За чотири роки війни в Україні сформувалася нова категорія людей – учасники бойових дій, вони ж – учасники АТО або ветерани війни.
Зараз їх налічується понад 346 тисяч. Та бойові дії на Донбасі тривають, тож ця цифра буде збільшуватися. Статус учасника бойових дій часом складно отримати добровольцям, натомість є й інша категорія так званих “військових туристів”, які отримали його за сумнівні заслуги.
Пояснюємо, хто такі власники посвідчення УБД, які пільги мають учасники війни, їхні родини і діти, та що дає статус учасника АТО.
Хто такі учасники бойових дій, учасники АТО та ветерани війни?
До 2014 року учасник бойових дій асоціювався в українців із ветеранами Другої світової війни та військовими, які брали участь у миротворчих місіях в інших країнах. Однак з початком антитерористичної операції на сході України цей список розширився.
Зараз учасниками бойових дій вважаються бійці Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ, Міністерства внутрішніх справ та добровольчих батальйонів, які воювали проти російської агресії у Донецькій та Луганській областях.
Поняття “учасник бойових дій” тотожне визначенням “учасник АТО” та “ветеран війни”. Однак, останнє також означає, що під час бойових дій військовослужбовець отримав поранення чи контузію та має статус людини з інвалідністю внаслідок війни.
Скільки українців мають статус учасника бойових дій?
За даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО на 1 жовтня цього року статус учасника бойових дій отримали 346 160 людей.
Більшість з них – 234 605 – військовослужбовці Збройних сил та розвідки, 33 409 – Національної гвардії, 32 481 – Міністерства внутрішніх справ, 19 549 – Державної прикордонної служби та 10 745 – Служби безпеки.
Складніше підрахувати бійців добровольчих батальйонів, які отримали статус УБД.
По-перше, з 2015 року, згідно з Мінськими домовленностями, всі добровольчі батальйони були переведені до складу офіційних структур Міноборони та МВС.
По-друге, досі є добровольці, які офіційно не визнані учасниками бойових дій, але про них – далі.
Хто отримує статус учасника АТО?
Отримати статус УБД може будь-який військовослужбовець, незалежно від звання, який виконував завдання у зоні проведення АТО (зараз – операції Об’єднаних сил) не менше ніж 30 днів.
Відповідні документи, які підтверджують перебування та участь військового у бойових діях, на розгляд спеціальної комісії подає командир військової частини або підрозділу.
Для тих бійців, які отримали контузії, каліцтва і поранення під час виконання завдань у зоні ООС, а також виконували бойові завдіння в умовах безпосереднього зіткнення, правило 30 днів не розповсюджується.
Чи отримують статус УБД добровольці в Україні?
У 2014 році в Україні почали з’являтися перші добровольчі батальйони: “Правий сектор”, “Айдар”, “Донбасс”, “Крим”, “ОУН” та інші. Тоді бійці цих формувань не думали про гроші та пільги, а просто воювали в гарячих точках Донбасу.
З часом стало зрозуміло, що АТО швидко не скінчиться. Тому у 2015 році всі добровольчі батальйони фактично примусили вступити до складу Збройних сил чи Нацгвардії. Це дало можливість легалізувати добровольців та надати їм статус учасників бойових дій.
Однак є ті, хто воював у 2014-2015 роках, але не має такого посвідчення. Причина – щоб отримати статус УБД, добровольцям потрібно знайти не менше двох людей з числа учасників АТО, які підтвердять їхнє перебування у зоні бойових дій. Часом це доволі складно.
У результаті, окремі поранені у ході бойових дій та родини загиблих добровольців залишились без соціальної підтримки, але офіційної статистики таких випадків немає.
Окрім наявності “свідка” є інша умова. Статус добровольцям надається, якщо після 2014-2015 років їхнє формування було включене до складу ЗСУ, МВС, Нацполіції чи Нацгвардії.
На сьогодні майже всі добровольчі батальйони підпорядковані офіційним структурам. Єдиний підрозділ, що залишався “незалежним” – Українська добровольча армія (УДА), керівник якої – Дмитро Ярош.
Слід зазначити, що добровольці таки мають юридичний статус на рівні обласних рад, які визнали їх учасниками бойових дій на місцевому рівні. Щоправда, не у всіх регіонах ця процедура пройшла швидко.
