Найлегше у 2019 році піти вчитися на вчителя математики, будівельника або агронома. Там прохідні бали були найменшими. Найвищі оцінки потрібні на “міжнародних відносинах”, а найпопулярнішою спеціальністю стала “філологія”.
Понад 60 тисяч українських випускників отримали рекомендації до зарахування на бюджет у 2019 році і мали до кінця липня подати документи у виші.
ВВС News Україна підбила підсумки вступної кампанії 2019 і запитала експертів ринку праці: чи потрібні країни стільки філологів і за якими професіями майбутнє?
Хто найпопулярніший?
У 2019 році українці мали право подати до семи заяв на вступ на бюджетні місця. Найпопулярнішими професіями серед випускників, за даними МОН, стали “філологія” і “право”.
Саме на ці спеціальності припала найбільша кількість з 830 тис. заяв.
Топ-10 спеціальностей за кількістю поданих заяв, за даними МОН, виглядає так:
- Філологія – 65 тис.
- Право – 65 тис.
- Менеджмент – 50 тис.
- Комп’ютерні науки – 39 тис.
- Середня освіта – 35 тис.
- Журналістика – 30 тис.
- Економіка – 28 тис.
- Інженерія програмного забезпечення – 27 тис.
- Психологія – 25 тис.
- Медицина – 25 тис.
Де найвищі бали?
За результатами вступної кампанії 2019, найскладніше вступити на бюджет до вузів на “міжнародні” спеціальності – прохідний бал тут становив понад 190.
Більше 180 балів було потрібно вступникам на спеціальності “Право”, “Інженерія програмного забезпечення”, “Економіка”, “Сфера обслуговування”, низка спеціалізацій “Філології”.
При цьому найменший прохідний бал був на таких спеціальностях, як вчитель математики – 110, будівництво – 103, заочне навчання агронома – 104.
Складність вступу залежала від кількості виділених на неї бюджетних місць, поданих на неї заяв випускників та їхніх балів.
Загалом Топ-10 спеціальностей з найвищими прохідними балами цього року виглядає так:
- Міжнародне право – 194;
- Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії – 186-194;
- Міжнародні економічні відносини – 190;
- Стоматологія – 189;
- Політологія – 189;
- Журналістика – 181- 188;
- Медична психологія – 186;
- Культурологія – 172-185;
- Історія та археологія – 185;
- Публічне управління та адміністрування – 183;
У порівнянні з минулим роком у Топ-10 спеціальностей з найвищими прохідними балами були незначні зміни. Так, знизилися прохідні бали на “Менеджмент соціокультурної діяльності” та “Фармацію, промислову фармацію”, які торік посідали 4-ту та 9-ту сходинки. Натомість піднялися “Медична психологія” та “Публічне управління та адміністрування”.
ВВС News Україна попросила кадровиків провідних компаній прокоментувати вибір українських вступників і відповісти на питання, чи відповідає він потребам українського ринку праці.
Юлія Тернова, рекрутер autodoc.de, понад 5 років займається управлінням персоналом у компаніях персоналом у кілька тисяч людей:
З власного досвіду можу сказати, що такий розподіл популярних вакансій не відповідає нинішній ситуації в економіці. “Менеджемент” і “Комп’ютерні науки”, “Економіку” я би винесла взагалі на перше місце. У нас зараз айтішниками стають на курсах, а не після вузів. Люди закінчують “Право”, “Журналістику”, що завгодно, а потім проходять курси і перекваліфіковуються у айтішників.
Я здивована тим, що філологія на першому місці і є найпопулярнішою серед професій, які обрали вступники. У компанії, якій я зараз працюю, є понад тисяча клієнт-менеджерів, які спілкуються 24 мовами світу і більшість з них вивчали мови не у своїх вузах, а поза ними. Мої колеги, наприклад, закінчували філологію, а працюють рекрутерами.
Щодо низького прохідного балу для таких професій, як вчителі і агрономи, це логічно, адже напрямок не є таким привабливим серед вступників. Тут менші зарплати, вони вважаються не такими престижними.
Ольга Рашевська, засновниця LINK Recruitment Agency:
Останні кілька років динаміка змін на ринку праці дуже висока і продовжує прискорюватися. Причин багато: розвиток технологій, доступність інформації та швидкість її обміну. Будь-якій державній системі вищої освіти потрібно бути дуже гнучкою, щоб відповідати цим викликам. На жаль, українська система освіти нерелевантна цьому вже давно. І жарти “забудьте все, чому вас учили в університеті” зовсім не жарти.
Правда ще й в тому, що зміни відбуваються настільки швидко, що їх не тільки практично неможливо імплементувати в спеціальності на рівні системи освіти, а й на самому ринку праці деякі спеціальність знайти дуже складно, просто тому, що вчора їх ще не було.
Часто експертизу необхідно шукати в суміжних професіях, де можуть бути необхідні навички. Наприклад, йдеться про такі нові професії, як управління клієнтським досвідом, робота з даними, інтернет-маркетинг, управління брендом роботодавця.
На введення цих спеціальностей на рівні дисциплін у вишах знадобиться кілька років. За цей час ринок і його потреби знову зміняться. І з кожним днем це відбувається все швидше. Навіть західні вузи зараз стикаються з тим, що у деяких професіях, до моменту випуску, знання, отримані в університеті, вже не актуальні.
Тому абітурієнтам зараз є сенс вибирати напрямок, який подобається, а потім вже визначатися з конкретною спеціальністю. Філологію або журналістику можуть вибирати всі, хто в майбутньому буде працювати зі словом, наприклад, контент менеджери. Спеціалізація “Психологія” є наближеною до управління і роботи з людьми, наприклад, всі професії в HR.
Альона Кавка, директор з управління персоналом ПБГ Ковальська, медіаhr-експерт, 13 років займається управлінням персоналом:
Вибір вступників – це тенденція не одного року: три роки поспіль спостерігаємо перенасиченість ринку праці правниками, фінансистами та адміністративними службовцями на рівні 30%.
Відповідно уже більше 8 років ми мали “суперпопит” у ВУЗах на ці спеціальності. Що бачимо і цього року. І це є проблемою – знайти роботу молодій людині з освітою правника на 30% важче, ніж, наприклад, інженеру.
В українських підприємствах існує великий дефіцит фахівців виробничих спеціальностей – на рівні 60%. Але ці професії не є цікавими для молоді.
І тут проблема у стратегічному плануванні на рівні держави. Як наслідок, ми і далі “випускаємо” юристів, а інженерів відпускаємо закордон. Варто почати популяризувати робітничі професії. Компанії на своєму рівні співпрацюють з технікумами, вузами, розробляють спеціальні програми розвитку та мотивації. Але зрозуміло, що вони це роблять на своєму рівні та в рамках своїх професій.
Що стосується позицій, які виправдовують тренд: №4 у списку найпривабливіших професій – це “Комп’ютерні науки”. Спеціалісти зі знаннями та навичками в даній сфері легко зможуть знайти роботу та розвиватись. Дефіцит таких фахівців в 2019 році за оцінками становить близько 20%.
