20 років тому на вулиці Липовій, 4, у Кракові, руйнувалися стіни колишньої фабрики емальованого посуду. Під час Другої світової війни нею володів німецький фабрикант Оскар Шиндлер. Лише невелика таблиця на стіні із надписом “Хто врятує одне життя, врятує весь світ” свідчила про те, що у цьому місці відбулося щось важливе.
Все змінилося, коли 1993-го голлівудський режисер Стівен Спілберг зняв фільм “Список Шиндлера”. Ім’я німецького фабриканта, який урятував життя 1200 євреїв, стало відоме по всьому світу. Фільм отримав 7 “Оскарів”, а до руїн фабрики почали з’їжджатися туристи. В старому краківському єврейському кварталі Kazimierz проводили “тури Шиндлера”, але, окрім руїн фабрики, показати було нічого.
Міська влада 2007-го вирішує відкрити музей на місці фабрики, на нього виділяють близько 1 млн євро. Зараз музей Кракова “Фабрика Шиндлера” – один із найбільш відвідуваних музеїв Польщі. Квитки туди замовляють за кілька днів.
Команда краківських спеціалістів підготувала виставку з документальних фотографій, розповідей свідків історії, фільмів, мультимедійних презентацій, які хронологічно відтворюють історію міста. Виставка показує трагедію війни, життя окупованого Кракова, записане у звичайних предметах, фотографіях, газетах, особистих та офіційних документах. Виставка має характер театральної вистави чи кіноповісті.
Сценографічні реконструкції міських просторів, скульптури, вулиці, перукарня, трамвай, лабіринт гетто, єврейська квартира, табір, вступ Червоної армії – дають відчуття реальності і занурюють в атмосферу. Відвідувач проходить залами історію Кракова з 1920 по 1945 рік. Черговість залів і зміна експозицій створена так, щоб повністю поринути в епоху. Музей займає величезну площу і щоб його оглянути, потрібно мінімум 2-3 години.
Музей називають музеєм Шиндлера, хоча це музей окупації. У ньому є частина, присвячена Оскару Шиндлеру, а на вході в музей висять фотографії врятованих ним людей.
Оскар Шиндлер народився 1908-го в австро-угорському містечку Цвіттау, зараз це Чехія. Він заснував завод із виробництва металевого посуду на самому початку Другої світової війни. Як “арієць” купив його у Кракові за безцінь у єврейського бізнесмена. Шиндлер переконав нацистське керівництво в доцільності роботи євреїв на своїй фабриці. Його працівників не били, пристойно годували, а наглядачам був закритий доступ на саме підприємство. Даючи хабарі, він рятував своїх працівників, яких називали “євреї Шиндлера”. 1943 року після створення концтабору під Краковом євреї Шиндлера повинні були відправитися туди. Але він зумів відстояти підлеглих. 300 жінок із фабрики були відправлені в Освенцим. Шляхом підкупу і неймовірних хитрощів Шиндлер зумів повернути їх. Це був єдиний транспорт із живими людьми, який залишив Освенцим. Після війни Оскар Шиндлер емігрував до Аргентини, але через 10 років повернувся в ФРН. Жив на кошти та пожертви врятованих ним євреїв. Шиндлер помер 9 жовтня 1974 року та похований в Єрусалимі на горі Сіон.
Вчинок Оскара Шиндлера нагадує його кабінет, який збережений в адміністративній будівлі фабрики. А також інсталяція “Ковчег уцілілих”, створена з кількох тисяч емальованих горщиків, які виготовили його працівники під час війни.
У 45 виставкових просторах минуле Кракова було створено таким чином, щоб кожен відвідувач міг торкнутися історії та відчути емоції жителів міста під час війни. Виставку підсилили мультимедіа. Є 30 інтерактивних стендів із сенсорними екранами, 70 звукових записів, 15 відеопроекторів. На “машинах пам’яті” кожен відвідувач може викарбувати “документ часу” – із свастикою, гербом Польщі, юдейською зіркою.
Вражають вдало підібрані звукові ефекти. Найбільш моторошно оглядати ту частину експозиції, де краківських євреїв забирають із будинків у гетто. Лунають звуки тупоту чобіт, клацання зброї, гавкіт собак, крики і накази нацистів. Відтворена квартира звичайної польської родини – із продуктами, побутом. Замість людей – білі скульптури, з емоціями і застиглі у рухах. Під час огляду в’язниць і камер навіть відчувається сирість, можна почути шепіт ув’язнених.
Музей часто називають “Фабрикою пам’яті”. Такий девіз постійної виставки. Зрозуміло, що розрекламоване ім’я Оскара Шиндлера привертає увагу багатьох туристів. Але музей із виставкою окупації Кракова не розчаровує. Його відвідування нагадує перегляд фільму, в якому береш участь, відчуваєш його, проте – знаєш фінал. Керівництво музею попереджає, що дітям до 10 років вхід не бажаний, адже експозиція важка для сприйняття. На цей час музей “Фабрика Шиндлера” закритий через епідемію коронавірусу, проте його відкриють наприкінці квітня.
