Недосконалий механізм застосування коштів, які виділяються на розвиток територій і сума котрих лише в цьому році склала 3 млрд гривень , надає можливість використовувати їх окремими посадовцями чи народними депутатами в боротьбі за електоральні симпатії, особливо напередодні чергових виборів.
Про це заявили 5 грудня в Києві представники Громадянської мережі ОПОРА , презентуючи на прес-конференції результати свого дослідження використання бюджетних коштів на особистий піар окремих політиків і партій.
За повідомленням активістів, саме тому, предметом їх дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, кошти Державного фонду регіонального розвитку та Дорожнього фонду, а також інші бюджетні програми і ресурси. Натомість об’єктом стала публічна активність політичних гравців, що може бути пов’язана із використанням бюджетних коштів для здійснення непрямої агітації виборців.
Як відомо, У 2016 та 2017 роках Кабінетом Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток був здійснений розподіл майже 8 мільярдів гривень. Уже цього року український уряд направив ще 3 мільярди гривень на розвиток територій. Ще 2 мільярди гривень досі залишаються нерозподіленими.
Представники ОПОРИ в ході власного моніторингу ситуації дійшли до висновку , що їх виділення характеризується відсутністю планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів, й вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців. Так, протягом лише червня – жовтня 2018 року громадські спостерігачі зафіксували 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях непрямої дочасної агітації на користь народних депутатів України та політичних партій.
«Чому взагалі цікаво питання субвенцій на соціально-економічний розвиток територій? Тому що на основі наших спостережень протягом 2016-2017 і вже 2018 року ми маємо вагоме припущення, що значні бюджетні ресурси подекуди витрачаються неефективно. Це частково підтверджено звітами Рахункової палати, де відзначено ті позиції, на яких наголошуємо ми: процедура виділення коштів, ефективна якісна робота органу, який готує цю пропозицію для Уряду, це безпосередньо комісія, до складу якої входить 16 осіб, 14 народних депутатів зі складу бюджетного Комітету, і два з Міністерства фінансів.
На жаль робота цієї комісії є абсолютно непрозорою, в публічній площині не має інформації щодо її персонального складу, часу засідань, протоколів рішень. В цій комісії також вбачається певний конфлікт інтересів для народних депутатів, які беруть участь в її діяльності. Якщо подивитися по структурі видатків і розподілу, то переважно ресурси виділяються представникам тих партій, які входять до комісії. Зокрема, найбільше в ній представників від БПП – 7 осіб, Народного фронту – 3 представники, від Батьківщини, Радикальної партії, Волі народу – по одному. Але зовсім не представлені там Оппоблок, Самопоміч, Відродження тощо», – пояснила лідерка ОПОРИ Ольга Айвазовська.
На думку громадських експертів , найбільша проблема в тому ,що значна кількість цього колосального бюджету витрачається на охоплення великої кількості виборців численними, але незначними за фінансовими розмірами проектами А механізм державних субвенцій усе більше стає способом взаємодії політиків з територіальними громадами. Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат фактично унеможливлює досягнення якісного ефекту від державних субвенцій.
«Якщо у 2016 році 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тисяч гривень, то в минулому році таких проектів було вже 26%. Уже цього року в рамках розпорядження Кабінету Міністрів від 13 червня № 423-р таких об’єктів також близько 23%. Відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів за висновками аналітиків ОПОРИ , не відповідає принципам сталого розвитку регіонів, але повністю вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців», – кажуть активісти.
«Хочу звернути увагу, що є певні права, повноваження та обов’язки народних депутатів. Вони переважно лежать в площині законотворчої діяльності, а також контролюючої функції, в меншій мірі стосуються забезпечення локальних потреб тих чи інших громад, зокрема через матеріальні блага»,– підкреслила Ольга Айвазовська.
Тому найголовніше, на її думку, – це потреба у в нормуванні якісної процедури виділення цих коштів, підготовка чітких пропозицій або планів розвитку під які будуть надаватися ресурси і довготерміновий результат цієї інвестиції.
Що ж до результатів моніторингу, то за словами аналітика ОПОРИ Анатолія Бондарчука, загалом можна виділити два основні типи ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації: публічні заходи – 49% (364) та активність у ЗМІ/соціальних мережах – 44% (331). Незначна частина випадків також пов’язана із офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 7% (53).
У більшості випадків тематика заходів стосувалася закладів освіти (515 об’єктів), значно менше – сфери ЖКГ, благоустрою та розвитку інфраструктури (113) і медичних закладів (111). У 95 випадках спрямовані субвенції були пов’язані із соціально-культурною сферою та лише у 34 з ремонтами дорожнього покриття. У контексті зафіксованої непрямої агітації, 95 випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків.
Такі випадки спостерігачі ОПОРИ виявили в усіх регіонах України, а найбільше у: Волинській (83), Черкаській (82), Полтавській (62), Львівській (52) та Івано-Франківській (45) областях. Натомість найменшу кількість таких подій булозафіксовано на Закарпатті (9), Донеччині (8), у Києві (6) та на Луганщині (4). Переважно випадки непрямої агітації були зосереджені на сільській аудиторії – 52%, меншою мірою спрямовані на міста – 36% та селища – лише 12% випадків. Загалом таким чином було охоплено 645 різних населених пунктів у всіх регіонах України (один випадок міг стосуватися одразу декількох населених пунктів).
