До своєї першої річниці Державне бюро розслідувань підходить під акомпанемент гучних скандалів. Президент і парламент тепер готуються “перезавантажити” цю структуру
Парадоксально, але саме Державне бюро розслідувань (ДБР) працює на рік менше від свого керівника – 22 листопада 2017 року президент Петро Порошенко своїм указом призначив Романа Трубу директором на той момент ще не існуючої установи. Втім, історія створення наймолодшої в Україні силової структури чи не вся складається із затримок і відтермінувань.
Концепція спеціального слідчого органу, який би займався злочинами правоохоронців, суддів та інших високопосадовців, обговорювалась понад 20 років. Нарешті у Кримінальному процесуальному кодексі від 2012 року передбачили створення Державного бюро розслідувань. Але тільки у 2015 році Верховна Рада прийняла відповідний закон. Ще два роки в конкурсної комісії з представників парламенту, уряду та президента пішло на підбір директора та двох заступників: попри обіцянки щодо політичної незалежності, “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт” тоді ніяк не могли поділити вплив на новий правоохоронний орган.
Роман Труба: “Наша робота не подобається лише тим, кому оголошено або готуються підозри”.
Ретельний конкурсний відбір не тільки керівників, але й слідчих та оперативників, залучення до роботи кадрів з-поза правоохоронної системи мав би забезпечити добру репутацію ДБР, але на практиці лише затягував запуск. І досі при граничній чисельності у півтори тисячі працівників штат ДБР укомплектований лише наполовину, зазначала член комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова на останньому засіданні.
Згідно з даними соцопитування групи “Рейтинг”, проведеного у жовтні, бюро довіряє лише 23 відсотка громадян – менше, ніж поліції чи СБУ. Довіри до працівників ДБР немає і всередині правоохоронної системи, стверджує в розмові з DW колишній начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк, звільнений у жовтні.
Справи Майдану та “фактор Портнова”
Саме до ДБР тепер має перейти більшість так званих “справ Майдану”, які Горбатюк із підлеглими розслідував останні п’ять років. З 20 листопада органи прокуратури втрачають функцію слідства.
18 листопада ДБР відзвітувало про створення окремого підрозділу, який займатиметься “справами Майдану” – наразі в ньому працює 20 слідчих. Та родичі загиблих учасників протесту та Адвокатська дорадча група (АДГ), яка представляє інтереси потерпілих учасників протесту, вимагають, аби разом із справами до бюро перейшли й слідчі з “управління Горбатюка”. При чому бажано на чолі із самим Горбатюком.
Сергій Горбатюк: Довіри до працівників ДБР немає і всередині правоохоронної системи
“Це забезпечить безперервність розслідувань злочинів. А якщо віддати все новим слідчим, вони ж кілька місяців тільки на читання витратять”, – пояснює DW один з членів АДГ Павло Дикань. Він не виключає, що адвокати потерпілих оскаржуватимуть слідчі дії ДБР у “справах Майдану”, якщо “запідозрять упередженість”.
В учасників Євромайдану є свої підстави для таких підозр – директорові ДБР Роману Трубі вони закидають непрофесійну співпрацю з колишнім заступником голови адміністрації Віктора Януковича Андрієм Портновим. Портнов втік з України в лютому 2014 року, повернувся тільки після обрання Володимира Зеленського президентом і чи не одразу ж завалив ДБР повідомленнями про злочини, нібито вчиненими Петром Порошенко та його політичними соратниками.
Заяви Портнова, які спершу скидалися на юридичний тролінг за півроку обернулись на 13 серйозних розслідувань – по них слідчі ДБР проводять обшуки в бізнес-партнерів п’ятого президента України, отримують доступ до стратегічних документів і навіть накладають арешт на “Ленінську кузню”. Адвокати Порошенка звертають увагу, що чи не про всі слідчі дії ДБР Портнов дізнається заздалегідь. “Така координація говорить про те, що у ДБР є якась особлива зацікавленість у взаємодії з Портновим”, – висловив свою думку адвокат Ілля Новіков, відповідаючи на запитання DW.
