У разі перемоги Володимира Зеленського на виборах президента, йому неодмінно доведеться зіткнутися з відсутністю прямої підтримки у парламенті.
А до осінніх парламентських виборів, на яких шоумен розраховує завести свою команду в Раду, залишається ще півроку. До тих пір йому доведеться якось вибудовувати відносини з нардепами і урядом Гройсмана. Якщо кандидат Зе переможе і стане гарантом Конституції, у нього є декілька варіантів взаємодії з депутатським корпусом: або сформувати під себе нову більшість, щоб поміняти Кабмін (повністю або хоча б частково), або змиритися з тим, що до виборів в Раду впливу на уряд і на парламент він фактично не матиме.
Попри те, що сам Зеленський ще нікому нічого не пропонує, частина володарів мандатів вже починають демонструвати показову лояльність до кандидата Зе. В кулуарах наразі активно обговорюється сценарій формування нової коаліції – під Зеленського, в результаті чого нинішній уряд Гройсмана має буде піти у відставку або як мінімум істотно оновитися.
Втім, Конституція говорить, що для зміни уряду потрібна не проста більшість (226 голосів) у Верховній Раді, а саме коаліція парламентських фракцій у складі мінімум 226 голосів. Зараз цих голосів не має.
Парламентарії, які підтримують чинного президента кажуть, мовляв, без своєї фракції в парламенті, навіть в разі перемоги Зеленського на виборах, він швидко втратить прихильників, і до осінніх виборів прийде з мінімальною кількістю голосів.
Як розвиватиметься ситуація в будівлі під скляним куполом після президентських виборів і чи зміниться коаліційна конфігурація,- поцікавився “Голос-Інфо” у політолога, керівника Інституту стратегічної політики Андрія Мішина.
Пане Андрію, як на ваш погляд зміниться погода у Верховній Раді по закінченню президентських виборів?
Річ у тім, що наші зовнішні партнери зацікавлені в тому, щоби була стабільність і легітимність законодавчої і виконавчої влади. В першу чергу, виконавчої. До речі, на цьому тижні уряду Гройсмана виповнилося 3 роки і, зауважте, ніхто його не критикує. Що стосується депутатів… Гадаю, єдині, хто перейде до нового президента, якщо ним стане Зеленський — це мажоритарники. Саме вони вестимуть перемовини про вступ у партію “Слуга народу” для того, щоб мати свій політичний “дах”.
Даруйте, але поки що “Слуга народу” за парламентським бортом, а до виборів ще понад півроку.
Так, але це не заважає вже “тут і зараз” створити різноманітні пропрезидентські депутатські групи. Крім того, є “Відродження”, яке фінансується Хомутинником (екс-регіонал — Ред.) і підтримує Зеленського. Також в парламенті є цілий ряд, пов’язаних з крупним бізнесом структур, які фінансують і підтримують Зеленського.
А де-юре коаліційна структура зміниться чи ми спостерігатимемо за ситуативними голосуваннями?
Я вас прошу… Ми навіть зараз і де-юре, і де-факто маємо справу з віртуальною коаліцією. Але знову ж таки нашим західним партнерам невигідно змінювати ситуацію. У “разброді і шатанію” в парламенті зацікавлені наші східні сусіди, один зі сценаріїв яких передбачає розпад української державності як такої. Тому ситуація буде зберігатися в нинішньому вигляді, оскільки ми знаходимося під зовнішнім керівництвом Заходу.
Часові рамки дозволяють наступному президенту достроково припинити повноваження Верховної Ради. Чи скористається він цим правом і як це може змінити ситуацію в країні?
Заяви про необхідність розпуску парламенту частіше за все лунають з вуст пана Бойка. Це, передусім гра на користь Росії, яка спить і бачить дестабілізацію ситуації в нашій країні. Я вважаю, що нова влада не буде рубати гілку, на якій сидить і з якої має прорости справжнє дерево. Тобто на дострокові парламентські вибори ніхто не піде.
Чи вистачить у нового президента голосів, аби призначити своїх за квотою міністрів — оборони та закордонних справ?
Давайте називати речі своїми іменами. В будь-якому демократичному суспільстві чинні міністри в ситуації, що склалася, мали б написати заяви про свою відставку. І, до речі, я не думаю, що не знайдеться причин, щоб не порушити проти цих людей карні справи, якщо вони залізною хваткою триматимуться за свої урядові крісла.
Володимир Гройсман чітко заявив, що ніякого урядового “шторму” не буде і Кабмін працюватиме як мінімум до кінця парламентських виборів.
Так, вочевидь “шторму” справді не буде. Буде легкий бриз, пов’язаний з призначенням міністрів, які за Конституцією є креатурами глави держави.
Як загалом складатимуться відносини ймовірного нового президента зі “старим” урядом?
Для цього існують посередники, старші товариші з табору наших зовнішніх партнерів. Хто свого часу фактично створив технічний уряд, де були грузини, литовці і так далі? Це був Сорос. Сьогодні ж у цих процесах прийматимуть участь не лише демократи, але й республіканці.
Що має трапитися, аби ми вийшли з-під зовнішнього управління?
Наразі така реальність, в цьому немає нічого дивного- США — глобальний лідер, Росія — регіональний. На тлі їх протистояння краще залишатися під парасолькою глобального лідера. Загалом, ми зараз знаходимося на узбіччі геополітичного життя і якогось вибору у нас немає і я гадаю, що ближчі півсотні років ситуація залишатиметься незмінною. Ну, звісно, якщо США не розпадуться (посміхається- Ред.).
