Чому емблемою Уельсу є червоний дракон (валлійською І-Драйг Гох – Y Ddraig Goch)?
В англомовних країнах 1 березня за звичай під прапорами з зображенням червоного дракона проводяться паради та спортивні заходи на честь Дня Святого Давида – покровителя Уельсу.
Але чи знаєте ви, звідки походить цей прапор?
Відповідь не є однозначною.
Грем Бартрам з Інституту прапорів зазначає: “Валлійський прапор, який ми знаємо сьогодні – великий червоний дракон на білому та зеленому тлі – з’явився лише в 1959 році”.
Водночас він додає, що червоний дракон, як емблема, використовувався з часів правління Кадваладра, короля кельтської держави Гвінед на півночі Уельсу у 655-682 роках.
Дослідниця Маред Ллівелін, яка написала дослідження про походження червоного дракона в Абериствитському університеті, вважає, що емблема має більш давню історію. Вона нагадує, що римляни у Британії прикрашали свої списи перед битвами бронзовими чи шовковими драконами.
“Римляни використовували дракона як емблеми війни, і вважається, що у них був військовий прапор під назвою “летучий дракон”, який був шматком тканини на довгій жердині і видавав шиплячий звук, коли вітер дув крізь нього, і здалеку нагадував дракона”, сказала вона.
У V-X століттях популярність зображень драконів по всій Британії зросла, і вони перетворилися з більш змієподібних створінь в істоту, що часто зображувалася з чотирма лапами і крилами.
За словами пані Ллівелін, слова “дракон” та “дрейк” з’явилися в ранніх валлійських текстах з VI-го століття.
В легенді XII-го століття про Мерліна, два сплячих дракони – один червоний, один білий – прокидаються і починають битися, представляючи символ боротьби між валлійцями (червоними) і англійцями (білими).
Захоплення міфічними істотами було надзвичайним. Коли принц Уельський Овайн Гліндур, що очолив повстання проти англійців, напав на побудований англійським королем замок Карнаврон в 1401 році, він підняв прапор із зображенням золотого дракона.
Пан Бартрам нагадує, що білий дракон використовувався як поетичний символ англосаксів, а золотий дракон був символом англосаксонського королівства Вессекс, що існувало у V-X століттях.
Однак, червоний дракон займав панівне становище, про це писали багато валлійських поетів.
Пані Ллівелін додає: “У порівнянні з іншими країнами, валлійці мали позитивне ставлення до дракона протягом століть, коли героїв хвалили за те, що вони схожі на дракона”.
Втім саме англійська королівська династія Тюдорів закріпила місце червоного дракона в історії.
У завершальній для війни Червоної та Білої троянд битві при Босворті у 1485 році Генріх Тюдор, майбутній король Генріх VII, розмістив червоного дракона на своєму біло-зеленому прапорі.
Це була його спроба довести, що він був нащадком Кадваладра, короля валлійської держави Гвінед та останнім з королів кельтського народу бритів. Спочатку його прапором був червоний дракон.
Зайнявши завдяки Генріху Тюдору своє місце в історії, у 1807 році червоного дракона затвердили як символ Уельсу.
Символ цей використали для створення першого офіційного прапора Уельсу у 1953 році, для коронації королеви Єлизавети II.
На ньому маленького червоного дракона, оточили колом з валлійських слів Y Ddraig goch ddyry cychwyn (“червоний дракон дає поштовх”).
Проте в 1958 році валлійський Gorsedd (“спілка бардів” у складі поетів, письменників та художників, які зробили видатний внесок у валлійську мову), висловила бажання, щоб прапор з червоним драконом був визнаний національним прапором Уельсу. Тому дизайн був змінений в 1959 році до поточного прапора.