Непряму дочасну агітацію здійснювали здебільшого самі народні обранці – 69%(512) випадків. Загалом такі приклади непрямої агітації зафіксовані серед 114 депутатів-мажоритарників та 17 парламентарів, які були обрані за списком партії в межах 128 виборчих округів, що становить 65% від загальної кількості округів.
Під час досліджень активістами були виявлені і деякі особливо активні в цій діяльності політики. Зокрема, як зазначив аналітик і ОПОРИ Андрій Савчук, в період червня – жовтня непряма дочасна агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь наступних нардепів: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 60 випадків, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка», Полтавська область) – 49, Сергія Рудика («Блок Петра Порошенка», Черкаська область) – 28, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 27, Олеся Довгого (група «Воля народу», Кіровоградська область) – 23, Віктора Шевченка (позафракційний, Івано-Франківська область) – 22 та Антона Яценка (група «Партія «Відродження», Черкаська область) – 21.
Серед депутатів- списочників найбільшу активність у цьому контексті проявляли Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 9 випадків та Олег Ляшко (Радикальна партія) . Щодо фракцій депутатських груп, то серед випадків такого використання бюджетних ресурсів – понад 50% (372 ) складають представники БПП, за ними –Народний фронт (142), далі – позафракційні, Воля народу та Відродження.
Активісти також звернули увагу і на випадки, пов’язані з Радикальною партією, яка не маючи жодного мажоритарника, все ж була помічена у 8 випадках використання бюджетних ресурсів для своєї агітації.
Всі вони пов’язані з лідером радикалів Олегом Ляшком, який в ході агітаційного туру по Україні в Запоріжжі , наприклад, розповідав про залучені кошти для онкодиспансера, а в Маріуполі передавав ключі від нового житла для переселенців, хоча все це було зроблено виключно за бюджетні субвенції.
Фіксуються випадки, зауважив активіст, коли на сайтах органів державної влади або органів місцевого самоврядування з’являється інформація, в якій зазначається, що, наприклад, за сприяння певного депутата були залучені кошти на певний об’єкт інфрастуктури або на закупівлю необхідного технічного обладнання.
«Нерідкою також є ситуація, коли залучені бюджетні кошти позиціонуються як кошти фондів окремих депутатів або їхні особисті кошти. Тут можна вже говорити про застосування певних маніпулятивних технологій, коли депутати «забувають» зазначити , що витрачені кошти – насправді бюджетні. Таких випадків зафіксовано не так вже й багато, але вони є і ми хочемо наголосити на тому, що всі народні депутати і потенційні кандидати мають знаходитись у рівних умовах і не допускати маніпуляцій і введення виборців в оману», – підкреслила Айвазовська.
«Бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій і кандидатів, належить до найнебезпечніших порушень стандартів виборчого процесу, який несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів. Політики використовують зацікавленість виборців та територіальних громад в отриманні належного рівня фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету.
Вже сьогодні масштабне охоплення значних територій невеликими соціально-економічними проектами, з однієї сторони, дає змогу чинним народним депутатам та їхнім партіям здобути певні потенційні електоральні переваги на найближчих виборах, проте з іншої, унеможливлює досягнення довготривалого, а головне – сталого ефекту від державних програм та заходів», – зробили висновки активісти.
Підсумовуючи, Ольга Айвазовська повідомила, що в цьому році ОПОРА двічі спілкувалась на цю тему з головою уряду Гройсманом, який обіцяв, що буде покращена нормативна база щодо виділення таких субвенцій. Тим не менше, констатують в ОПОРІ, системних змін не відбулося.
«Постанова , яка дозволяє в такий спосіб розподіляти гроші з державного бюджету була прийнята ще у 2012 році так званим «злочинним» урядом Азарова з чіткою орієнтацією на фінансування кампаній політиків провладних партій, але, як бачимо, успішно використовується представниками чинної влади.
Звертає увагу і те, що сума коштів , які виділяються на вказані субвенції значно зросла в порівнянні з 2012 роком, тому дуже б не хотілося б аби такі ресурси були використані з метою отримання неправомірних репутаційних переваг певними політиками. Якщо говорити про кількість цих коштів, то запланована на використання цією метою в майбутньому році сума складає 5 млрд грн і є ймовірність залучення ще не витрачених у цьому році 2 мільярдів», – зауважила лідерка ОПОРИ.
Тому , за її словами , мережа ОПОРА підготувала звернення до Кабміну та прем’єр – міністра з чіткими рекомендаціями щодо покращення змісту цієї постанови і усунення конфлікту інтересів у комісії, яка займається виділенням цих ресурсів , визначення певних критеріїв ефективності їх застосування і усунення політичної складової, яка заважає створенню рівних електоральних умов для потенційних кандидатів чи то на президентських, чи на парламентських виборах.
