Польські активісти відвідали зруйновані українські місця пам’яті у селі Верхрата й на горі Монастир.
Про це повідомляє Укрінформ.
Звернення під назвою “Не забуваймо про зруйновані українські могили у Польщі! “, яке зачитали активісти, підписали десятки представників польської інтелігенції, діячів культури та політиків,
“Наша присутність на обох цих кладовищах – символічна. Саме тут, три роки тому, у жовтні 2016 року, ми публічно прочитали “Заклик з Верхрати” – звернення, підписане представниками польської інтелігенції, митцями, громадськими активістами. Це був голос протесту проти знищення українських місць пам’яті та проти агресії щодо українців, яка поширювалася у Польщі”, – йдеться у зверненні.
Підкреслюється, що з 2014 року, коли почалася російська агресія в Криму та на Донбасі, виразним її проявом у Польщі стало посилення активності кремлівської пропаганди й антиукраїнські провокації.
Тоді у Польщі було осквернено (часто неодноразово) вісім українських об’єктів, хрестів, пам’ятників, могил. Серед них, зокрема поховання на військовому кладовищі в Пикуличах та могила в Монастирі.
“Попри те, що з часу окремих провокацій та вандалізму минуло 4-5 років, центральна влада Республіки Польща, міністерство культури та національної спадщини, Інститут національної пам’яті чи будь-які інші органи, відповідальні за захист місць пам’яті, не вжили жодних заходів, аби виправити заподіяне зло”, – наголошується у зверненні.
Як зазначається, в жодному з випадків правоохоронні органи не встановили – часто навіть попри наявність доказів – виконавців цих провокаційних і, по суті, антихристиянських вчинків, справи не дійшли до суду. Тож у громадян Польщі української національності посилюється відчуття загрози, викликаної етнічною ненавистю.
“Це відчуття стає цілком зрозумілим, якщо взяти до уваги, що кількість актів агресії проти “інших”, у тому числі українців, за останні чотири роки в Польщі різко зросла! “, – йдеться у зверненні.
Водночас, зазначають його автори, спостерігається небезпечний розвиток ситуації у політичному вимірі: питання українських могил та пам’ятників, зруйнованих у Польщі, вплетено у міжнародні суперечки обох держав.
“Тим самим польських громадян української національності позбавляють права брати участь у дискусії про їхню історичну спадщину в статусі партнерів, їх роблять заручниками польської зовнішньої політики”, – зазначається у заяві.
Як підкреслюється, зруйновані, осквернені та залишені без інституційної опіки могили та пам’ятники у Верхраті, Вербиці, Молодичі, Білостоку біля Лісека та Монастирі є “болісним доказом відсутності елементарної чуйності та доброї волі структур польської держави”.
“Цей факт, як і самі акти вандалізму на українських похованнях, ображає та ранить усіх свідомих громадян нашої країни – поляків та українців – однаковою мірою. А там, де державні інституції відмовляються від своїх обов’язків, покладених на них суспільним договором, свідомі громадяни – ті, що творять Республіку Польща – мають не лише конституційне право, а й моральний обов’язок взяти на себе безпосередню роль господаря занедбаного місця та хранителя небажаної пам’яті”, – йдеться в документі.
Звернення по черзі зачитали польські активісти Ярослав Холодецький, Данута Куронь, Бартош Пехович, Рафал Сушек, Данута Пшивара, Іза Хруслінська.
Його підписали, зокрема, відомі діячі антикомунустичної “Солідарності” Збігнєв Буяк, Владислав Фрасинюк, Януш Онишкевич, Генрик Вуєц та багато інших.