Телеграми та жучки
Роман Труба продовжує заперечувати координацію дій ДБР з Андрієм Портновим – слідчі, які розслідують справи за його заявами навіть пройшли перевірку на поліграфі. “Всі “справи Майдану”, що будуть передані в ДБР, продовжать належним чином розслідуватися. Це наш обов’язок як нового правоохоронного органу”, – пообіцяв він у своєму телеграм-каналі 21 листопада.
Чи є у ДБР якась особлива зацікавленість для взаємодії з Андрієм Портновим (на фото)?
Та поширювати інформацію через популярний месенджер вміє не тільки директор ДБР. Цього тижня у мережі з’явився анонімний канал із промовистою назвою “Трубу прорвало” – в ньому публікуються аудіозаписи нібито зроблені таємно в службовому кабінеті Романа Труби. На них людина з голосом схожим на голос голови ДБР радиться з головою Офісу президента Андрієм Богданом щодо допитів Петра Порошенка, обговорює з Володимиром Зеленським по телефону пріоритетні розслідування та отримує поради “не перейматися щодо справ Майдану”.
21 вересня Роман Труба і сам повідомляв про виявлену в своєму кабінеті апаратуру для прослуховування. Однак зараз називає публікацію аудіозаписів провокацією та фейком, відмовляючись відповідати на запитання журналістів щодо конкретних розмов. У парламентській фракції Петра Порошенка “Європейська солідарність” вже заявили, що вимагатимуть створення у Раді тимчасової слідчої комісії з перевірки опублікованих аудіозаписів та тимчасового відсторонення від роботи їх імовріних фігурантів: самого Труби, генпрокурора Руслана Рябошапки, Андрія Богдана та його заступника Андрія Смірнова.
Удосконалення чи перезавантаження
Донині Верховна Рада дев’ятого скликання йшла на зустріч Роману Трубі – в вересні парламент надав ДБР можливість самостійно прослуховувати телефони підозрюваних, а в жовтні ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт щодо удосконалення роботи бюро. Основні його положення Труба відверто підтримував: законопроект мав надати ДБР статус правоохоронного органу, замість теперішнього “органу виконавчої влади”, скасувати діючий колегіальний принцип управління, розширивши повноваження директора, збільшити штат бюро.
Петро Порошенко: “Обвинувачувати п’ятого президента України в захопленні державної влади – це смішно”
Та під час підготовки документу до другого читання в профільному комітеті з правоохоронної діяльності почали говорити не про удосконалення, а про перезавантаження ДБР. Комітет схвалив поправки, які дозволяють переводитись до бюро слідчим ГПУ у справах Майдану поза загальним конкурсом, змінюють принцип формування конкурсних комісій та головне – передбачають звільнення директора та його заступників.
“Цим законопроєктом ми кардинально змінюємо принципи роботи ДБР, тож логічно буде шукати для нього нових керівників”, – говорив на засіданні комітету 14 листопада його голова Денис Монастирський. “Наша робота не подобається лише тим, кому оголошено або готуються підозри. Петро Порошенко тільки й чекає, поки буде звільнено керівника ДБР”, – заявив у відповідь Роман Труба.
Наступного дня Рада почала розгляд законопроєкту, спрямованого на “перезавантаження”, але до закінчення пленарного тижня встигла обговорити лише кілька поправок.
Тим часом Роман Труба анонсував підозру п’ятому президенту у невиконанні судового рішення та закликах до захоплення влади. Генпрокуратура не квапиться погоджувати цей документ. У будь-якому разі вручити його Порошенку Труба зможе тільки після зняття Радою недоторканності. Станеться це не раніше 3 грудня, тоді ж парламент продовжить розгляд законопроєкта про ДБР.
А до цього часу одна з найвідоміших адвокаток родин Небесної сотні Євгенія Закревська оголосила голодування – вона продовжує вимагати створення у ДБР повноцінного слідчого відділу у справах Євромайдану.
