Попри наполегливі рекомендації паломникам максимально утриматися від прощі до Умані, враховуючи війну, регулярні масовані обстріли нашої країни та можливі провокації з боку росії, понад 30 000 паломників-хасидів прагнуть приїхати до Умані до могили свого цадика Нахмана Брацлавського.
Державна служба України з етнополітики і свободи совісті провела засідання робочої групи щодо проблемних питань організації заходів, пов’язаних з щорічним паломництвом брацлавських хасидів до могили Нахмана Брацлавського в Умані. Природно, що приїзд такої кількості прочан у воюючу країну вимагає серйозних безпекових, логістичних, медико-санітарних та інших зусиль заходів з боку державних органів.
Після початку вторгнення українське МЗС офіційно звернулося до паломників із закликом виявити обережність і не приїздити в Україну під час війни через велику загрозу ракетних ударів. Актуальність цього попередження підтвердилася 28 квітня 2023 року, коли росіяни завдали подвійного ракетного удару по житловому сектору Умані. Тоді було зруйновано 9-ти поверховий житловий будинок в якому загинуло 23 людини, в тому числі шестеро дітей.
пише експерт Інформаційного центру “Міжмор’я” Юрій Гончаренко.
Ізраїль в цьому питанні покладає відповідальність на Україну: ваша територія – ваші проблеми. Але навіть при великому бажанні, цілковита безпека під час постійних ракетних атак – абсолютно утопічна мрія.
Втім, українські дипломати запропонували цілком логічний вихід: надання Ізраїлем сучасних систем ПРО, які зможуть убезпечити місто від російських ракетних атак. На це ізраїльський уряд відповів традиційною відмовою.
Втім, і українське зовнішньополітичне відомство чітко дало зрозуміти, що «поточна ситуація не залишає нам іншого вибору, окрім як обмежити в’їзд ізраїльтян».
На жаль, в сучасному глобалістичному світі поняття «нейтралітету» – дуже і дуже відносне. Враховуючи тісне сплетіння інтересів різних держав, кожен «нейтрал» рано чи пізно стає явним або пасивним союзником однієї зі сторін конфлікту. Міграція інтересів Ізраїлю відбулась у чітко визначеному векторі. І цей вектор – путінська росія.
пише експерт.
Ізраїль офіційно провів два раунди політичних переговорів з росією на високому рівні. Також 18 травня підписано угоду щодо безоплатного надання росіянам земельних ділянок для відкриття нових консульських відділів в Західному Єрусалимі. А ще, Ізраїль продовжує наполягати на неприєднанні до будь-яких санкцій щодо росії. Навпаки, протягом останніх двох років взаємний товарообіг значно збільшився, що породжує цілком обґрунтовані підозри щодо впровадження схем обходу міжнародних санкцій. Про незасудження агресії та ненадання зброї – вже згадувалося вище. Тож загострення стосунків між Україною та Ізраїлем – було лише справою часу.
Попереджувальним пострілом прозвучала червнева заява українського посольства в Єрусалимі. В ній, окрім іншого, було чітко висловлено позицію щодо останніх дій Ізраїлю:
У той час, як народ України, включно з чисельною єврейською громадою, стікає кров’ю під натиском російських ракет та іранських безпілотників, ізраїльське керівництво, прикриваючись словесною демагогією про свій нейтралітет, активно налагоджує відносини з російською федерацією. Насправді на місцях так званий «нейтралітет» ізраїльського уряду розглядається як чітка проросійська позиція.
Українського посла очікувано викликали в місцеве МЗС для висловлення «обурення».
Міністр Коен заявив: «Незважаючи на складнощі з росією, Ізраїль підтримує Україну з початку війни і до сьогоднішнього дня, публічно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України і навіть голосує на міжнародних форумах, щоб засудити росію». В чому полягає підтримка окрім згаданих голосувань, міністр не уточнив.
Нещодавно стосунки двох країн перетнули чергову «психологічну позначку» – українських біженців в Ізраїлі позбавили медичного страхування. Традиційно – без завчасного попередження і пояснень. Як з’ясувалося згодом, це відбулось через відмову виділити необхідні кошти з боку ізраїльського міністерства фінансів.
Гостроту чергового конфлікту вдалося дещо пригасити завдяки прямій розмові міністрів закордонних справ. Дмитро Кулеба повідомив, що досяг певних домовленостей з Елі Коеном: «Він запевнив мене, що медичне страхування для українців в Ізраїлі збережеться, проблема буде вирішена найближчим часом».
Втім, саме зараз ситуація підходить до своєрідної «точки кипіння». Вже декілька українських видань, посилаючись на власні джерела в РНБО, оприлюднили інформацію про підготовку до призупинення (не розірвання!) дії Угоди щодо «безвізу» з Ізраїлем. Посилаючись на пункт Угоди, де подібні дії дозволяються «у виняткових випадках з причин охорони громадського порядку, національної безпеки та охорони здоров’я населення».
Рішення виглядає цілком логічним, як з огляду на загальний фон міждержавних стосунків, так і на реальну небезпеку, яка існує щодо місць масового паломництва. Адже, як показує практика, російські ракети паспорт не питають.
Також готується подання до міжнародних партнерів України щодо виключення Ізраїлю з формату «Рамштайн». В цьому випадку логіка також цілком очевидна: за весь період зустрічей, Ізраїль жодного разу не надав ніякої допомоги. То в чому сенс присутності його представників? До того ж, деякі українські чиновники off-record кажуть, що є цілком аргументовані підозри щодо використання інформації із закритих зустрічей у «власних інтересах» та «злиття» її ворожій стороні.
Євген Корнійчук з цього питання висловився максимально дипломатично: «Якщо Міністерство закордонних справ і Рада національної безпеки нічого не підтвердили, я, як посол, також нічого підтвердити не можу. Але я звертаю увагу, що ніхто також не спростував цю інформацію».
Наразі такі підозри неможливо ані остаточно підтвердити, ані спростувати. Втім, зважаючи на загальний тон відносин між нашими державами, такі дії не стануть несподіванкою.
В будь-якому випадку, Україна точно не втрачає друга. Можливо – випадкового роззяву, який байдуже витріщається не втручаючись у події. Але можливо за російським кораблем піде підступний зрадник, який діє в інтересах ворога. В обох випадках, Україна лишається, як мінімум, «при своїх».
