Вчені з Університету Глазго створили систему хімічних сенсорів, яка здатна розрізняти сорти віскі, а також виявляти підробку.
Нова розробка здатна визначати найтонші відмінності в смаку напою – наприклад, з легкістю відрізнить віскі, що зберігалося в різних бочках.
Створена вченими система штучних рецепторів практично безпомилково визначає вік віскі, також досить точно може сказати, коли створили напій – 12, 15 або 18 років тому.
Як стверджують розробники, механізм на кшталт “штучного язика” визначає сорт віскі, його вік і походження “з точністю понад 99%”.
Група розробників успішно протестувала різні зразки з лінійок віскі таких брендів як Glenfiddich, Glen Marnoch і Laphroaig.
“Штучний язик” створили інженери та хіміки з Університету Глазго та Університету Стратклайд (Глазго). Дослідження, присвячене використанню системи “смакових рецепторів” з наноструктурних металів для дегустації віскі, було опубліковано в журналі Nanoscale.
“Ми називаємо цю розробку “штучним язиком”, тому що за принципом роботи це нагадує людський язик. Він не скаже вам, з яких хімічних елементів складається чорна кава, але він знає, на що схожа чорна кава”, – говорить один з авторів розробки Аласдер Кларк з Університету Глазго.
Крім очевидної сфери застосування цієї розробки – визначення автентичності алкогольної продукції, – її також можна використовувати для перевірки безпеки продуктів харчування, визначення якості продуктів та їх безпеки, кажуть розробники.
“Спочатку ми думали, що це стане в пригоді в першу чергу в харчовій промисловості, для контролю якості продуктів. Наприклад, якщо ви працюєте в компанії, що виробляє яблучний сік, ви могли б використовувати цю технологію для того, щоб перевірити, що сьогоднішня партія соку не гірша за ту, що ви зробили минулого тижня “, – пояснює Аласдер Кларк.
За словами Аласдер Кларка, “штучний язик” може використовуватися також для “тестування” практично будь-якої рідини, не тільки віскі. Технологія може використовуватися в невеликих, портативних пристроях, призначених для виявлення отруйних речовин в рідині або, наприклад, екологами для аналізу стану річкової води і виявлення забруднень, кажуть вчені.
“Ми не перші, хто придумав і створив “штучний язик”, але ми першими створили такий, який використовує два типи смакових рецепторів з наноструктурних металів, що дають більше інформації про “смак” кожного зразка, а також дають більш точну і швидку відповідь”, – каже Аласдер Кларк.
“Штучний язик” – це скляна пластинка, у якій встановлені три окремих комплекти штучних смакових рецепторів – квадратиків, які майже у 500 разів менші людського смакового рецептора. У кожному комплекті – по два мільйони таких рецепторів.
Всього в пристрої використовується шість типів штучних “смакових рецепторів”: три види рецепторів виконані із золота, ще три – з алюмінію.
Дегустація віскі в лабораторних умовах проходить так: віскі капають на “штучний язик”, який зовні нагадує шахову дошку. Потім вчені вивчають, як змінилося поглинання світла металами.
Перший “штучний язик” був створений два роки тому хіміками з Гейдельберга. Розробка німецьких учених також може визначати тип, вік та регіон походження напою, однак робить це з дещо меншою швидкістю і точністю.
