На їхньому маруновому, кольору запеклої крові, береті – знак із куполом парашута, крилами та вогненним мечем архангела Михаїла. 21 листопада, коли православна церква вшановує архистратига Михаїла, професійне свято відзначають й українські десантники. У 2014 році разом зі спецпризначеннями десантники першими піднялися для відсічі агресії Росії проти України. Радіо Свобода зібрало деякі факти про Десантно-штурмові війська – за роки російсько-української війни вони втратили понад пів тисячі своїх воїнів.
1. У складі Збройних сил України цей рід військ спочатку носив назву «аеромобільні війська», потім – «високомобільні десантні війська» (з абревіатурою ВДВ – як за часів СРСР – ред.). Десантно-штурмовими військами (ДШВ) називаються від 2017 року.
2. 21 листопада 2017-го на урочистій церемонії в Києві десантники змінили берети та інші знаки розрізнення на нові. Кольором беретів став маруновий (темно-бордовий). Аналогічні берети для ідентифікації своїх десантників використовують у 59 країнах світу, 19 серед яких є членами НАТО.
3. «Столицею» десантно-штурмових військ України вважається місто Житомир, де базується Командування ДШВ, постійно дислокується 95-та окрема десантно-штурмова бригада (95-та ОДШБр), розташований навчальний центр Десантно-штурмових військ. Одна із житомирських вулиць має назву Героїв десантників.
4. У липні-серпні 2014 року 95-а бригада (на той момент окрема аеромобільна – ред.) під командуванням полковника Михайла Забродського (нині генерал-лейтенант, народний депутат України 9-го скликання – ред.) разом із підрозділами 79-ї аеромобільної, 25-ї повітрянодесантної, 30-ї та 51-ї механізованих бригад здійснили рейд, який американський військовий експерт Філіп Карбер назвав «найдовшим у новітній військовій історії».
Мету рейду влітку 2014-го екскомандувач ДШВ, командувач силами АТО у 2017-2018 роках Забродський потім пояснив так: «Щоб зняти загрозу оточення і зняти складне становище, яке склалося уздовж південних рубежів нашої країни на півдні Донецької області після того, як Російська Федерація почала застосовувати засоби ураження через лінію державного кордону, було поставлене завдання рейдовому загону забезпечити виведення підрозділів, які на той момент були в південних районах Донецької області».
Десантники та піхотинці, за їхніми словами, здолали понад 470 кілометрів (у тому числі тилами бойовиків) – від Слов’янська до Маріуполя, потім вздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулися до Слов’янська. Під час рейду українські військові, як вони розповіли, вступали у бойові зіткнення із підрозділами Російської Федерації, знищили кілька російських артилерійських дивізіонів, які перебували вже з української сторони кордону.
Про ті події Військове телебачення України у партнерстві з кінокомпанією Film.ua створило документальний фільм «Рейд».
5. Перший в Україні повний кавалер ордену Богдана Хмельницького – полковник-десантник Максим Миргородський (позивний «Майк»). Він координував оборону Донецького аеропорту у жовтні-листопаді 2014 року. З 2018 року – командир 95-ї ОДШбр.
6. На початку березня 2014 року в бік тоді вже анексованого Криму першими висунулися миколаївські десантники 79-ї окремої аеромобільної бригади (нині 79-та ОДШБр – ред.). На кримському перешийку вони стояли напоготові до вторгнення противника на материкову частину України.
Генерал-майор Дмитро Марченко, який нині перебуває під вартою у справі нібито «неякісних бронежилетів», на той час був майором 79-ї бригади. На власному автомобілі під виглядом таксиста він провів розвідку біля Перекопського валу і Джанкойського аеродрому.
В червні-липні 2014 року миколаївські десантники звільняли від бойовиків перші міста Донбасу із зони проведення АТО – Красний Лиман і Слов’янськ. Пройшли через так званий «Південний котел» під Ізвариним, виходили із пастки під Зеленопіллям, із оточення під Савур-Могилою, з-під Іловайська; пліч-о-пліч з іншими підрозділами обороняли ДАП.
7. Із вторгненням Російської Федерації до Криму завдання прикривати державний кордон України у Сумській і Полтавській областях отримали львівські десантники 80-ї аеромобільної бригади (нині окрема десантно-штурмова, 80-та ОДШБр, має у своєму складі танковий підрозділ – ред.). З квітня 2014-го тримали 140-денну оборону Луганського аеропорту в повному оточенні без наземного сполучення.
8. Від початку створення у 2015 році дислокується безпосередньо в зоні проведення АТО/ООС в Донецькій області 81-ша окрема аеромобільна бригада (81-ша ОАеМБр).
Військовослужбовці бригади брали участь у боях за населені пункти Водяне, Опитне, Авдіївка, на Світлодарській дузі, обороні Донецького аеропорту тощо.
На початку 2015-го російські ЗМІ продемонстрували відеозапис знущань над полоненими «кіборгами», серед яких був тогочасний комбат 81-ї бригади Олег Кузьміних.
Троє бійців 81-ї бригади – Герої України. Серед них – «кіборг», доброволець Ігор Брановицький, іменем якого (посмертно) названо вулицю у Києві.
До 2018 року 81-ю ОАеМБр командував полковник Євген Мойсюк (позивний «Призер») – нині командувач ДШВ, генерал-майор. Він – перший український військовий, який розпочав війну комбатом і став генералом.
9. Наймолодша за віком бригада у структурі ДШВ – 46-та окрема десантно-штурмова. Її було сформовано наприкінці 2016 року із пунктом постійної дислокації в Полтаві.
10. Єдиний в Україні вищий військовий навчальний заклад, де готують офіцерів-десантників – Військова академія в Одесі. Там працює факультет підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ. Начальник військового вишу – десантник, ексзаступник командувача силами АТО генерал-майор Олег Гуляк.
Серед випускників Військової академії в Одесі – 12 Героїв України, у тому числі п’ятеро посмертно. У 2014 році одним із найперших орденом «Золота Зірка» був нагороджений (посмертно) випускник одеського військового вишу, командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї бригади полковник Тарас Сенюк.
11. Вихідцями із Десантно-штурмових військ є командувач Сил спеціальних операцій генерал-лейтенант Ігор Луньов; командувач морської піхоти генерал-лейтенант Юрій Содоль; командир 35-ї бригади морської піхоти полковник Микола Палас.
Комбриг Євген Коростельов, який помер 19 листопада 2019 року унаслідок мінно-вибухового поранення, – до призначення цього року у вересні командиром 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади – служив заступником командира у повітрянодесантній бригаді – 25-й ОПДБр.
12. За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, за час проведення АТО/ООС загинули 517 військовослужбовців Десантно-штурмових військ.
Найчорнішим для ДШВ днем було 14 червня 2014 року, коли у збитому бойовиками поблизу Луганського аеропорту Іл-76 загинули 40 десантників 25-ї бригади та 9 членів екіпажу літака.
