Продати автомобіль, влізти в борги, шити маски замість суконь – що тільки не робить український бізнес, щоб вижити під час карантину. Але скорочень і збитків уникнути не вдасться майже нікому.
Донедавна справи йшли дуже добре, згадує київський бізнесмен Микола Чаруха, який з дружиною має невеличку майстерню та магазин декору з дерева Plywood Story.
Продажі постійно росли. При чому і в Україні, і за кордоном через міжнародні онлайн-платформи. Були великі плани на майбутнє. Але усе змінив карантин, який запровадили в Україні з середини березня до 24 квітня.
Відтоді нових замовлень майже немає, доходи у порівнянні з докарантинними часами впали майже на 70%. Частину людей довелось звільнити, а майстерню треба буде перевезти в інший офіс, бо нинішній орендар послаблень не дає.
Тепер план – хоча б зберегти бізнес та вийти до кінця року на 50% тих доходів, які були до карантину.
“Швидше за все, доведеться продати авто, — скаржиться Чаруха. — Ситуація дуже песимістична”.
“Найгірше, що не ми створили проблему в бізнесі, але ми маємо її вирішувати. Плюс ще і втратимо більше за всіх”, – додає він.
Голодна весна
Загалом через карантин може закритися кожен п’ятий малий бізнес в Україні, прогнозує Європейська бізнес асоціація (ЄБА) за результатами опитування серед представників малого та мікробізнесу.
78% скаржаться на втрату до 75% доходів, понад 30% планують урізати зарплати працівникам чи скорочувати штат.
Чи не найбільше від карантину страждає ресторанний бізнес. За рішенням уряду, всі заклади громадського харчування мусили припинити роботу і працювати хіба що з доставкою.
Карантин в умовах коронавірусу – рішення правильне, але для бізнесу це все одно серйозний удар, зазначає львівський ресторатор, власник мережі “Restaron” Вардкес Арзуманян.
Загалом в його ресторанах працює майже 200 людей, тепер всі заклади закриті. Майже всі працівники сидять вдома, частково їм виплатили компенсацію за той час, який вони вимушено не працюватимуть.
Закривати ресторани у своїй мережі Арзуманян не планує, але прогнозує, що 10-15% закладів у Львові не переживуть карантину.
“Ми в очікуванні, коли ж оце закінчиться, — каже він. — Надій на державу нема, єдина надія, що зараз будуть якісь рішення по пільговому кредитуванню бізнесу”.
Не вдасться, швидше за все, зберегти всіх працівників, скаржиться Мітя Ятім, власник “Malevich wine bar” та “Розумна кава”.
“Роботи взагалі немає, збитки великі, доведеться влазити в борги”, – каже підприємець.
Він прогнозує, що після карантину 25% малого бізнесу не відкриється зовсім, а решта буде в боргах.
Та усі погоджуються, що після закінчення карантину проблеми не зникнуть. Багатьом закладам доведеться змінювати формат, шукати додаткове фінансування або скорочувати витрати, а головне – боротись за відвідувачів, яких точно стане менше.
“Коли карантин закінчиться, людям буде не до ресторанів, – зауважує київський ресторатор Алекс Якутов. – Скільки відсотків людей зараз отримує гроші, у порівнянні з тими, хто сидить на карантині без копійки? Скільки ще скоротять робочих місць?”.
Він підкреслює – головне, щоб карантин не продовжили ще довше.
“Найстрашніше – якщо ми відкриємось аж влітку. Оцей прогноз найбільше хвилює”, – каже Якутов.
Мільярди збитків
Жорстоким ударом карантин став для туристичного бізнесу, каже Артур Лупашко, засновник керуючої компанії Ribas Hotels Group.
В країні не працює 97% готелів. Кількість дзвінків і бронювань впала у 25 разів.
Постраждали також суміжні сервіси – пральні, постачальники професійної хімії, туроператори та сервіси онлайн-бронювання.
“Сьогодні сотні тисяч співробітників, які працювали у сфері гостинності, одночасно залишилися без роботи”, – каже Лупашко.
При чому готелям цю кризу пережити навіть легше. Більшість готелів, особливо сезонних, швидко консервують і так само швидко запускають в роботу. Крім того, їхня рентабельність досить висока — 40-60%.
