Вчені стверджують, що інтелект трьох-чотирирічної дитини дорівнює інтелекту середньої шимпанзе, а дворічної – розумної собаки. Якщо його як Мауглі залишити в джунглях, і його будуть виховувати дикі звірі, то після певного віку (називають десять років) – ця дитина вже ніколи не зможе адаптуватися до людського суспільства та назавжди залишиться твариною.
Але є в природі факти, які складно пояснити. Одним з феноменів є горила Кока. І вона розмовляє. Щоправда, мовою жестів.
Історія Коко
Коко в маленькому віці забрала до себе на навчання професор Стенфордського університету Пенні Паттерсон. Завданням було навчити мавпу звичайної мови жестів, якою розмовляють глухонімі.
Коко проявила себе дуже талановитої і здатної до навчання, і через кілька років уже могла розуміти близько 600 символів і сама показувати (прим. читай – говорити) більш 350. Відразу ж знайшлися септики і критики, які стверджували, що Коко не говорить, вона “мавпує” , тобто просто грає, копіює жести свого вчителя. Але до реальності це не має відношення. Ось простий приклад розвиненого абстраткного мислення Коко.
Коли у неї немає точного слова, щоб пояснити новий предмет або явище – вона синтезує поняття з уже наявних. Коли її пригостили дуже жорстким пісочним тістечком, і Коко не могла його довго прожувати, тоді показала два жесту: “Тістечко” і “Камінь”, додавши жест невдоволення і що більше таке печиво їсти не буде. Або, наприклад, вона просить банан, а їй дають апельсин, злиться, і повторює: “Ні, Коко хоче банан!” до тих пір, поки їй його не нададуть.
Любов горили до інших тварин
Коко дуже любить тварин, довгий час у неї був кращий друг – місцевий кіт, з яким вона грала, гладила і оберігала, але його збив автомобіль. Коко довго переживала з цього приводу і постійно показувала жестами, що дуже засмучена і сумує за ним. Коли Пенні Паттерсон поцікавилася, куди, на її думку, подівся кіт, то Коко відповіла наступне: “Він пішов туди, звідки не повертаються”.
Невдале кохання: як Коко образилась на “нареченого”
Коко дуже товариська, і варто їй побачити нову людину або тварину, вона тут же звертається до неї мовою жестів. Звісно, тварини їй не відповідають, тому вона швидко втрачає до них інтерес. Але ось з деякими зі своїх ляльок вона любить проводити цілі багатогодинні монологи.
Її товариськість наштовхнула вчених на думку, що непогано було б її познайомити з самцем горили, якого б теж навчили перш висловлюватися жестами. І такий знайшовся. Спочатку Коко неохоче з ним спілкувався, показуючи руками, що він “грубий, агресивний, і мені не подобається!”. Потім же звикла і стала навіть вимагати про регулярні зустрічі з ним.
Смерть Робіна Вільямса довела горилу до сліз
Коко дуже засмутилася, дізнавшись про смерть актора Робіна Вільямса.
Як повідомляють ЗМІ, Робін потоваришував з Коко у 2001 році, коли приїхав в дослідницький центр, в якому мешкає горила. Актор швидко подружився з мавпою і зміг змусити її посміхнутися вперше за півроку після смерті її друга – 27-річної горили Майкла.
“Вона дуже сильно засмутилася”, – написала доктор Пенні Паттерсон на сайті Koko.org, що розповідає про життя горили.
Коко відчула загальний сумний настрій людей, і коли їй пояснили, що Робін Вільямс помер, вона ледь стримала сльози.
Співробітники розповідають, що у неї затремтіла нижня губа, і вона показала на мові жестів “жінка плаче”, маючи на увазі себе.