Наприклад, у червні 2016 року добровольці влаштували мітинг під Харківською обласною радою з вимогою визнати їх учасниками бойових дій та ініціювала розгляд цього питання на рівні Кабміну.
А у квітні 2018 року кілька десятків добровольців прийшли з мітингом під Верховну Раду.
Вони вимагали визнати їх та їхніх побратимів учасниками АТО. За словами мітингувальників, влада їм не відмовляє, але й не поспішає легалізувати їхній статус під час боїв у 2014-2015 роках.
Які пільги мають учасники бойових дій?
Автоматично з отриманням статусу УБД військовослужбовець отримує й відповідні пільги та права. Вони прописані в Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
- безкоштовні юридичні послуги (юристів, адвокатів);
- першочергове забезпечення житлом тих, хто потребує поліпшення житлових умов (протягом двох років із дня взяття на квартирний облік) та відведення земельних ділянок для будівництва, садівництва й городництва;
- безкоштовний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту;
- знижка 75% (100% знижка для інвалідів війни) на сплату квартплати, комунальних послуг та опалення;
- позачергове користування всіма послугами зв’язку та встановлення квартирних телефонів на пільгових умовах (оплачується в розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% додаткових робіт);
- безплатний проїзд по Україні (туди й у зворотному напрямку) один раз на два роки (залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом), або проїзд один раз на рік вказаними видами транспорту з 50% знижкою;
- безкоштовні ліки за рецептами лікарів та першочергове безплатне зубопротезування;
- безкоштовне санаторно-курортне лікування або одержання компенсації його вартості, якщо військовий лікувався за свої кошти.
Пільги, як то знижка на сплату комунальних послуг та першочергове обслуговування у медичних закладах, розповсюджується не тільки на учасників бойових дій, а й на членів їхніх родин.
Які документи потрібні для оформлення статусу УБД у 2018 році?
Для отримання статусу УБД необхідно надати наступні документи:
- довідку про участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;
- витяги з наказів Генерального штабу ЗСУ про залучення до здійснення цих заходів;
- витяги з наказів Командувача Об’єднаних Сил (раніше – АТО), командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття та вибуття до районів здійснення цих заходів; документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів ООС.
Якщо військовослужбовець пробув у зоні ООС менше 30 днів, але за цей період встиг взяти участь у бою або розвідувальній операції, то до цього переліку додаються також витяги з бойових наказів та донесень, які підтверджують цей факт.
У разі, якщо боєць отримав поранення, контузію чи каліцтво – матеріали службових розслідувань.
Необхідні документи на розгляд комісії подає командир / начальник військової частини або підрозділу. Але військовослужбовець може зробити це й самостійно.
Детальніше про перелік необхідних документів читайте в постанові Кабміну про надання та позбавлення статусу УБД та на сайті Міністерства оборони.
Куди звертатися за допомогою учасникам АТО?
Звертатися за допомогою учасники бойових дій можуть до:
Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО (м. Київ, провулок Музейний, 12, телефони: (044) 281-08-50, (044) 281-08-48);
на “гарячу лінію” департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони: (044) 454-43-37;
департаментів соціального захисту населення облдержадміністрацій своїх міст, обласних центрів безоплатної вторинної правової допомоги у своїх містах.
Крім того, є ряд правозахисних організацій, які надають допомогу та консультації ветеранам:
ГО Всеукраїнська правозахисна організація “Юридична Сотня” (м. Київ, вул. Гайдара, 54-а тел: 0 800 308 100);
Єдина служба правової допомоги 3222 (0 800 21-3222);
ГО Правозахисна Група “СІЧ” 49000 (м. Дніпро, Святослава Хороброго 31/30, тел: 095 903 3361).
Чи отримують учасники бойових дій пільгові кредити?
Учасники бойових дій мають право отримати позику на будівництво нового будинку, капітальний ремонт житлових будинків, а також на придбання дачних будинків та благоустрій своїх садових ділянок. У такому разі військовослужбовець має погасити кредит протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.
Які пільги отримують діти учасників бойових дій?
Законом передбачені пільги відносно освіти дітей ветеранів війни. Держава забезпечує дітям ветеранів, не старшим за 23 роки, підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах:
повну або часткову оплату навчання;
пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти;
соціальну стипендію та безоплатне забезпечення підручниками;
безоплатне проживання в гуртожитку.
Крім того, пільги на навчання надаються й самим учасникам бойових дій.
Які виплати передбачені для родин загиблих учасників бойових дій?
