Чому в Україні майже два десятиліття не було перепису населення, і що насправді встановлюють при його проведенні?
В Україні готуються до проведення у грудні цього року пробного перепису населення. Тестове дослідження здійснюватиметься в Оболонському районі столиці та Бородянському районі Київської області. Плановий всеукраїнський перепис після 18-річної перерви обіцяють провести не пізніше листопада 2020 року. Чому його так довго відкладали та навіщо українській владі це дослідження саме зараз?
Питання, що перезріло
Проведення перепису було одним із пунктів передвиборної програми партії “Слуга народу” у кампанії 2019 року. Ідея, на правду, не була новаторською, адже підготовчі роботи до його проведення розпочалися ще в уряді Володимира Гройсмана. А про важливість всеукраїнського перепису говорять взагалі давно, адже вперше й поки востаннє в незалежній Україні його проводили ще у 2001 році.
Скільки людей мешкають в Україні?
За рекомендаціями ООН, які наводять в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України, переписи варто проводити принаймні раз на десять років: бажано у рік, який закінчується на 0±1, аби дані з різних країн можна було порівняти. У 2010-х таке дослідження не провели лише дві великі країни світу – Україна і Судан. За президенства Віктора Януковича (2010-2014) перепис тричі переносили нібито через брак коштів, повернулися ж до цього питання вже за Петра Порошенка (2014-2019).
“Думаю, що кошти, які могли б піти на перепис, просто йшли на вибори”, – припускає у розмові з DW політичний експерт Віктор Цибулько. А те, що президент Володимир Зеленський і його партія “Слуга народу” нині заговорили про перепис, означає лише те, що влада намагається нав’язати суспільству думку, що в Україні має місце велика кількість несправедливо соціально забезпечених, а на виборах використовуються “мертві душі”.
Водночас, на думку директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, “провали” з переписом пов’язані не лише з браком коштів. “Попередні скасування пов’язані не лише з бюджетом, а і з поганим розумінням владою необхідності наукової інформації для розвитку країни”, – пояснює Паніотто у розмові з DW. Він звертає увагу, що відсутність актуальних даних перепису негативно впливає на якість соціологічних досліджень у цілому. Але, насамперед, результати перепису потрібні, за словами Паніотто, для планування економіки країни.
Кількість населення України – один із ключових факторів, “який обраховується в показниках податкоспроможності, впливає на бюджетну політику, соціальні виплати”, уточнює керівник відділу бюджетної політики Центру політичних студій та аналітики “Ейдос” Володимир Тарнай. У розмові з DW експерт навіть відверто іронізує, що “одним із цікавих ефектів після перепису може бути зростання ВВП на душу населення, тому що кількість наслення “зменшиться”.
Кількість – не головне
У 41,99 мільйона обчислюють нині кількість населення України у Державній службі статистики. Такими є дані станом на 1 серпня 2019 року без урахування кількості населення Криму.Директорка Інституту демографії та соцдосліджень Елла Лібанова довіряє цим цифрам, і, на її думку, населення країни без усіх окупованих територій становить 38-40 мільйонів.
Проте дослідниця наголошує, що більш важливими є інші дані: склад населення і його розміщення по території, його концентрація у великих містах. Так, за прогнозами Лібанової, наприклад, у Києві може реально налічуватися близько чотирьох мільйонів мешканців. Тоді як, за останніми даними статистики, жителів у столиці 2,9 мільйона. Крім того, важливими є дані щодо етнічної та мовної самоідентифікації, рівня освіти, статусу зайнятості, джерел доходів та житлових умов людей. І це ті речі, які можна встановити лише з допомогою перепису. Загалом анонімні анкети перепису міститимуть близько 50 різноманітних питань.
“Дивно, що в умовах відсутності перепису ще вдається щось планувати. Адже здобута інформація є ключовою для роботи будь-яких міністерств”, – коментує Паніотто. Для соціологчіних досліджень, зауважує він, у цілому надійними є дані про рівень народжуваності і смертності в Україні, тобто загальна кількість населення оцінюється більш-менш точно.”Однак виникають питання: де населення знаходиться? Яким є його розподіл по регіонах? Чи враховуються мігранти? До того ж в Україні велика кількість переселенців з Донбасу, дані по яким різняться”, – коментує Паніотто у розмові з DW.
Тестування на киянах
У Державній службі статистики – головному відомстві, відповідальному за перепис населення, – уже затвердили програму й переписний інструментарій та готуються до грудневого тестування. Аби не використовувати паперові анкети, для інтерв’юерів закуплять планшети.
До процедури планують залучити приблизно 100 тисяч переписного персоналу. На запит DW у Держкомстаті роз’яснили, що, враховуючи попередній досвід, до всеукраїнського перепису залучатимуться “працівники соціальних служб, студенти, учні та викладачі закладів освіти, вчителі, медичні працівники, пенсіонери, незайняті громадяни, представники громадських організацій тощо”.
Що стосується грошей, то загалом на потреби нового перепису у бюджеті-2020 передбачили понад 3,4 мільярда гривень. Елла Лібанова наголошує, що ця сума “точно не завелика з огляду на підготовку, яка має відбутись”.
Пробний перепис проводитимуть у кілька етапів. З 1 по 10 грудня респонденти зможуть надавати відповіді через інтернет, з 14 по 23 грудня здійснюватимуть безпосереднє опитування за місцем проживання. З 24 по 26 грудня переписувачі разом з інструкторами-контролерами для уникнення подвійного рахунку та недообліку проведуть вибірковий обхід основних лічильних дільниць.
“Дуже важливо, щоб цей перепис визнала світова спільнота. Адже в будь-якій міжнародній статистиці використовують дані про країну – це роблять і ООН, і МВФ, а також Світовий банк, Міжнародна організація праці, Міжнародна організація з міграції тощо. Тож перепис потрібно проводити за чіткими міжнародними вимогами”, – застерігає Лібанова у розмові з DW.
В українському уряді, до речі, розглядають можливість прискорити процес і провести хоча би частковий перепис уже цьогоріч. Науковці, утім, висловлюють побоювання, що форсування подій з боку влади може вплинути на якість такого довгоочікуваного дослідження, з якого, крім кількості населення, буде окреслений і портрет населення України. А отримані у підсумку відповіді зможуть покласти край багатьом маніпуляціям політиків, кажуть опитані експерти.
