Вже у травні Верховна Рада може ухвалити в цілому закон про Антикорупційний суд. Такий прогноз озвучив днями перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, нардеп від “Народного фронту” Леонід Ємець. Отож, як то кажуть, крига скресла. І хоча в меморандумі офіційного Києва з МВФ від 2017 року кінцевим терміном створення Антикорупційного суду було зазначено березень 2018 року, в будь-якому разі, краще пізно ніж ніколи.
Нагадаємо, під послідовним тиском Євросоюзу, МВФ та інших іноземних партнерів України у грудні 2017 року президент таки вніс до Верховної Ради законопроект про Вищий антикорупційний суд (ВАС). Але тоді низка вітчизняних та закордонних громадських організацій закликала Петра Порошенка відкликати цей документ і доопрацювати його, заявляючи, що окремі його положення не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії.
Хай там як, але комітет із питань правової політики та правосуддя напередодні першого читання розглянув законопроекти про Антикорупційний суд: один президентський і чотири альтернативних. Менше ніж за 20 хвилин нардепи вирішили: до президентського зауважень немає – можна передавати в зал для голосування. Решта проектів не пройшли комітетське “чистилище”.
1 березня парламентарі проголосували за законопроект глави держави, схваливши його за основу. Попри те, що в політичних та експертних колах точилися досить гострі дискусії довкола цього питання, розгляд у сесійній залі теж не затягнувся – Верховна Рада пішла по скороченій процедурі.
Президентський законопроект представляв заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов. За його словами, майбутній орган буде постійнодіючим спеціалізованим судом, який зосереджуватиметься на корупційних злочинах.
«Цей суд розглядатиме віднесені до його відома справи як суд першої та апеляційної інстанції. Судді призначаються за конкурсом. Пропонується утворити при ВККС (Вищій кваліфікаційній комісії суддів) Раду міжнародних експертів із семи членів на підставі пропозицій міжнародних організацій», – підкреслив пан Філатов.
Антикорупційний суд буде розглядати справи, якщо предмет злочину чи заподіяної шкоди щонайменше в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня – це 881 тисяча гривень).
Наразі президентський законопроект зберігає усі ті ризики, про які говорила Венеційська комісія. Ключові претензії критиків документу полягають в тому, що незалежні міжнародні експерти не матимуть права вето для сумнівних кандидатів у судді і з огляду на нечітко виписану процедуру АС буде завалений справами Нацполіції та Держбюро розслідувань, що завадить зосередитись виключно на серйозних корупційних справах.
Чи вдасться збалансувати законопроект до другого читання? Нардеп Мустафа Найєм переконаний, що дебати навколо цього точитимуться більш ніж гарячі. «Я думаю, що правок буде дуже багато, але ключових критеріїв п’ять: відбору цих суддів; створення Громадської ради міжнародних експертів; створення суду по термінах; мінімальної кількості суддів, щоби він запрацював, та підслідності. Всі ці зміни будуть вноситись. Тому, я думаю, той законопроект, який подавав президент – це ще поки чернетка», – резюмує парламентар.
Своє слово про інтенсивність руху в напрямку створення Антикорупційного суду сказав і Петро Порошенко. Вкотре висловивши свою подяку МВФ за програму співпраці, гарант підкреслив, що беззаперечно виконувати усі вимоги Міжнародного валютного Фонду він не налаштований.
«Парламент може ухвалити будь-які зміни до другого читання і це виключно компетенція парламенту, – сказав він, – І як президент суверенної держави я ніколи не дозволяв, і зараз не дозволю, щоби нам хтось щось диктував. Це все є предметом компромісу».
Попри неоднозначність оцінок та прогнозів стосовно подальшої долі законопроекту про Антикорупційний суд, загальні контури можна окреслити вже зараз. Цілком логічно, що найчисельніша фракція — БПП притримується позиції гаранта Конституції. Друга за розміром фракційна збірна ВР – “Народнийй фронт”, за словами її керманича Максима Бурбака, готова приймати активну участь в удосконаленні документу з урахуванням зауважень та побажань Венеційської комісії.
«Самопоміч» наполягає, що до другого читання потрібно надати Антикорупційному суду незалежне фінансування, щоб він працював неупереджено і не піддавався тиску з боку високопосадовців. Фракція “Батьківщина” підтримала президентський законопроект на початковій стадії майже у повному складі. Тим не менше, лідер цієї фракції Юлія Тимошенко до другого читання хоче розробити та включити в документ дієві механізми, які б унеможливлювали будь-який вплив на Антикорупційний суд з боку Банкової. Чому не уряду та інших структур (приміром, ГПУ) — таємниця за сімома печатками.
