1 вересня почнеться новий навчальний цикл – ранці, банти, квіти… Але цього року 1 вересня ми побачимо не лише те, що вже звикли, а й багато нового. Адже наша школа змінюється, і МОН активно її реформує. Особливо разючі зміни чекатимуть на першокласників. Звичайно, самі першокласними не матимуть із чим порівнювати, однак їхні батьки різницю відчують.
Що ж саме ми побачимо в наших школах уже за кілька днів?
Отже, МОН спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні запроваджує Нову українську школу. «НУШ – це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа, – презентує реформу прес-центр Міністерства освіти і науки. – А для батьків вона – відкрита, чесна і націлена на співпрацю. Саме такими уже 1 вересня 2018 року всі школи країни зустрінуть нових першокласників та їхніх батьків».
Чим же Нова Українська Школа відрізняється від старої?
- Головна ідея НУШ – компетентнісне навчання, формування компетентностей. Учні мають не просто набути якихось знань (яких саме – також активно переглядається), а навчитися використовувати їх на практиці. Для НУШ створено новий Державний стандарт початкової освіти і нові навчальні програми.
- До читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово у списку ключових умінь, якими має оволодіти учень у школі, додалися: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими.
- Змінюються підходи до оцінювання: впроваджується формувальне оцінювання, спрямоване на підтримку траєкторії розвитку кожного учня. Розробляється система завдань для оцінювання компетентностей учнів.
- Учитель із суворого наставника перетворюється на старшого друга, помічника та партнера дитини.
- На уроці переважатимуть дослідницькі, творчі методи навчання (у початковій школі буде впроваджено спеціальний інтегрований курс «Я досліджую світ»), діалогічні способи спілкування між учнями та учителем, парні та групові форми роботи. Кожен день починатиметься з ранкових зустрічей, де учні вчитимуться комунікувати, плануватимуть свій день, обговорюватимуть проблеми.
- Навчальний простір стає динамічним осередком навчання, спілкування, дослідження, творчості учнів. Кінець статичним партам: нове обладнання допоможе швидко змінити простір класу залежно від виду діяльності, яку хоче організувати вчитель.
- Кожен першокласник отримає «6 цеглинок» від Лего, а також набір на весь клас «LEGO Play Box». Створені методики для роботи з цими наборами на уроках математики, читання, фізкультхвилинках, під час пошукової проектної діяльності, для розвитку творчих здібностей, мовлення тощо.
- Першокласники вперше отримають підручники з англійської мови британських видавництв Кембриджського університету та MM Publications.
- Створюються умови для запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами. (Вони і раніше були, але далеко не скрізь – зазвичай батькам доводилося боротися за виконання вимог закону щодо їхніх дітей. Тепер же це з фактично примхи директора школи стало його обов’язком.)
Для реалізації всіх цих прекрасних починань потрібні кадри та кошти. Про кадри подбали заздалегідь: звичайно, нереально набрати нових учителів, ще не зіпсутих системою, тому учителі, які навчатимуть перші класи, просто пройшли обов’язкове перенавчання. Що ж до коштів, то цього року уряд профінансував належний старт Нової української школи у розмірі 13 690 868 000 грн. Ще у квітні ця субвенція пішла до місцевих бюджетів. Зокрема, на закупівлю для початкових класів дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання виділено 9 987 800 000 грн.
Розподіл коштів здійснено наступним чином:
- 20 % від загального обсягу (1 997 560 000 грн) на закупівлю комп’ютерного обладнання. Розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості закладів, де є початкова школа;
- 40 % (3 995 120 000 грн) на закупівлю сучасних меблів. Розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості учнів 1-4-их класів;
- 40 % (3 995 120 000 грн) на закупівлю дидактичних матеріалів. Розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості 1-4-их класів.
Усе це виглядає цілком оптимістичним. Але батьки у соцмережах далеко не завжди поділяють оптимізм МОН. Ірина Ірхіна з Кременчуга пише: «Напередодні 1 вересня багато розмов про НУШ – невелика кількість дітей у класі, поодинокі парти, килимки, поділ класу на різні зони… Я не хочу образити нікого з батьків першокласників, але мене цікавить суто технічне питання втілення всього цього в наше реальне життя. Ні для кого не секрет, що багато шкіл не можуть вмістити всіх дітей і деякі класи навчаються в другу зміну. Кілька років тому влада міста Кременчука закрили в центрі міста дві школи, мотивуючи недостатньою кількістю наповнюваності цих шкіл. Громадськості відстояти їх не вдалося і зараз ми маємо те, що маємо – другу зміну для четвертих класів, а з цього року попередили, що п’яті і, можливо, шості класи в нашій школі чекає така ж доля. З наступного року моя дитина буде вчитися в 4-му класі і я не можу собі навіть уявити цю картину. Наш клас має площу 40 з чимось квадратних метрів, на яких містяться 36 наших дітей і вчитель (обстановку тільки можете собі уявити). І ось з ранку 20 із чимось першокласників перебуватимуть у цьому класі з одиничними партами та всіма іншими атрибутами НУШ. А потім у другу зміну туди зайде наш клас у повному складі і… Далі цього моя фантазія відмовляється працювати. Я всіма руками і ногами за освітню реформу, це пора було починати вже давно, але у мене таке враження, що всі наші реформатори живуть, у кращому разі, на іншій планеті або в іншій реальності – адже не можна реформувати тільки одну сторону, а все інше розсмокчеться якось саме. Загалом, намагаюся жити сьогоднішнім днем і не думати про те, що з наступного року буде наша друга зміна і ще більше нових класів майбутніх першокласників».
Звісно, не всі батьки однаково песимістично оцінюють перспективи практичної реалізації прекрасної ініціативи МОН. «Ну не вийде ось так от ррраз! – і все стало суперзручно, – пише киянка Тетяна Шеверіна. – Ну зрозуміло, що першим дітям складно. Сподіваюся, років за 5 хоч устаканиться». На що та ж Ірина Ірхіна відповіла: «Ви думаєте, що за ці п’ять років держава побудує необхідну кількість шкіл? Хоча припускаю, що з урахуванням виїжджаючих за кордон людей через п’ять років можна буде сміливо закривати половину наявних шкіл». Щоправда, киянин Олександр Андросов на це порадив: «Не голосуйте за таких депутатів, які закривають школи». Мабуть, найкраще узагальнив результати дискусії інший кременчужанин Олег Овчаренко: «Ідея НУШ сама по собі – прекрасна. Але Міністерство не будує школи, не встановлює кількість змін, не дає вказівки директорам і управлінням освіти про кількість дітей, не має впливу, якщо на місцях то роблять через ж… Є гарна новина: ми обираємо місцеву владу, ми можемо питати чиновників про виконання законів, про тендери, про кількість дітей і змін».
Що ж, за тиждень ми подивимося, як саме виглядатимуть зміни в українській школі. Ми побачимо, що саме змогло зробити міністерство і відповідно що тепер у цій ситуації можемо зробити ми.