Інші туристичні бізнеси, наприклад туристичні компанії, мають рентабельність всього 10-20%. До того ж вони не можуть розпустити команду, а за два тижні перед сезоном зібрати її знову. Якщо карантин продовжать, до 70% турагентств закриються, прогнозує Лупашко
“Якщо карантин не закінчиться до 1 червня, тільки наша мережа може недоотримати 100 млн гривень, — додає він. — Загалом готельний бізнес України втратить мільярди гривень доходу в цьому році, а країна – сотні мільйонів гривень податкових відрахувань”.
Погрози і нерозуміння
Якщо жорсткі обмежувальні заходи затягнуться, то “найпесимістичніші прогнози можуть виявитись ще дуже навіть оптимістичними”, прогнозує Анна Дерев’янко, виконавча директорка ЄБА.
“Запас міцності в компаній починає закінчуватись, а у малого бізнесу – його немає вже. Тому, разом з порятунком життів варто думати й про порятунок економіки”, – переконана вона.
Деякі послаблення для бізнесу влада запровадила – наприклад звільнила на час карантину фізичних осіб-підприємців від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), тимчасово скасувала деякі штрафи у податковій сфері, а також податок на комерційну нерухомість і землю.
Але цього недостатньо, каже Юлія Савостіна – засновниця проєкту Made in Ukraine, мета якого популяризувати український бізнес, проводити відповідні бізнес-івенти та великі фестивалі-ярмарки з українськими товарами.
“Найгірше не те, що держава не може нас підтримати, ми знаємо прекрасно, як виглядає наш бюджет, — каже вона. — Абсолютно образливо, що вони ще й погрожують бізнесу”.
Зокрема, у березні заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе заявив, що за незаконне звільнення під час карантину керівникам може загрожувати покарання аж до двох років виправних робіт.
“Таке враження, що у цих людей гроші беруться з тумбочки і вони не розуміють взагалі, як працює український бізнес. Мене це дуже сильно обурює”, – підкреслює Савостіна.
Made in Ukraine співпрацює майже з 8 тис. українських підприємств. Більшість з них важко переживає карантин та викручується, як може.
Дехто переходить в онлайн, дехто перепрофілювався, щоб виробництво не простоювало. Наприклад, бренди одягу замість суконь шиють захисні маски, а деякі косметичні бренди стали виготовляти санітайзери.
Саме середнім компаніям зі штатом у 100-200 людей буде найскладніше, переконана Савостіна.
“Вони як раз живуть з обігових коштів. Неможливо утримувати таку кількість працівників, коли в тебе цех, виробництво, а працює лише маленький онлайн”, – пояснює вона.
За її прогнозом, якщо карантин продовжать, до кінця травня роботу втратять майже 50% працівників у виробничому сегменті компаній, з якими співпрацює Made in Ukraine.
Навіть більше – якщо в червні Made in Ukraine не зможе провести черговий запланований фестиваль, вижити цьому проєкту буде дуже складно.
Тренд на українське
Втім, як і будь-яка криза нинішня ситуація може мати також позитивні наслідки, зазначає Ганна Луковкіна, авторка та засновниця проєкту “Всі. Свої”.
“У цій кризі бачу дуже позитивний момент — тренд купувати українське і підтримувати своїх набиратиме обертів, — каже вона. — Ми вже зараз спостерігаємо, як активізувалося свідоме суспільство і великий бізнес у підтримці локального. Мовчить тільки держава”.
На її думку, після карантину може розпочатись нова ера ще більш якісного українського продукту.
Після закінчення карантину криза може стимулювати також внутрішній туризм, припускає Артур Лупашко.
Адже інші країни, особливо західноєвропейські, можуть продовжити обмеження на в’їзд. Тож поїхати у подорож за кордон буде складніше.
“У 2020 році глобалізація точно повернеться до нас спиною, — переконаний він. — Але Україна — 40-мільйонна країна і внутрішніх туристів буде достатньо, щоб наповнити місцеві готелі та ресторани. Головне, щоб в українців були гроші, які вони зможуть виділити на відпочинок”.