Фракція “Радикальної партії” при розгляді президентського законопроекту перед голосуванням у першому читанні зайняла позицію, що дуже нагадує анекдотичне висловлювання: “Дітей я не люблю, але сам процес…”. Олег Ляшко, у притаманному йому стилі, не шкодуючи емоцій, розкритикував президентський законопроект вздовж і поперек. Але в кінцевому результаті радикали підтримали документ.
Що ж стосується “Опозиційного блоку” та його ідейних сателітів у ВР, то вони майже не дали голосів, пояснюючи це тим, що з корупцією слід боротися, долаючи її причини, а не наслідки.
В рейтингу сприйняття корупції міжнародної антикорупційної організації Transparency International Україна за 2017 рік отримала 30 балів (0 балів – найгірший можливий показник, 100 – найкращий), таким чином піднявшись у порівнянні з попереднім роком на один рядок у рейтингу (2016-го Україна мала 29 балів). В загальному переліку держав Україна посіла 130–134-е місце.
Передбачається, що суддів АС обиратимуть на відкритому конкурсі. Ряд експертів акцентують увагу на досить жорстких вимогах, які висуваються до кандидатів. Які ж саме вимоги висуваються до потенційних служителів антикорупційної Феміди?
Отож, суддею Антикорупційного суду може бути кандидат не молодший 35 років. Претендент на посаду судді на вибір може відповідати кільком критеріям: стаж роботи суддею не менше п’яти років, або науковий ступінь у сфері права і стаж роботи у сфері права не менше семи років, або адвокатський досвід не менше семи років.
До кандидатів у антикорупційний суд висувають низку заборон. Ключові: десять років перед призначенням не працювати у органах прокуратури, МВС, поліції, СБУ, митниці, НАБУ та ряді інших державних структур. Крім того, претендент на посаду судді останні п’ять років не має входити до керівництва партії, обіймати політичні посади або мати представницький мандат (депутата). До конкурсу також не допускаються засуджені за корупцію.
Окрім того пропонується перевіряти претендентів на посади суддів за допомогою поліграфа. Відмову кандидата проходити таку перевірку мають намір трактувати як привід для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Це що стосується відбіркових “батогів”. Якщо ж говорити про “пряники”, то сюди можна віднести надання суддям АС цілодобової охорони та відокремлення бюджету на утримання суду в окрему стрічку фінансового кошторису країни, що за задумом має забезпечити незалежність.
Тепер кілька слів безпосередньо по процедурі. Конкурсний відбір до Антикорупційного суду проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) яка обирала суддів Верховного суду. Також для контролю за відбором судей створюється Громадська рада міжнародних експертів. Власне саме ця рада і перевірятиме кандидатів щодо їхнього корупційного минулого, доброчесності, міжнародного досвіду і професійних знань. Її формуватимуть виключно з кандидатів, поданих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
Важливий штрих: в законопроекті не виписана кількість суддів-антикорупціонерів – це визначатиме Державна судова адміністрація. З урахуванням цього, очевидно, що, по-перше штат можуть штучно збільшити, щоб затягнути створення суду, а по-друге, з урахуванням жорсткості вимог, буде кадровий дефіцит суддів.
В будь-якому разі законопроект після його прийняття у другому читанні та в цілому, набере чинності на наступний день після публікації. Протягом місяця з цього дня Державна судова адміністрація України повинна визначити чисельність суддів АС.
Орган має почати працювати, якщо обрано не менше 2/3 від певної кількості суддів. Коли таку кількість суддів оберуть, протягом місяця мають відбутися збори суддів, на яких оберуть день початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Ті, хто закидає камені критики в город ще не створеної структури — Антикорупційного суду, керуються залізним аргументом: усі суди апріорі мають бути антикорупційними.
Дійсно, практика створення Антикорупційних судів серед європейських країн є малопоширеною (Хорватія, Словаччина, Болгарія), і бажаних результатів ці органи в основному не приносять. Але з іншого боку такі суди можуть стати ефективним механізмом боротьби з корупційним злом в країнах, де це ганебне явище цвіте буйним цвітом. Хочемо ми того чи ні, але до числа таких країн належить і Україна. Принаймні, поки що…
