На перший погляд, Копакабана в Болівії нагадує узбережжя італійського Сорренто. Темні, неспокійні води Тітікаки омивають схили висушеної землі, на яких примостилися строкаті будинки і теракотові готелі. Кам’янистий берег облямовує тонка стрічка білого піщаного пляжу. Втім, коли виходиш на головну площу Копакабани, аналогія з Італією зникає. В самому центрі міста посеред ринкової метушні на старовинній щербатій бруківці стоїть базиліка Божої Матері Копакабани – білосніжна будівля з тонким візерунком навколо арок. Місто Копакабана лежить на висоті 3841 м над рівнем моря, у сліпучій блакиті розрідженого гірського повітря. “Це – священне місце як для болівійців, так і для перуанців”, – каже екскурсовод Густаво Моралес, пояснюючи, що Копакабана є своєрідною брамою для тих, хто подорожує з Перу в Болівію. “Тисячі людей щороку приходять сюди за благословенням Пачамами або Матері Землі. Кажуть, що Богородиця Копакабани подовжує життя, як людей, так і машин”. “Якщо ви купили новий автомобіль, його необхідно освятити в Копакабані, щоби ваші поїздки були безпечними. Це – велике свято”. Ми продираємось крізь десятки автівок, прикрашених від бампера до бампера живими квітами. Немолоді жінки в яскравих агуайо (традиційних плетених шалях), притримуючи важкі чорні спідниці, вилазять на драбини. Вони розкладають на дахах автомобілів гладіолуси, а священики окропляють відкриті двигуни святою водою з пластикових відерець. Я чую жвавий гомін розмов, як іспанською, так і аймара – мовою корінного населення Анд.
“Більшість людей купує вживані автомобілі, але оскільки для власників вони нові, вони потребують освячення”, – пояснює Моралес. Паломники приїжджають із столиці Болівії Ла-Паса та навіть за тисячу кілометрів із Санта-Крус-де-ла-Сьєрри або Потосі. Церемонія освячення автівки завершується поливанням її пивом, щоби втамувати спрагу Пачамами. Подекуди на бруківці видно плями від цих ритуальних омивань. “Освячення пивом проводять не священики, а самі власники автівок або місцеві, але іноді у спекотний день й духовні особи дозволяють собі ковток”, – розповідає Моралес. “Пиво означає свято, адже болівійці й перуанці полюбляють випити, тому ця традиція з часом лише зміцнюється”.
Традиція освячення автомобіля в Копакабані виникла в 1940-50-х роках, коли в болівійських та перуанських родинах з’явилась можливість купити машину. Оскільки човни, будинки, худобу або землю доставити в Копакабану було нереально, вони почали привозити найдорожчу річ, яку можна було зрушити з місця. Проте традиція паломництва до базиліки Божої Матері виникла задовго до появи автомобілів. Це місце з давнини вважалося священним. Традиція освячення авта в Копакабані виникла в 1940-50-х роках.
“Через Копакабану лежить шлях до Острова дель Соль, який був святинею інків”, – зазначає професор антропології із Каліфорнійського університету в Санта-Крузі та експерт з болівійської культури Гільєрмо Дельгадо. “У Копакавані – так спочатку називалося місто – був храм Сонця, головного бога інків. Копакавана стала священним місцем, де мешкали жриці храму – акла, або обрані жінки”.
На початку XVI століття сюди почали прибувати християнські проповідники, які прагнули навернути місцеву народність аймара у католицтво. Вони доповнили місцевий культ Сонця і Матері Землі поклонінням Діві Марії. “Такий процес називають “трансформацією культур”, коли новий шар, християнство, не знищує, а визнає попередню культуру”, – каже Дельгадо.
Пиво – улюблений напій болівійців і перуанців
Поєднання двох релігійних культів сприяли репутації Копакабани як священного міста, яку також підкріплюють дві місцеві легенди. Перша – оповідає про купця-інка Тіто Юпанкі, який на початку XVI століття вирізав із темного дерева статую Діви Марії понад 1 метр заввишки. За легендою, Юпанкі навіть не був митцем і створив фігуру святої під впливом вищої сили. Скульптура має романтичну назву Морена, або Чорна Мадонна. Друга легенда розповідає про бразильських рибалок, які потрапили у страшну бурю на озері Тітікака і врятувалися лише завдяки статуї Чорної Мадонни – вона вказала їм безпечний шлях до берега. До речі, знаменитий бразильський пляж Копакабана названий саме на честь священного болівійського міста.
“У 1621 році чернець-августинець Рамос Гавілан записав 132 “дива”, створених Мадонною Копакабани, – розповідає Дельгадо. – Порятунок бразильських рибалок, здається, є найпопулярнішим з багатьох дивовижних діянь Діви Марії”. Хоча точно не відомо, звідки з’явилась ця статуя, вона насправді існує. Спочатку вона зберігалась у невеликій каплиці, зведеній спеціально для неї у 1580-х роках. Каплицю поступово перебудовували, поки в 1620 році вона не перетворилася на собор, який остаточно було завершено 1805 року. Але статуя Чорної Мадонни і досі тут. “Її не можна виносити з храму, за легендою, це може спричинити величезну повінь”, – каже Моралес.
Освятити автомобіль у Копакабані можна щодня, але найпопулярнішими днями є вихідні, а також релігійні та національні свята, як-от Великдень або Дні Незалежності Перу та Болівії.
Що ще потрібно привезти з собою, окрім авта. “Обряд коштує приблизно 200 болівіано, і вам також знадобиться десь з десяток пляшок пива”, – каже Моралес. “Дві-три підуть на омивання автомобіля і оббризкування Пачамами, а решту зазвичай випивають. Краще приїхати на вихідні і переночувати Копакабані”. “Тут завжди святкують так, що сідати за кермо нового авта безпечніше наступного дня”, – додає Моралес.
