Верховна Рада України у четвер, 12 грудня, голосуватиме за поправку до закону про особливий статус Донбасу. Проєкт зареєстрували у парламенті лідер партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко та керівник партійної фракції Давид Арахамія.
Як повідомив пан Арахамія, зараз ідеться лише про продовження дії закону ще на рік, до 31 грудня 2020 року. Він закликав опонентів “утриматися від маніпуляцій”, оскільки у законі лише буде замінено одну цифру на іншу.
Президент Володимир Зеленський до появи у парламенті проєкту поправок вже анонсував таку пролонгацію.
Проте після завершення саміту “нормандської четвірки” 9 грудня він також сказав, що Верховна Рада вноситиме зміни до цього закону або й ухвалить новий документ.
“Сторони висловили зацікавленість у досягненні домовленості в рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів особливостей місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей та інкорпорування “формули Штайнмаєра”, – сказав він у Парижі 9 грудня.
Ця формула передбачає проведення виборів на неконтрольованих територіях, а визнання їх Центральною виборчою комісією – лише після підтвердження демократичності міжнародними організаціями і встановлення контролю України над україно-російським кордоном.
Саме ці плани й непокоять опонентів президента Зеленського.
Зокрема депутат фракції “Європейська солідарність” Микола Княжицький переконаний, що Володимир Зеленський взяв міжнародні зобов’язання закріпити особливий статус ОРДЛО на постійній основі, що може призвести, на думку депутата, до створення автономії, а також імплементувати “формулу Штайнмаєра” у національне законодавство.
“А це – політична інтеграція ОРДЛО без безпекового варіанта”, – наголосив депутат у Facebook, нагадавши, що ці зобов’язання зафіксовані у комюніке за підсумками саміту.
Офіс президента: про ризики не йдеться
Заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко заявив журналістам, що ні про які ризики не йдеться.
Він повідомив, що робота над оновленням закону про особливий статус ОРДЛО лише починається і найближчим часом відбудуться консультації всередині команди президента.
Він наголосив, що українська влада стоїть на тому, що “спочатку – безпековий фактор, потім – політичний”.
“Можливо, у новому проєкті треба це по-іншому прописати. У тому числі стосовно виборів. Ми можемо говорити про особливості самоврядування на тих територіях. Щодо постійного статусу для Донбасу, то для цього потрібно вносити зміни до Конституції. Однак децентралізація не передбачає ніякого особливого статусу для жодного регіону України. Тому про це (закріплення в Конституції особливого статусу Донбасу. – Ред.) не йдеться”, – сказав Кирило Тимошенко.
На запитання про те, коли можуть відбутися вибори на території ОРДЛО, один із керівників Офісу президента сказав, що це залежатиме від позиції Росії.
“Наше розуміння – спочатку треба виконати безпековий фактор. Але є протилежні позиції у російської сторони. Тому треба спочатку досягти домовленостей у цьому питанні”, – сказав Кирило Тимошенко.
Що означає особливий статус ОРДЛО?
Закон, повна назва якого “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, був ухвалений у вересні 2014 року як тимчасовий. У 2015-му Верховна Рада вносила до нього зміни. Двічі парламент продовжував дію закону – у жовтні 2017-го та жовтні 2018-го.
Той закон передбачав швидке проведення місцевих виборів в окремих районах Донбасу.
У 2015 році до нього додали окрему статтю 10, згідно з якою вибори можуть відбутись лише після виведення із неконтрольованих Києвом територій Донбасу усіх незаконних формувань, техніки та бойовиків. Також у документі передбачили низку умов з міжнародного контролю за цими виборами, які мають відбутись за українськими законами.
Особливий статус передбачає надання широких повноважень місцевим органам влади, зокрема, створювати народну міліцію. Окрім того, закон передбачає особливий порядок призначення суддів та правоохоронців та підписання із урядом окремої угоди про економічний розвиток районів Донбасу.
Закон встановлює амністію учасникам подій на Донбасі, які не вчинили тяжких злочинів.
Сепаратисти обурені
Тим часом, ватажок “ДНР” Денис Пушилін звинуватив Київ у “перекрученні” тексту підписаного у Парижі комюніке. Через це, заявив він, обмін полоненими і встановлення перемир’я на Донбасі неможливе.
Він твердить, що сторони домовлялися, що обговорюватимуть “всі правові аспекти особливого статусу Донбасу”, що і було зафіксовано в підсумковому документі.
В українській версії, заявив Пушилін, йдеться, що сторони домовилися обговорювати “всі правові аспекти Закону про особливий статус”. “Вони тим самим звужують поняття особливого статусу до одного закону. А це має бути цілий комплекс законів і угод. В тому числі і поправки до Конституції України”, – цитують Дениса Пушиліна сепаратистські ЗМІ.
