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо. Вищий антикорупційний суд має поставити фінальну крапку у справах від НАБУ і САП, а винесені вироки допоможуть повернути арештовані під час розслідувань кошти в дохід держави. Саме тому його якнайшвидшого створення вимагають і українське суспільство, і міжнародні партнери», — зазначає НАБУ. Воно наголошує, що зміни в судовій системі й функціонування актикорупційного суду має гарантувати ефективність діяльності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Нагадаємо, що історія про початок створення антикорупційного суду, що має на меті розглядати корупційні справи високопосадовців переданих НАБУ і САП в Україні триває ще з весни 2016. Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. Саме створення антикорупційного суду було однією з умов співпраці з МВФ. Ймовірно, антикорупційний суд може почати працювати з березня 2019 року, саме таку інформацію оприлюднив директор НАБУ Артем Ситник.
«Наразі детективами НАБУ і прокурорами САП десяткам суддів повідомлено про підозру, тривають досудові розслідування, деякі справи вже передані до розгляду. Втім, поки суддів судять їх колеги, а подекуди й спільники, надія на справедливі вироки мізерна», — повідомляють про проблему в НАБУ.
Затягування та не розглядання судами переданих справ є серйозною проблемою ефективності функціонування НАБУ. Через таку ситуацію, грошей на утримання самого НАБУ йде більше, ніж воно повертає в бюджет. За 4 роки свого існування 212 співробітників скерували до суду 143 справи, відшкодували державі 360,3 млн грн збитків, але саме ж НАБУ лише за 2018 рік коштуватиме державі понад 8,5 млрд гривень. «Цифри потрібно скорегувати з поправкою на те, що до витрат на НАБУ слід додати і витрати на існування спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Адже НАБУ без САП не функціонує, тому ефективність цих органів треба рахувати разом. І вона надзвичайно від’ємна. Мусить бути саме такий критерій ефективності боротьби з корупцією: дивитися, скільки коштів повернуто, скільки посадовців засуджено (а у нас більше 80 % усіх виродків, котрі фігурують у справах, які вело НАБУ, – «по угоді зі слідством», тобто пропонують дати свідчення на інших людей і за це іде така угода)», — зазначає Ігор Луценко, голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Іншу думку має Гліб Канєвський, голова громадської ради при АРМА, він стверджує, що не можна оцінювати показник повернутих грошей НАБУ, адже «дві із трьох ланок антикорупційної системи України не працюють. А саме не працює антикорупційний суд, який ще просто не створений (власне, за вироком цього суду будуть конфісковані гроші, і коли він буде створений, можна буде врешті підрахувати ефективність антикорупційного бюро)».
Діяльність НАБУ та САП є не ефективним без злагодженої роботи Вищого антикорупційного суду. На жаль, склалась ситуація при якій судова система тормозить розкриття справ. Згідно з оприлюдненими даними, можна стверджувати, що гроші з бюджету, ймовірно до березня 2019 року йдуть в повітря.
«У боротьбі з таким явищем, як корупція, повинен запрацювати один цілий механізм із правоохоронних та судових органів. Як ви знаєте, у нас уже прийнятий Закон України «Про Вищий антикорупційний суд». Сподіваємося, що усі справи, які НАБУ порушило проти корупціонерів, будуть ретельно вивчені судом із наданням їм відповідної правової оцінки, а винні особи все ж таки будуть сидіти за ґратами», — Сергій Сокур, голова правління ГО «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам «Антикорупційна ініціатива»
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін стверджує, що важко розділяти, де суддя навмисно затягує навіть початок справи, а де в суду просто немає вільних суддів. Існує реальний кадровий недобір. Через те, не лише справи передані НАБУ і САП затягуються чи не розглядаються взагалі.
12 листопада почалося тестування кандидатів на участь у конкурсах у Верховний Суд і Вищий антикорупційний суд. На іспит зареєструвалися 765 кандидатів. Результати мають бути оголошені до 20 лютого. На жаль, в кандидати на посаду суддів антикорупційного суду, подаються й ті суді, що вже мають заплямлену репутацію, наприклад до конкурсу допустили Майю Бутенко, яка в часи Майдану судила учасників протестів.
Критично до створення Вищого антикорупційного суду ставиться адвокат Іван Макар, він стверджує, що «Донедавна панацеєю від корупції вважалися НАБУ і САП. Тепер – Антикорупційний суд… чому треба надіятися, що Антикорупційний суд має бути кращим за всі решту судів? Думаю, він буде не кращим, а навіть набагато гіршим за своїм складом, оскільки туди пройдуть пройдисвіти найвищої проби. Чесних, без наявності на них компромату, людей влада банально туди не пропустить, бо це для неї небезпечно». Він звинувачує в усьому систему, яка «вимагає постійного руху корупційно отриманих коштів знизу наверх. Не захоче суддя працювати в системі – дуже швидко йому організують кримінал, а громадськість, звичайно, не заступиться, бо ж зрозуміло – «суд корупційний».
Скептичний до риторики НАБУ, що Вищий антикорупційний суд, стовідсотково дасть результат після розслідування НАБУ адвокат Роман Александрук, на його думку це лише маніпулювання громадською думкою: «Сьогоденна риторика НАБУ полягає у наступному: немає посаджених корупціонерів, – тому що немає вироків; немає вироків тому що немає Вищого антикорупційного суду. Заздалегідь формується суспільна думка Вищий антикорупційний суд = обвинувальні вироки = посаджені корупціонери». Але Александрук стверджує, що є ймовірність, що новостворений суд може винести виправдувальний вирок через недопустимість доказів, або «скасує повідомлення про підозру в зв’язку з тим, що детектив написав просто маячню, і прокурор це не перевірив». Він вважає, що антикорупційний суд не дорівнює стовідсотковим звинувачувальним вирокам по підозрам НАБУ. «І взагалі, компетенція НАБУ закінчується, як тільки підозрюваний отримує обвинувальний акт в порядку ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України. Як сторони далі у справі залишаються тільки прокурор та підозрюваний зі своїм захисником. І визначити, чия позиція правильна, повинен суд. Незалежний, неупереджений і об’єктивний суд», — зазначає він.
Наразі, можемо сказати, що суди дійсно блокують розслідування НАБУ, але не можна сказати на 100% що ж є причиною, кадровий недобір чи корумпованість Феміди. До створення антикорупційного суду та перших реальних успіхів доведення його ефективності, залишається питанням чи не потрібно заморозити фінансування на НАБУ та САП?
Анастасія Білинська