У разі, якщо військовослужбовець загинув під час виконання бойових дій або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов’язаного з проходженням військової служби, члени його родини, батьки та утриманці отримують одноразову грошову допомогу.
Її розмір – 750 або 500 прожиткових мінімумів, який з 1 липня 2018 року складає 1777 гривень.
Родина отримає більшу суму, якщо військовий помер внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних із виконанням військових обов’язків. У разі загибелі військовозобов’язаного або резервіста, призваного на навчальні або перевірочні збори чи для проходження служби у резерві, родичі отримають меншу компенсацію.
Також мають право на відповідні пільги дружина або чоловік та неповнолітні (повнолітні, але з інвалідністю) діти військовослужбовця, який пропав безвісти.
Перелік документів для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або отримання інвалідності військовослужбовця можна подивитись на сайті Міноборони.
Які виплати отримають учасники бойових дій?
Щороку учасники бойових дій та ветерани війни отримують грошову допомогу. Виплачується вона один раз на рік до 5 травня.
У 2018 році Кабінет Міністрів постановив, що учасники бойових дій отримають 1 265 гривень, а члени родини загиблих та їхні дружини / чоловіки, які не одружилися вдруге, – 630 гривень.
Ветеранам, що отримали інвалідність внаслідок війни, виплачують до 5 травня наступну суму: I група – 3 685 гривень, II група – 3 265 гривень, III група – 2 845 гривень.
Крім цього, згідно із законом, якщо військовослужбовець отримує інвалідність під час виконання бойових завдань, для нього передбачена одноразова грошова виплата.
Для людей з інвалідністю І групи у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, ІІ групи – 300-кратного, ІІІ групи – 250-кратного. Прожитковий мінімум із 1 липня 2018 року складає 1777 гривень.
Чи всі пільги, передбачені законодавством, отримують власники посвідчення УБД?
Останнім часом з’являється все більше випадків, коли у мирному житті порушуються права учасників бойових дій. Найпоширеніші випадки – відмова у пільговому проїзді.
Це право демобілізований боєць з Харківщини Андрій Микитенко пішов відстоювати до суду. Йому постійно відмовляли у безкоштовному проїзді, пояснюючи це рішенням перевізника. Той, у свою чергу, заявив, що не отримує компенсацію від держави за пільгову категорію.
Тяганина тривала понад рік. Але суд став на сторону екс-військовослужбовця, визнав його право на безкоштовний проїзд та зобов’язав перевізника виплатити ветерану АТО одну тисячу гривень морального відшкодування.
Часом справа доходить і до мітингів. Наприклад, у 2017 році в Запоріжжі розлючені порушенням своїх прав ветерани АТО блокували рух маршруток.
Учасникам бойових дій іноді доводиться довго чекати на отримання земельних ділянок або житла. У цих випадках проблема найчастіше пов’язана з бюрократичною тяганиною.
Чи всі чесно отримали статус учасника бойових дій?
Із моменту, коли військовослужбовці почали отримувати статус УБД, серед них з’явилося поняття “Військовий туризм”. Це коли отримують посвідчення учасника бойових дій ті, хто не брав участь у боях. Як це можливо?
Фактично зоною проведення АТО вважаються й мирні чи звільнені міста, наприклад, Краматорськ, Бахмут чи Слов’янськ. Воювати там не треба, а перебування там протягом 30 днів є підставою для отримання статусу УБД, відповідно – повного пакету пільг.
Проблема незаконного отримання статусу учасника бойових дій піднімалася ще на початку війни, коли з’явилася інформація про “бойових” прокурорів Донецької області. Завдяки цьому вони уникнули люстрації.
Але проблема актуальна й досі. Так, у червні цього року військова прокуратура Західного регіону заявила, що береться за “військових туристів”. Мовляв, провівши моніторинг ЗМІ та соцмереж, поспілкувавшись з реальними учасниками АТО, виявилось, що “серед діючих та колишніх військовослужбовців виникла соціальна напруга”. Причина – дехто отримав статус УБД, хоча перебував у тилу й не брав фактичної участі у боях.
За що можуть позбавити статусу УБД?
Згідно із постановою Кабміну, підстави для позбавлення статусу учасника війни:
вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в АТО чи ООС;
недостовірна інформація про участь у відсічі російської агресії на сході України;
відмова військового від статусу.
На сьогодні статусу позбавили 155 людей.
