Україна має великі плани на 2020 рік щодо відносин із ЄС. Київ, зокрема, хоче досягти так званого промислового і митного безвізу. У Брюсселі загалом не проти перегляду угоди про асоціацію, але дуже обережні в деталях.
Після отримання безвізу та набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС Київ опинився перед “проблемою” відсутності великих цілей у відносинах з Брюсселем. Адже Євросоюз відмовляється визнавати перспективу членства країни. Тому вже кілька років офіційний Київ переслідує підхід інтегруватися у ЄС настільки тісно, наскільки це можливо без вступу до об’єднання.
Одним з конкретних шляхів цього є ініціатива української влади “оновити”, або ж “модернізувати” угоду про асоціацію. Вона стане однією з центральних тем у відносинах Україна-ЄС на 2020 рік. Головне питання при цьому полягає в тому, чи захоче Євросоюз іти на внесення змін до угоди про асоціацію. Поки ж в Брюсселі дуже обережно говорять про цю тему.
Тарас Качка під час візиту в Брюссель у листопаді 2019 року
Промисловий та митний безвізи
Свої пропозиції українська сторона озвучила 18-19 листопада на засіданні Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. Двома великими цілями Києва є отримати так звані промисловий і митний безвізи. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA) дозволила б Україні торгувати промпродукцією з ЄС на тих самих умовах, на яких країни Євросоюзу торгують ними між собою. Це і називають промисловим безвізом.
За підсумками засідання торговий представник України Тарас Качка заявив про досягнення домовленості про те, що ЄС надішле до країни у першому кварталі 2020 року попередню оціночну місію. “За результатами її роботи ми побачимо, наскільки ми себе тверезо оцінюємо і наскільки справджуються скептичні погляди деяких представників ЄС”, – уточнив він. За підсумками роботи попередньої місії вже будуть вирішувати, чи надсилати оціночну місію.
Також сторони погодили план дій української сторони щодо впровадження “митного безвізу”. Восени в Україні ухвалили закон щодо авторизованих економічних операторів (АЕО). Статус такого оператора зможуть отримувати підприємства, котрі відповідають низці стандартів. Через це можна бути певним, що їхня продукція має належну якість, і тому такі АЕО користуватимуться спрощеними митними процедурами.
“Митний безвіз – це інтеграція нашої митниці в системи митниць ЄС таким чином, щоб український експортер, який має статус авторизованого економічного оператора, міг перевозити товар з України до, наприклад, Німеччини, так само, як з Київської до Житомирської області”, – пояснив Качка. Тепер, за його словами, митна служба України повинна буде за 2020 рік імплементувати цей закон у співпраці з ЄС. Якщо це станеться, то взаємне визнання статусів АЕО між Україною та ЄС може почати працювати у 2021 році, переконаний Качка.
Профільний для України єврокомісар Олівер Варгеї
Як реагує Євросоюз?
Поглиблення секторальної інтеграції України (а також Грузії чи Молдови) з ЄС має підтримку на найвищому рівні у новій Єврокомісії. На користь цього висловлювалася і її голова Урсула фон дер Ляєн, і єврокомісар з сусідства та розширення Олівер Варгеї.
Говорять про це і чиновники. Так, керівник генерального директорату Єврокомісії з політики сусідства Крістіан Даніельсон заявив про готовність ЄС поглибити співпрацю з Україною в низці сфер, наприклад, цифровій, в захисті довкілля та клімату, в економіці замкненого циклу. Утім, коли ставиш запитання, чи передбачає таке поглиблення внесення змін до угоди про асоціацію, чиновники одразу стають дуже обережними. “Це вже технічні питання. Важливо погодитися, в яких сферах політики ми поглиблюватимемо нашу співпрацю. А шлях, як це зробити, ми знайдемо”, – відповів Даніельсон у розмові з DW.
Крістіан Даніельсон – частий гість в Україні
Промисловий і митний безвізи належать до тем, де ЄС дуже обережний. Джерело DW у Єврокомісії підтвердило, що обидві сторони на зустрічі в листопаді вирішили “продовжити співпрацю” з імплементації української програми АЕО. “Україна погодилася зробити пропозицію внести зміни до додатку XV угоди про асоціацію з ціллю привести своє митне законодавство у відповідність до митного кодексу ЄС”, – додав співрозмовник видання.
З промисловим безвізом ще складніше. Взагалі-то можливість укладення угоди ACAA передбачено угодою про асоціацію. Однак подібний документ ЄС має лише з однією країною – Ізраїлем. І вона поширюється лише на фармацевтичну продукцію. Тому в Брюсселі сприймають бажання України укласти ACAA як надзвичайно амбітне. Адже для такої угоди необхідний дуже високий рівень довіри, тобто ЄС має бути впевненим, що товари в Україні виробляються за точно такими стандартами, що і в Євросоюзі. Показовим є те, що Брюссель погодився відрядити не оціночну, а попередню оціночну місію – аби ні у кого не виникло враження, що ЄС узяв на себе хоч якісь зобов’язання просуватися в напрямку промислового безвізу для України. А на запит DW щодо ACAA Єврокомісія за понад два тижні так і не відповіла.
Квоти та єдиний цифровий ринок
Загалом, за словами Качки, Україна хотіла би переглянути угоду про асоціацію в трьох блоках. Один з них – оновлення положень про нетарифні бар’єри в торгівлі. “Йдеться не лише про промисловий і митний безвізи, а й взагалі (про перегляд там. – Ред.), де це тільки можливо, “, – уточнює український урядовець.
Інший блок – митні тарифи. За словами Качки, закріплені в угоді про асоціацію мита та квоти були погоджені на основі даних торгівлі 2005-2007 років, і тому їх треба пристосувати до нинішніх умов. “Ми не ставимо собі за завдання за будь-яку ціну збільшити квоти. Наше завдання – знайти новий баланс у нашій торгівлі”, – зазначає він.
Третій блок – це адаптація угоди про асоціацію до новітніх змін у законодавстві ЄС. Качка навів приклад єдиного цифрового ринку ЄС, який запровадили вже після укладення угоди.
Різні шляхи перегляду угоди
У внесенні змін до угоди про асоціацію немає нічого надзвичайного. У 2019 році Україна та ЄС вже оновили її положення в енергетиці. Про це говорить і директор відділу з питань Росії та “Східного партнерства” зовнішньополітичної служби ЄС Люк Девінь. “Коли погоджували угоду про асоціацію, то із розумом заклали опцію піти далі, якщо сторони на це погодяться”, – заявив він на асамблеї Форуму громадянського суспільства “Східного партнерства” у грудні.
Слід зауважити, що в різні частини угоди зміни вносяться по-різному. Найпростіше оновити додатки – перегляд погоджують лише українська влада та інституції ЄС, як це відбулося в енергетиці. При цьому деякі додатки – передусім стосовно митних тарифів і квот – будуть відкритими для змін лише через п’ять років після набуття чинності угодою. Залежно від того, чи рахувати від попереднього чи повного набуття чинності угодою, п’ятирічний термін спливе або на початку 2021-го, або в середині 2022 року. Перегляд квот на українське м’ясо птиці був надзвичайним кроком з боку ЄС.
Інша справа – внесення змін до основного тексту угоди. Для цього буде необхідною ратифікація всіх держав-членів ЄС. Як продемонстрував референдум у Нідерландах у 2016 році, цей шлях може бути надто ризикованим для України.
