Небезпека поширення коронавірусу в Україні залишатиметься низькою і після евакуації українців з Китаю. Тим не менш, вона є. Але чи є в Україні де та чим лікувати потенційних хворих?
У четвер, 20 лютого, з китайського Уханю, розташованого в епіцентрі поширення коронавірусу, на батьківщину мають евакуювати громадян України. За даними секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова станом на середу, 19 лютого, рейсом авіакомпанії SkyUp з Уханю будуть вивезені 48 українців, а також 29 іноземців. На борту літака також будуть 17 працівників авіакомпанії, співробітники МНС, епідеміологи, прикордонники, поліцейський, співробітник консульства. У який аеропорт прибуде літак, невідомо. За даними глави МВС України Арсена Авакова, обговорюються три-чотири аеропорти.
Умови “втечі” від коронавірусу
Цей рейс обіцяє бути дуже схожим на рейс з Китаю до київського аеропорту “Бориспіль” на початку лютого, який виконувала авіакомпанія МАУ. Тоді всі пасажири спочатку пройшли ретельний епідеміологічний контроль тамтешніми фахівцями в Китаї, а вже у літаку їх перевіряли українські фахівці. Цього разу, за даними міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, контроль буде посиленим. Якщо у пасажирів виявлять хоч якісь симптоми, а це не лише підвищена температура, а і нежить, кашель, біль у горлі, то їм заборонять підніматися на борт літака. “Вивозити ми можемо тільки тих людей, у яких немає проявів симптомів”, – заявила напередодні голова МОЗ України Зоряна Скалецька. Крім того, на борт потраплять лише громадяни, які дадуть письмову згоду на перебування в умовах обсервації упродовж щонайменше 14 діб. На карантин будуть відправлені всі, хто летітиме цим рейсом. Як повідомили DW в пресслужбі авіакомпанії SkyUp, літак також пройде ретельну дезінфекцію і буде відправлений на санітарну стоянку.
На початку лютого до Києва вже прилітав літак із Китаю
Чи є в Україні місце для карантину?
Де саме розмістять евакуйованих, поки що достеменно не відомо. За даними МОЗ України, наразі розглядається 12 різних варіантів, серед яких як головні, так і запасні. “Їхня готовність має бути визначена на момент прильоту (літака з Уханю. – Ред.)”, – заявила міністерка Скалецька.
За словами опитаних DW експертів, знайти в Україні державний медико-санітарний заклад, який би більш-менш відповідав сучасним нормам епідконтролю, доволі важко. І не лише через побоювання протестів місцевих жителів. “Адже цей, приміром, санаторій повинен бути віддалений від водойми, від населених зон”, – заявила DW завідувачка інфекційним відділенням 4-ї клінічної лікарні Києва Юлія Вакуленко. Крім того, в цьому закладі мають бути вжиті заходи щодо контролю за усіма відходами – каналізація, сміття тощо. “В більшості інфекційних лікарень немає сучасної вентиляції, яка працює в закритому циклі, не випускаючи повітря назовні”, – заявив на умовах анонімності лікар однієї з інфекційних лікарень української столиці.
Чи є де лікувати інфікованих коронавірусом?
МОЗ України розробило дорожню карту реагування усіх медичних структур на випадок появи пацієнтів з підозрою на коронавірус. Відповідальність за виконання плану покладена на обласні держадміністрації. Інструкції доволі чіткі. Виїжджати на виклики до потенційно хворих на коронавірус мають швидкі. Причому окремі бригади, які пройшли навчання. У Києві їх дві, вони мають працювати в захисних протиепідеміологічних костюмах. Київська швидка, як повідомив директор Центру екстреної медицини Анатолій Вершигора, сьогодні забезпечена 25 костюмами, замовлено ще 100. У більшій кількості поки немає потреби, каже він. “Я же не думаю, що ми всі одягнемося в такі костюми і будемо ходити. Я думаю, що це буде локалізовано і треба буде трохи почекати”, – сказав Вершигора у розмові з DW.
У Києві основними приймаючими лікарнями визначено Олександрівську та 4-ту київську міську клінічну лікарню. За різними даними, тут можуть розмістити не менше 200 пацієнтів з легкою формою захворювання. Якщо ж хтось буде у важкому стані, то тут можливості лікарень обмежені. Приміром, в 4-ій лікарні в інфекційному відділенні, яке розташовано в будівлі 1958-ого року, є лише шість палат, де є сучасна апаратура для підтримки, приміром, пацієнтів з такими ускладненнями як вірусна пневмонія.
У 4-ій лікарні Києва є лише шість палат із сучасною апаратурою для пітримки пацієнтів із ускладненнями від коронавірусу
Як визначати коронавірус та чим лікувати
Хоч поки що немає конкретних методів лікування саме коронавірусу, українські медики діятимуть відповідно до протоколів МОЗ та ВООЗ і свого досвіду, каже Юлія Вакуленко. Лікарка з 13-річним досвідом роботи звертає увагу на те, що порятунок людини від ускладнень РВІ залежить, як мінімум, від того, на якому етапі хвороби пацієнт опинився в лікарні. “В умовах реанімації ми, намагаючись надати на 100 відсотків якісну допомогу, ніколи не можемо дати гарантії. Сказати, що вилікуємо всіх? Будемо намагатися в межах того, що ми маємо”, – пояснила лікарка DW.
Можливості лікарів діагностувати коронавірус в Україні наразі обмежені. У 4-ій лікарні Києва сподіваються, що у разі виникнення необхідності міністерство одразу надасть тест-системи. За останній місяць Україна закупила за кордоном, за даними МОЗ, не менше 30 таких систем. Такої кількості, на думку директорки Інституту епідеміології та інфекційних захворювань Національної академії медичних наук України Вікторії Задорожної, явно недостатньо. В ідеалі Україна мала б вже розпочати свої дослідження щодо діагностики та лікування коронавірусу, вважає Задорожна: “На жаль, такого центру, який би фінансувався державою і достатньо швидко міг би на це відреагувати, в Україні немає. В науку гроші не вкладалися”.
Небезпеки поширення коронавірусу в Україні експерти поки що не бачать
Уханський урок для України
На думку усіх опитаних DW експертів та медиків, імовірність спалаху епідемії коронавірусу в Україні залишатиметься низькою і після прильоту рейсу з евакуйованими з Уханю. Що буде далі, залежатиме від того, чи вдасться науковцям знайти вакцину та зупинити епідемію, аби вона не поширювалася на інші країни Азії, куди туристи з України не припинили літати. Епідемія вже змінила роботу українських авіакомпаній. Як повідомили DW в прес-службі МАУ, рейси в країни Азії виконуються, але екіпажі зобов’язані працювати в масках та гумових рукавчиках.
Вікторія Задорожна нагадує, що після ліквідації санітарно-епідеміологічної служби три роки тому в Україні досі не створена державна структура, яка б могла вирішувати проблему епідбезпеки на національному рівні. У нинішній ситуації вона така структура могла б і організувати безпечний карантин українців з Уханю, і його кваліфікований супровід, вважає експертка.
