19 вересня у Брюсселі мають відбутися тристоронні переговори щодо нового контракту на транзит російського газу через Україну до Європи.
Старий контракт, підписаний 10 років тому, завершується через три місяці з хвостиком – наприкінці цього року. Консультації, проведені на початку року, були, фактично, безрезультатними.
Що стоїть на кону цих переговорів і якими є ставки для кожної сторони – пояснюємо у цифрах і графіках.
Скільки російського газу іде через Україну і чому це важливо?
За радянських часів українська газотранспортна система була розрахована на транспортування понад 140 млрд кубів зі сходу на захід. До 2005 року обсяги транзиту були дуже близькими до цього максимуму, а потім почали потроху зменшуватися.
За першу половину цього року Україна транспортувала до європейських країн і Молдови трохи більш 45 млрд кубів російського газу. Якщо у другому півріччі темпи не зміняться, то до кінця року обсяги газового транзиту перевищать показники минулого року, коли через Україну пройшло майже 87 млрд кубів російського газу.
Обсяги транзиту російського газу до Європи через Україну 2014-2018
млрд куб.м
Згідно із річним звітом “Нафтогазу”, 2018 року від транзиту газу компанія отримала 72,347 млрд грн. За курсом гривні на кінець року це 2,61 млрд доларів.
Світовий банк оцінює ВВП України за 2018 рік у 125,5 млрд доларів. Тож минулого року транспортування російського газу принесло Україні трохи більше 2% ВВП. Загалом, залежно від обсягів транзиту та успіхів української економіки, транзитні доходи коливаються від 2% до 3% ВВП.
Втім, як неодноразово говорив голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв, десятки мільярдів гривень доходів дуже добре, але транзит російського газу до Європи важливий і для безпеки України.
“Прибираючи транзит газу з території України, Росія відкриває собі шлях для повноцінної агресії”, – вважає голова “Нафтогазу”.
Що дає Росії газовий експорт до Європи?
За даними “Газпрому”, у 2018 році компанія експортувала в “країни далекого зарубіжжя” 243,3 млрд куб.м, зокрема до Європи (до якої у “Газпромі” відносять і Туреччину) – 201,9 млрд куб.м.
Якщо вилучити із цього 24 млрд кубів, експортованих до Туреччини (хоч половина цього газу також іде територією України), то експорт до Європи складе майже 178 млрд кубів. Із яких майже 87 млрд кубів – практично половина (48,79%) – було доставлено через Україну.
Роками Росія активно намагається позбутися цієї залежності і будує нові газогони в обхід України. Серед них і “Північний потік”, яким російський газ потрапляє до Європи напряму, через дно Балтійського моря.
Втім, друга гілка “Північного потоку” вже не буде добудована за планом – до кінця цього року. Наступний дедлайн проєкту – друга половина 2020.
Крім того, 10 вересня Суд ЄС скасував рішення Єврокомісії, що було ухвалене у 2016 році і дозволило “Газпрому” збільшити прокачку газу “Північним потоком”. Йдеться про доступ до газопроводу Opal, який з’єднує “Північний потік” із країнами Центральної та Східної Європи. Те рішення ЄС дозволило “Газпрому” використовувати європейський газопровід не на 50%, як до того, а на всі 90%.
Тепер, після рішення Верховного суду, “Газпрому” знову доведеться “посунутися”.
ТОП-10 покупців російського газу у ЄС
Попри це, “Газпром” успішно нарощує свої поставки до ЄС. За його даними, 2018 рік став третім рекордним роком із поставок газу до Європи, а чиста виручка від продажів склала понад 8 трлн рублів. Для порівняння: загальні доходи російського бюджету у 2018 році склали майже 19,5 трлн рублів, а частка нафти і газу в них сягає майже половину.
Наскільки Європа залежить від російського газу?
За даними Євростату, у 2018 році понад 40% газу, що його імпортували європейські країни, надійшла з Росії. Для порівняння: частка газу з Норвегії склала 35%.
На додачу до цього Європа отримує із Росії ще й 27,3% імпортованої нафти.
Загалом енергетичний імпорт із Росії складає понад 5% від загального європейського імпорту. У ньому понад 60% – енергоносії.
Четверта сила
За даними Агенції з енергетичної інформації США, у 2017, вперше за останні 60 років, Сполучені Штати знову стали країною-експортером природного газу. Це стало можливим завдяки видобутку сланцевого газу.
Влітку 2018 року голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент США Дональд Трамп домовилися про стратегічне партнерство ЄС та США в енергетиці. Це зокрема стосується і збільшення поставок американського скрапленого газу до Європи, – “для диверсифікації та більшої безпеки постачання енергоносіїв”.
Під кінець 2018 року до чверті американського газового експорту йшло до ЄС, тоді як у 2017 це була лише десята частина. У першій половині 2019 року ця частка зросла до 40%.
Якщо подивитися з європейського боку, то у 2019 частка американського скрапленого газу в усьому LNG-імпорті становить 12,6%, хоча до цього не перевищував 3%.
Проте є й інша статистика: у 2018 році весь LNG склав трохи менше 13% від усіх газових поставок до Європи. І у цій цифрі – не лише скраплений газ зі США, але й з Близького Сходу та Росії.
Загалом від початку поставок американського скрапленого газу до Європи у 2016 році, США поставили на європейський ринок трохи менше 8 млрд кубів газу, що, звісно, важко порівняти із російськими обсягами.
Є й певні обмеження – як в експортній інфраструктурі самих США, так і у готовності Європи його прийняти, хоч деякі європейські країни вже збудували або ж активно будуть LNG-термінали у своїх портах.
Одним із таких терміналів є польський Свіноуйсце. Теоретично, саме через цей термінал може надходити американський скраплений газ і до України.
Відповідний Меморандум було підписано трьома країнами на початку вересня. Втім, його реалізація – справа досить тривала. А поки що президент Трамп дорікає Німеччині за надмірну газову залежність від Росії, а США намагаються протидіяти добудові Північного потоку-2.
Сподіватися на краще, готуватися до гіршого
Поки ж Україна за участі ЄС прагне укласти із Росією новий контракт на транзит газу. У “Нафтогазі” кажуть, що він має ґрунтуватися на європейському енергетичному законодавстві, – арбітраж у Стокгольмі, хоч і виграний Києвом, багато чого навчив.
Крім того, там очікують, що контракт передбачатиме гарантії мінімальних обсягів транзиту – до 60 млрд кубів на рік. Це співставно із обсягами, які Росія планує експортувати через другу гілку “Північного потоку”.
У той же час, у Києві готуються і до того, що переговори про новий контракт із Росією не матимуть успіху, а відтак, “Газпром” матиме підстави припинити транзит газу через Україну вже з 1 січня 2020 року.
Тоді як “Газпром” створює запаси газу у європейських сховищах, Україна також заповнює свої ПСГ. Нині запаси газу в українських сховищах є рекордними за останні 7 років і становлять 19,4 млрд кубів. У “Нафтогазі” вважають, що для безпечної зими газові запаси мають бути на рівні 20 млрд кубів.
Крім того, на прохання адміністрації нового українського президента, США відправили до Києва групу експертів, які допоможуть у розробці плану на випадок припинення російського газового транзиту.
