У пресі з посиланням на посадових осіб називалася цифра – за кілька останніх років близько 70 тисяч медичних працівників виїхали з країни, з них 10 тисяч – лікарі. Але якою є реальна картина трудової міграції медиків і, зрештою, чи буде кому лікувати українців у найближчі роки?
Звідки цифра 70 тисяч?
В Україні не ведеться статистика трудової міграції за професіями. Офіційні органи називають лише загальну цифру тих, хто виїхав працювати за межі України, та й то, ці цифри є дуже приблизними: за даними Держстату, у 2015-2017 роках з України виїхало 1,303 млн працівників. За неофіційними даними, трудових мігрантів більше у кілька разів.
Чи не найгучніше про кількість медиків, які виїхали на роботу за межі України, заявляла голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.
Наприкінці червня, вітаючи медиків із професійним святом, вона знову про це писала у Facebook.
“Ми щороку готуємо тисячі нових медичних кадрів, і вони щороку виїжджають за кордон до країн, які зацікавлені в українських медиках та створюють для них людські і сприятливі умови працевлаштування. (…) За останні кілька років з України виїхало майже 70 тисяч медиків, у найближчі роки, за нашими прогнозами, виїде ще близько 50 тисяч”, – наголошувала Ольга Богомолець.
Проте як вдалося з’ясувати у профільному комітеті ВРУ, Ольга Богомолець послуговувалася “даними профспілок”, які лунали на засіданнях очолюваного нею комітету, а також у пресі. Так само на дані профспілок вже кілька місяців поспіль посилаються деякі політики і громадські діячі.
Для лікарів-емігрантів шлях до посади лікаря у країнах Європи непростий. Проте, у кількох профспілкових організаціях ВВС News Україна цих даних не підтвердили. Там кажуть, що такої статистики в Україні ніхто не веде.
Про це кажуть також в міністерстві охорони здоров’я України, наголошуючи, що офіційної статистики трудової міграції медпрацівників за кордон просто не існує. Окрім того, зазначають у прес-службі МОЗ, не надають “якісних і доведених підрахунків” про еміграцію лікарів недержавні організації чи установи.
“Тому будь-які заяви щодо кількості медпрацівників, що виїхали з України, не мають надійних підстав”, – ідеться у відповіді прес-служби МОЗ. Про кількість медиків-мігрантів не знають і у Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
“Цифри, що гуляють інформаційним простором, дуже відрізняються і не можуть бути доведені як абсолютні. Якщо немає точної інформації про те, скільки українців працює за кордоном загалом, то ми не зможемо вирахувати і кількість українських лікарів. Цифри, що оприлюднюються, беруться фактично зі стелі”, – каже президент асоціації Василь Воскобойник у коментарі ВВС News Україна.
Розслідування ВВС News Україна показало, що цифра “близько 70 тисяч медиків” вперше пролунала від лідера профспілки працівників охорони здоров’я міста Києва Лариси Канаровської, на яку посилаються і в комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я.
У коментарі вона сказала, що ідеться про відтік медичних працівників із медичних закладів України за даними Держкомстату, причому станом на кінець 2016 року. А саме: що з 2014 по 2016 рік з медзакладів звільнилося 66 тисяч осіб. До цієї цифри входять ті, кого скоротили, хто пішов на пенсію, а також ті, хто розчарувався у професії і ті, хто вирішив шукати роботу за межами України. Хто і чому поставив знак рівності між усіма звільненими та трудовими мігрантами, – невідомо. “Відтік кадрів є постійно, але всі мовчать, ніхто не хоче рахувати, якими є обсяги трудової міграції медиків”, – наголошує Лариса Канаровська, з вуст якої у попередні роки у ЗМІ лунали заяви про “66 тисяч медиків, що виїхали з України”.
Попит є, але…
Але неспростовним лишається той факт, що українські лікарі більше почали їздити працювати за кордон. Як, власне, і представники інших професій. Найбільше таких – в областях, які межують із країнами Євросоюзу.
