11 березня 2011 відбувся «Великий землетрус Східної Японії» — стихійне лихо з магнітудою 9.0 балів за шкалою Ріхтера, що стало найсильнішим в історії країни. Землетрус викликав потужне цунамі, що знищило понад 160 тисяч будинків в різних містах, а також стало причиною загибелі 16 тисяч осіб і аварії на ядерній станції «Фукусіма-1», пише Територія.
Щоб запобігти повторенню катастрофи, японська влада почала замінювати стандартні хвилерізи біля прибережних міст 12-метровими стінами, які повинні прийняти на себе основний удар. До 2018 року побудували близько 400 кілометрів огорож — їх вартість склала понад 12 мільярдів доларів.
«Навіть якщо хвиля буде вищою за стіну — у людей буде більше часу на евакуацію», —зазначив дослідник Хіроясу Каваї в інтерв’ю для Reuters. Зведення стін ще не закінчилось: за даними Japan Times, до 2017 року побудували тільки п’яту частину запланованих захисних споруд.
Спочатку місцеві жителі підтримали будівництво стін. Але через вісім років вони кажуть, що влада не консультувалися з ними під час робіт. Через це зміцнення вийшли занадто високими: вони закривають вид на море, заважають рибалкам і змушують городян відчувати себе в ув’язненні.
«Здається, ніби ми всі живемо у величезній в’язниці. Хоча ми навіть не зробили нічого поганого».
Інші жителі підкреслили, що величезні бетонні перешкоди відлякують туристів.
Частина японців добре ставиться до укріплень: на їхню думку, так в місця, зруйновані землетрусом і цунамі, будуть більш охоче повертатися люди. Стіна для них — гарантія, що катастрофа 2011 року не повториться. Але з ними згодні не всі.
«Ми всі тут жили поруч з морем з покоління в покоління. Тепер стіна розділяє нас. І це нестерпно», — заявив місцевий підприємець Сотаро Усуї.
