Президент Петро Порошенко днями здійснив візит до Німеччини. Його метою була зустріч “нормандської четвірки” в урізаному форматі – без Путіна. Ця зустріч, як розповіло Голос-Інфо джерело на Банковій, за задумом української сторони, повинна була продемонструвати єдність трьох учасників згаданої четвірки в боротьбі з відсутнім учасником. Власне, провладні медіа, а також близькі до вищого керівництва держави аналітики, саме під таким “соусом” і коментували цю зустріч. Між тим, є один штрих, який дещо псує бажану для Порошенка картину. Річ у тім, що акурат після зустрічі з українським президентом стало відомо, що лідери Німеччини і Франції по черзі зустрінуться з Путіним. Втім, про все по порядку.
Візит Петра Порошенка до ФРН стартував зі сніданку із канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном у старовинній ратуші міста Аахен. Офіційні перемовини проходили за зачиненими дверима. Традиційної у таких випадках спільної прес—конференції учасників переговорів цього разу не було. Дещо згодом Петро Порошенко розповів журналістам про що саме йшла мова. Зокрема, президент зазначив: “Ми ретельно обговорили «дорожню карту» імплементації Мінських домовленостей з обов’язковим елементом використання миротворців. Як показує практика, компонент безпеки Мінських домовленостей неможливо виконати без повноцінної миротворчій місії на окупованому Донбасі”. За словами глави держави, Меркель і Макрон підтримали цю позицію, що раніше, нагадаємо, зробили і США. На думку багатьох експертів, Київ, перш за все був зацікавлений в цій зустрічі, щоб заручитися підтримкою західних лідерів українського бачення того, якою має бути миротворча місія ООН на Донбасі. Втім, і Київ, і Берлін, і Париж розуміють, що без згоди Москви ефективного просування в цій справі не буде. Адже Росія як постійний член Ради Безпеки ООН може накласти вето на будь-яку ідею миротворчої місії, якщо вона не збігається з її інтересами. Україна розробила свій проект резолюції ООН, в якому сказано, що Росія не може брати участь у миротворчій місії, а «блакитні каски» повинні бути розміщені по всій зоні конфлікту, включаючи ділянку російсько-українського кордону. Росія ж пропонує розмістити миротворців тільки на фактичної лінії розмежування сторін конфлікту на Донбасі.
Окрім питання миротворчої місії високопоставлене “тріо” обговорило і тему Криму. «Ми говорили про деокупацію півострова і введення санкцій за незаконне проведення там виборів. Ми координуємо дії, так як санкції щодо імплементації Мінських угод і припинення агресії Росії на Донбасі нерозривно пов’язані з пакетом санкцій за незаконну анексію Криму», — розповів Петро Порошенко.
У коментарі Радіо Свобода німецький політолог Штефан Майстер заявив, що хоч і конкретних результатів в Аахені не могло бути заявлено, але зустріч голів держав відіграє важливу роль. «Щодо України є два принципово важливі питання. Це, зокрема, спорудження газогону «Північний потік-2» і кількість палива, яке транспортуватиметься українською ГТС після пуску його в експлуатацію. Друга тема – запровадження миротворчої місії ООН «блакитні каски» на Донбасі й те, як ситуація щодо цього розвиватиметься надалі. Відомо, хоч поки що й неофіційно, про німецько-французький варіант того, якою саме має бути місія, і вже тривають неформальні переговори щодо нього», – зазначив експерт.
Варто зауважити, що спочатку голова німецького уряду підтримувала альтернативну магістраль постачання блакитного палива, наголошуючи виключно на її економічності. Нині Меркель висловлюється про те, що Україну очікують величезні втрати у разі, якщо транзитний газогін зупинить роботу. Але ось один показовий момент. Поки Порошенко зустрічався з Меркель і Макроном в Аахені, розповідаючи, що «Україна зараз має більш широку підтримку серед країн Європейського Союзу по опору будівництва російського газопроводу«Північний потік-2 »в Балтійському морі», міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас в Москві зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим і заявив, що федеральний уряд Німеччини підтримує реалізацію газопроводу в обхід України. «Чи є«Північний потік-2 »приватним комерційним проектом і підтримується він федеральним урядом? На це питання я можу відповісти: так », – сказав зокрема Маас.
«Нормандський формат» на рівні глав держав – Німеччини, Франції, України і Росії останній раз збирався в жовтні 2016 року в Берліні. Після цього в Європі стартувала низка виборів, в тому числі, в країнах-учасницях формату, тому знову зібратися разом президентам і канцлеру було непросто. Влітку 2017 року «нормандська четвірка» обговорила ситуацію на Донбасі в телефонному режимі. Зокрема, мова йшла про обмін полоненими, припинення поставок на Донбас російського озброєння і виконання мінських угод. До слова, в Кремлі днями заявили , що пауза в роботі «нормандського формату» дійсно затягнулася. За словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, у п’ятницю, 11 травня питання відновлення зустрічей на рівні глав держав обговорили в телефонному режимі Меркель і Путін. Також в ході розмови вони торкнулися теми розміщення миротворчих сил ООН на Донбасі. Варто підкреслити, за словами Петра Порошенка зустріч “нормандської четвірки” відбудеться вже найближчим часом, ймовірніше за все у Парижі.
На переконання колишнього глави українського МЗС Володимира Огризка, Еммануель Макрон зможе привнести динамізм в «нормандський формат», однак йому вже не вдасться пожвавити «мінський формат». Зокрема, відомий дипломат зазначив, що зміни порядку денного в «нормандському форматі» повністю залежать від того, як буде Еммануель Макрон контактувати з Ангелою Меркель. На його думку, синхронність дій Німеччини і Франції дозволить розраховувати на кращий результат, а не на той, що був за часів попередника Макрона. Що стосується формату мінських переговорів, Огризко заявив, що він давно помер, і оживити його неможливо в принципі.
На думку багатьох західних експертів, такий формат переговорів, які відбулися днями — це неформальна зустріч союзників і вона необхідна, щоб узгодити спільну позицію перед тим, як сперечатися про щось з Путіним. Крім того, важливою темою є обговорення внутрішньої ситуації в Україні, зокрема, щодо швидкості впровадження реформ. Зустріч без Росії дозволила Німеччині і Франції покритикувати Порошенка, не послаблюючи публічно його переговорних позицій в присутності президента Росії. “Якщо сьогодні наші партнери не можуть – і не хочуть – допомогти нам з вирішенням проблеми відновлення територіальної цілісності країни, то вони здатні допомогти з внутрішніми змінами, зміцненням обороноздатності, продовженням реформ. Це те, що Захід може запропонувати і здійснити реально. Все інше в нинішній політичній ситуації перетворюється на лушпиння порожніх слів і обіцянок”, – написав у себе на сторінці Facebook журналіст Віталій Портников. І справді, якщо оцінювати ситуацію об’єктивно, то з цими аргументами складно не погодитися.
