Пиво без вмісту алкоголю – не новина. Але напій, яким довгий час дещо нехтували, тепер стрімко набирає нової популярності в Німеччині. Німці протверезіли?
Мій перший пивний досвід був гірким. Прохолодий хмільний напій, який так полюбляють німці, мені ніяк не смакував. Мені, тоді 16-річній, заважав, зокрема, гіркий присмак. Тому ми з друзями розбавляли пиво лимонадом та колою. З роками вміст пива у цій мішанці зростав, допоки з часом я не навчилася цінувати чистий смак пива.
У 1990-і роки, на які прийшлося моє зростання, ми ще не чули про насіння чіа, зелені смузі чи про шніцелі із тофу. Здоровий спосіб життя сприймався бар’єром для отримання задоволення, а фітнес – марнуванням часу. У період навчання в школі та університеті не можу згадати, щоби бодай раз хтось замовляв собі безалкогольне пиво. Уперше я відкрила для себе пиво з етикеткою “безалкогольне”, коли на якусь сімейну урочистість запросили мого непитущого дядю.
Відтоді світ пива продовжував змінюватися. Змінювався його смак, змінювалося і суспільство. Сьогодні безалкогольне пиво у меню – норма. До того ж, можна обирати з кількох сортів. У спекотний літній день, коли не хочеться, щоби алкоголь “вдаряв у голову”, я можу замовити собі безалкогольне пиво і не боятися почути цинічних коментарів від друзів.
І цей тренд підтверджує маркетингова статистика: згідно з даними Німецької асоціації броварів, продажі безалкогольних пивних напоїв у травні цього року зросли на 6,5 відсотка у порівнянні з аналогічним періодом торік.
Що з німцями не так?
Алкогольні напої – частина стереотипів про Німеччину. Типовий такий набір асоціацій: Німеччина – це Rammstein, сосиски й пиво! Хоча, насправді, найдревніший рецепт пива походить з Китаю, а головний у світі експортер пива – Мексика. Але ж у Німеччині є цілий закон про чистоту пива, який ще з 1516 року приписує, що цей напій слід варити лише з чотирьох інгредієнтів: вода, солод, хміль і дріжджі.
Асортимент безалкогольного пива постійно розширюється
Цей рецепт обов’язково передбачає ферментацію, а отже і появу алкоголю у напої. Тож невже безалкогольне пиво можна вважати справжнім пивом? Саме над вирішенням цього питання німецькі броварі й працювали роками. Врешті-решт вони розробили два методи: один передбачає очищення напою від етанолу, а другий – припинення процесу бродіння при досягненні алкогольного вмісту у піввідсотка. Тож технічно у безалкогольному пиві є залишки алкоголю, але на дуже низькому рівні. Такому, що за даними Німецької асоціації броварів, “не має жодного фізіологічного впливу на людський організм”.
Раніше лише кілька пивоварень спеціалізувалися на випуску безалкогольних пивних напоїв. Сьогодні майже кожна пропонує щось своє. Але німці не лише споживають більше безалкогольного пива. Статистка свідчить, що у Німеччині взагалі стали пити менше пива.
Якщо у 1970-х роках припадало 140 літрів пива на душу населення, у 2018-му цей показник впав до 100 літрів. “Якщо говорити про пиво, то єдиний сорт, продажі якого зростали за останні 10 років, – це безалкогольне пиво”, – каже Маркус Штробль (Markus Strobl) з Інституту ринкових досліджень Nielsen. Він додає, що безалкогольне пиво поволі сприймається як лимонад, який можна вживати за будь-якої нагоди.
А що у Берліні?
Теплим літнім вечором я зайшла до одного берлінського коктейль-бару. Усі столики зайняті. У меню безліч “моктейлів” – це безалкогольні версії відомих класичних коктейлів – “Кривава Мері”, Піна Колада, Кайпіринья. “Але люди загалом стали менше пити”, – зауважує тутешній бармен.
І все ж, не перестаю дивуватись тому, наскільки й досі соціально прийнятним залишається споживання алкоголю – безперечно шкідливого для здоров’я. Тут же на думку спадають вечірки для тверезих.
Звісно, у столиці Німеччини можна знайти різне. Але, схоже, що нове покоління, яке визначатиме статистику продажів майбутнього, уже зробило свій вибір. За даними Федерального центру медичної освіти, лише 8,7 відсотка молодих людей віком до 17 років заявили, що вживають алкогольні напої раз на тиждень. У 2004-му цей показник становив 21,2 відсотка.
