Останнім часом у медіапросторі активно обговорюється ймовірність звільнення генерал-полковника Олександра Сирського з посади Головнокомандувача Збройних сил України. Ці чутки поширюються на тлі складної військово-політичної ситуації, а також підвищеної уваги до результативності дій українських сил оборони. Така інформація викликає широкий резонанс і потребує глибшого аналізу, зважаючи на ключову роль Сирського у протидії російській агресії.
Сирський очолив ЗСУ у критичний момент, коли країна перебувала на межі втрати стратегічного контролю через масований наступ російських військ та паузу з військовою допомогою з боку США. В умовах багатовекторного тиску й загроз він проявив себе як ефективний стратег, здатний швидко ухвалювати рішення.
Його участь у ключових оборонних і наступальних операціях підтверджує високу компетентність та розуміння складної військової динаміки. Зокрема, операція в Курській області, розпочата 6 серпня 2024 року, стала визначним етапом у стримуванні противника. Українські сили перетнули кордон поблизу міста Суджа, просунувшись углиб території Росії та взявши під контроль значні площі. Ця операція не лише зупинила наступальні дії ворога, але й створила передумови для подальших стратегічних ініціатив.
Варто відзначити, що під час Курської операції співвідношення втрат становило приблизно 20 до 1 на користь українських сил, що свідчить про високий професіоналізм та ефективність командування
Під час керівництва Сирського його внесок у найуспішніші операції ЗСУ неодноразово визнавався військовими аналітиками та експертами. Оборона Києва, яка зупинила масштабний наступ ворога на початку війни, а також звільнення Харківщини восени 2022 року стали ключовими моментами його кар’єри. Завдяки ретельно спланованим діям вдалося звільнити стратегічно важливі території, такі як Балаклія, Куп’янськ та Ізюм, завдавши російській армії значних втрат. Усі ці досягнення демонструють його здатність реалізовувати складні та багатопланові операції.
Попри ці досягнення, не можна оминути увагою суперечливі аспекти контрнаступальної кампанії 2023 року, коли Головнокомандувачем ЗСУ ще був Валерій Залужний. Незважаючи на значний тиск з боку союзників і необхідність демонструвати успіхи, втрати були високими. Знищення сучасної техніки та ймовірно значні втрати серед особового складу поставили під сумнів ефективність ухвалених стратегічних рішень. Ці події стали приводом для критики, спрямованої на військове керівництво, включаючи Сирського, хоча його роль у цих рішеннях, ймовірно, була лише частковою.
На сучасному етапі Сирський знову доводить свою ефективність як керівника. Завдяки його діям українським військам вдалося не лише втримати Курськ, а й діяти успішно на Куп’янському напрямку та півдні Запорізької області. Наразі просування ворога здебільшого або зупинено, або сповільнено через шалені втрати з його боку. Водночас українські сили стикаються з нестачею боєприпасів та озброєння, але завдяки професійному командуванню фронт утримується.
Чутки про можливе звільнення генерала Сирського можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на підрив довіри до українського військового керівництва. З огляду на поточну ситуацію на фронті, зміна Головнокомандувача могла б негативно вплинути на стабільність оборонних позицій. Падіння режиму Асада в Сирії свідчить про те, що Росія зосередила всі свої сили на війні в Україні, що підкреслює важливість збереження стабільного та компетентного військового керівництва в цей критичний період.