Українські медики їдуть переважно у Східну Європу. Причина загальновідома: фахівці Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини тощо виїздять у Західну Європу, у пошуку кращих заробітків. Через що зростає кількість вакансій у цих країнах. Платня, що її пропонують українським медикам, у 10-20 разів вища, аніж в Україні.
“Лікар-невропатолог вищої категорії в Угорщині отримує в місяць 650-850 тисяч форинтів, тобто, 2-2,5 тисячі євро на руки, залежно від кількості чергувань. От і порівнюйте, де краще”, – каже Тарас Ганич, доктор медичних наук, завідувач кафедри в Ужгородському національному університеті. В Угорщині працює його дружина, він – в Україні.
Роботу за межами України зараз допомагають знаходити навіть українські сайти з пошуку роботи. Також інформацію, знаючи іноземну мову, можна знайти на рекрутингових сайтах міст країн Європи. Як наголошує заступник голови комітету з питань охорони здоров’я Олег Мусій, медики з України не обов’язково працюють у медичній галузі.
“Найбільше медичних працівників виїздять із Західної України. Не всі працюють лікарями чи медсестрами, оскільки далеко не всі у змозі одержати дозвіл на роботу за професією. Багато хто працює не у медицині, а, наприклад, доглядальниками хворих чи немічних, одержуючи у середньому 1,5 тис. євро на місяць, чи й узагалі на далеких від медицини роботах”, – каже він.
На підтвердження слів про роботу не за фахом, Олег Мусій твердить, що минулого року Польща “сертифікувала лише близько 40 лікарів”.
Василь Воскобойник каже, що за неофіційною інформацією, у Польщі станом на початок 2018 року офіційно працює 103 медичні сестри. Скільки неофіційно – невідомо.
Один із лідерів Всеукраїнського лікарського товариства Микола Тищук розповів, що у Німеччині на сьогодні лікарями працює близько чотирьох тисяч вихідців із України, однак ця статистика охоплює усі роки незалежності і не включає показник “асистент лікаря”. Як кажуть і експерти, і ті, хто працює чи працював у лікарнях європейських країн, кількість медиків із України справді зросла. Вони знаходять вакансії переважно у невеликих містах.
Спочатку ви нуль, а не фахівець
Однак туди шлях для українського лікаря, як власне, і для лікарів з інших країн, складний. “Той, хто приїздить за кордон із лікарським дипломом, він не фахівець. Він – нуль. Бо треба довести, що ти фахівець. Це довгі роки, коли треба стати іншою людиною, змінити психологію. Це дуже тяжкий шлях”, – розповів Анатолій Цибуля, лікар-геронтолог, який 18 років працює у Празі.
Він посилається на дані місцевих ЗМІ: лише 10 відсотків іноземців, що приїздять до Чехії у пошуках роботи лікаря, складають іспити і проходять нострифікацію, тобто, згоду відповідних органів держави визнавати диплом, після чого вони можуть працювати лікарями.
“Стати лікарем в країні Євросоюзу дуже тяжко. Лікар, який хоче працювати в Чехії, має сертифікувати свій диплом, скласти іспити, щоби отримати ліцензію. Екзамени дуже тяжкі, за різними напрямками, письмово і усною чеською мовою”, – розповідає він.
В університетські клініки чи лікарні великих міст потрапляють одиниці мігрантів. Натомість, маленькі міста пропонують вакансії. Але останнім часом з’явилися нові виклики для лікарів-емігрантів.
“Звичайно, потрапити до Німеччини було нелегко, – розповідає ВВС News Україна Олександр Масіков, лікар-хірург. – Треба було вивчити мову, скласти екзамен німецькою мовою, отримати сертифікат і знайти роботу. Після усього цього ти стаєш асистентом лікаря. І асистентом можна працювати хоч все життя. Щоб стати лікарем і мати вищу платню, треба шість років відпрацювати і головне – виконати необхідну програму, тобто, мати певну кількість операцій”. Як асистент лікаря Олександр отримував 4 тис. євро, але 40% з цієї суми стягували як податки.
