Чим відрізняються весілля у Британії та в Україні? Відмінностей помічаєш багато, особливо, якщо організовуєш весілля одразу в двох країнах.
Було б що їсти
“Мені наказали вдягти капці, бо замерзнуть ноги”. В кімнаті +25 градусів. Британський наречений Марк стікає потом за родинним новорічним столом у Черкасах. В його тарілці опинився холодець (схожий на собачі консерви), а в бокал із шампанським долили вина (я ж натякав, що не люблю червоне).
Марк в Україні не вперше і звик до прямолінійності, з якою моя – а незабаром і його – українська родина стирає всі особисті кордони. Чого тільки варта фраза “Як чудово тобі брекети вирівняли зуби!” або щире “дякую” від батьків, коли ми оголосили про заручини.
Цього разу тема розмови – майбутнє весілля, а точніше два. Ми вирішили одружитися в Шотландії, а відгуляти – в Україні. І мама дуже непокоїться, що частуватимуть гостей по розкладених на тарілках меню, а столи не будуть ломитися від наїдків. “Це не весілля, а комплексний обід якийсь. Люди голодні залишаться.”
Серед інших недоліків – той факт, що гості приїдуть на свято своїм коштом, і мають також забезпечити своє проживання. Батьки готують підступний план сплатити готель для всіх наших родичів. Сперечатися стає дедалі складніше.
Святвечір у Британії. Голова родини 90-річний дідусь запросив сім’ю до Озерного Краю в дорогий готель. І тут всім теж кортить дізнатися про весілля.
“То які в Україні є національні страви для веганів?” Швидко згадую деруни та вареники (без сметани!). Бідкаюся, що дядькові Марка, який не вживає алкоголю – доведеться несолодко. І переймаюся тим, щоб тато нареченого, з алергією на рибу, раптом не отруївся.
Абсолютно чесно попереджаю, що готель в Україні – це відремонтований радянський санаторій. Зовсім не схожий на той, в якому ми зараз.
І намагаюся попередити про всі особливості спілкування з українськими таксистами. А так все гаразд, місце для свята британській родині сподобалося. Як додаткову розвагу гості вже бронюють тури в Чорнобиль.
Без фати, короваю, конвертів і “гірко”
Можливо, тому, що нам обом 35, в громадянському партнерстві, скріпленому спільною іпотекою, ми п’ять років, і самостійно організовуємо своє “доросле” весілля – відмовляємося від багатьох традицій.
Марк першим зі своєї родини не бере шлюб у церкві. Я першою не вдягаю фату. Ніяких викупів нареченої, короваїв, рушників, “горіла сосна палала” і ляльок на капоті машини. Машини теж не буде, натомість ми пробудемо на свято… ой, це ж секрет.
Жодних конвертів – ми відкрили електронний рахунок, де можна за бажанням анонімно подарувати гроші. Навіть запрошення у нас електронні, у вигляді сайту. І є власний хештег #marksana.
Я проситиму гостей не кричати “гірко”, тамади теж не буде, а роль ведучого виконають друзі. Ба більше – Марк запросив дружбою… дівчину! Не знаю, як повідомити про це своїм батькам.
Західний вплив на правила проведення свят в Україні очевидний. Те, що такі сучасні весілля – не дивина, підтверджує і моя розпорядниця. В українських івент-агентствах стає дедалі більше замовлень на інтернаціональні церемонії.
Є навіть контори, що спеціалізуються на організації чогось незвичного на кшталт одруження в ангарі з літаками чи в теплиці. Ми гуляємо посеред лісу. Я буду схожою на мавку (сукню, звісно, купувала в Україні), а Марк буде без краватки.
Заради справедливості додам, що реєструвати стосунки ми будемо у шотландському замку. Там “тьотя із РАГСу” (англійською registrar) змусить нас сказати щось на кшталт “я не бачу легальних перепон не взяти шлюб із містером…”
Про пакет документів, який треба зібрати для реєстрації стосунків, промовчу. Я для британської візи стільки не збирала. Дуже романтично.
Тут вам не там
Серед британських традицій, яких немає в Україні – мені в пригоді стали запрошення з обов’язковою відповіддю – буду чи ні. Répondez s’il vous plaît французькою або ж RSVP. Дуже зручно рахувати кількість гостей і вирішувати, хто де сяде.
Ще тут майже немає спонтанних весіль, коли запрошують за кілька місяців. Зазвичай підготовка починається щонайменше за рік-півтора. Адже популярні місця для проведення свята (і це вам не ресторани, а старовинні палаци, маєтки чи розкішні садки або спеціально облаштовані амбари у мальовничих селах) заброньовані на роки вперед.
А як же чинити, коли наречена при надії? – спитають наші консервативні мами. Народити, відпочити, а тоді вже святкувати – скажуть на це жителі Сполученого Королівства. В XXI столітті ніхто такої поведінки не засуджує, а весілля молодих батьків виходять ще чуттєвішими і романтичнішими.
Також в Британії фактично діє заборона на тости за кожним випитим бокалом. Натомість виголошують довгі, заздалегідь підготовлені промови із жартами та історіями з дитинства.
Це зазвичай роблять найближчі родичі та друзі, яких обрали наречені. Значно знижує ризики того, що після чарки-другої якийсь троюрідний дядечко попросить мікрофон і раптом почне розповідати щось на кшталт “у шлюбі жінка має слухатися чоловіка”.
Для українців справжнім шоком може стати те, що за напої на британській вечірці доведеться платити. Добре, якщо вам запропонують бокал чогось на початку вечора. Але приготуйте гаманець, бо у барі заведено купувати алкоголь за свої кревні.
Поїти всіх власним коштом – не по кишені навіть дуже заможним британцям. І так, на кількох британських весіллях, де довелося побувати – я справді була голодною. Згадую, як дехто із гостей фотографував порожні столи. (Невже мама може мати рацію?) Лайфхак – краще зранку добре попоїсти.
Дарують так само як і у нас найчастіше – гроші. Якщо ж пара вирішує, що для неї краще подарунки – складають список, з якого гості обирають собі те, що хочуть подарувати.
В середньому від двох запрошених людей очікують чогось вартістю у 130 доларів, не більше. Добре для гостей, але не для молодих. Поняття “відбити” весілля подарованим взагалі відсутнє.
Дебет-кредит
І коли вже заговорили про гроші, то наше рішення влаштовувати велику вечірку в Україні продиктоване суто фінансовими можливостями.
Так, за попереднім планом, святкування на 70 людей під Києвом обійдеться не набагато дорожче, ніж скромна сімейна церемонія для десяти родичів у Шотландії.
Британія п’ята найдорожча у світі країна для весіль. За статистикою, британські пари витрачають на свято в середньому 43 тисячі доларів.
Наш бюджет суттєво нижчий. І, звісно, доїхати в Україну британцям без віз набагато легше, ніж навпаки.
Саме через ці причини британці часто влаштовують destination wedding. Запрошують гостей на острови у Греції чи на іспанське узбережжя, де все набагато дешевше. І погода краща.
Адже на Туманному Альбіоні доводиться чимось жертвувати, щоб дебет із кредитом збігся. Я особисто не витрачатиму грошей на візажиста і перукаря (пощастило, що коротке волосся). Букет також збиратиму сама – порада від подруг-українок, які вже виходили тут заміж.
Як і всюди у світі, в цій країні актуальним залишається заїжджене кліше про те, що головне – почуття.