“Останнім часом можливості отримати посаду лікаря для українців та інших трудових мігрантів із колишнього Союзу ускладнився. Німецька влада почала надавати перевагу мігрантам, яких ФРН прихистила – сирійцям, ліванцям, лівійцям”, – каже він. Олександр повернувся до Луцька і працює хірургом у рідному місті. “Після завершення терміну тимчасового дозволу на роботу через різні бюрократичні перепони не зміг його далі продовжити. Тепер можу спробувати отримати роботу в іншій землі ФРН. Але зараз вагаюсь, наскільки мені це потрібно. Може, варто далі розвиватися в Україні. Не можна жити лише планами Німеччини, а плани в Україні відкидати”, – каже він.
Свої висновки робить й доктор медичних наук Тарас Ганич із Ужгорода. Медики Закарпаття найчастіше знаходять роботу у сусідній Угорщині. “Універсальний ідеальний варіант для медичного працівника – заробляти за кордоном, а витрачати гроші вдома. І це стосується не тільки українців. Так роблять і жителі, приміром, західних областей Угорщини: заробляють в Австрії, а живуть вдома, звідки їздять на роботу в сусідню країну”, – каже він.
Кадровий голод чи занадто багато лікарів?
Але навіть за відсутності точної статистики про те, скільки медиків виїхали працювати за кордон, лишається питання: чи не призведе трудова міграція до ситуації, коли в Україні не вистачатиме фахівців? Критики реформи охорони здоров’я переконані, що так. “Настане ситуація, коли не буде кому лікувати. Кадровий голод буде”, – каже заступник голови комітету парламенту з питань охорони здоров’я Олег Мусій. Водночас, він каже, що причина не лише у тому, що медики залишають Україну.
Депутат звертає увагу на вік лікарів в Україні: близько половини з них – передпенсійного чи пенсійного віку. А частка лікарів у віці 35-55 років – помітно менша. “Решта лікарів – це молоді люди, які не розчарувалися у професії, ще мають надії на те, що жах в медицині скінчиться. Вони працюють 10 років, потім ще 5 розчаровано чекають і тоді реально починають думати про те, щоб виїхати. Бо навіть працюючи асистентом лікаря отримуватимуть у європейській країні значно більше, ніж тут. Плюс ще й на перший час одержать допомогу – житло і в удосконаленні мови”, – каже Олег Мусій. За його словами, вже зараз в Україні не вистачає сімейних лікарів, лікарів-фтизіатрів, терапевтів.
Але міністерство охорони здоров’я запевняє: будь-які заяви про стрімке зростання дефіциту кадрів на ринку праці лікарів є необґрунтованими.
“Упродовж останніх п’яти років немає різких змін у кількості вакансій лікарів в українських закладах охорони здоров’я: на кінець 2017 року вакантними залишались 22 635 штатних посад лікарів, у 2016 році – 21 837 посад, у 2015 – 21 707, у 2014 – 20 689, а у 2013 – 22 522”, – ідеться у відповіді на запит ВВС News Україна.
Ще понад рік тому в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун спростовувала заяви про еміграцію лікарів і їх дефіцит. “В Україні більше лікарів на 10 тис. населення, ніж у будь-якій іншій країні світу. Але чи правильні в них спеціальності? Ні. Нам потрібно більше лікарів загальної практики, замість вузькоспеціалізованих. Більше сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів”, – наголошувала пані Супрун.
У міністерстві кажуть про те, що реформа медицини “докорінно змінює” підходи у визначенні потреби як медичних працівників, так і медичних закладів.
“Передусім потреби пацієнтів на місцях мають визначати, скільки лікарів і яких потрібно у конкретному медзакладі. Цей процес уже розпочався у закладах первинної медичної допомоги”, – наголошують у МОЗ.
“Окрім того, з’являються “потужні стимули” для розвитку ринку праці лікарів. Ідеться не лише про підвищення зарплати, але й допомогу місцевої влади лікарям – надання житла, службового транспорту тощо.
У міністерстві минулого тижня повідомили, що у липні зарплати лікарів, передусім, сімейних, педіатрів, терапевтів, зросли у порівнянні із червнем у кілька разів і становили подекуди від 11 до 16 тисяч гривень. Але такі приклади поки лишаються поодинокими.
