За даними Національної поліції у 2018 році в Україні сталось понад 150 тисяч ДТП, що на 7,6% менше, в порівнянні попереднім роком. Знизилась і кількість летальних випадків , однак щодня на дорогах країни все ще помирає близько 9 людей. З усіх ДТП – понад 24 тисяч із постраждалими. Всього за рік у аваріях загинуло 3350 людей, що свідчить про дуже високий рівень смертності на українських дорогах порівняно з європейськими.
Підвищити ж безпеку може впровадження єдиної історії правопорушень і автоматичне накладення штрафів за допомогою відеофіксації разом із введенням нарахування балів за порушення.
Про це повідомили експерти під час круглого столу на тему «160 000 ДТП. Як звести в Україні цей показник до нуля», який відбувся днями у Києві.
За підрахунками генерального директора страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» Андрія Мороза, насправді в Україні кількість ДТП значно вища, тому що оголошені 160 тисяч – це лише зафіксовані поліцією. А якщо додати до них ДТП оформлені за допомогою європротоколу, яких по статистиці Моторно – транспортного бюро 32-35%, то їх кількість може зрости до 228 тисяч. Така величезна статистика є справді важкою проблемою для країни.
«Окрім цього, згідно зі статистикою, за минулий рік сталось 3 тис. ДТП зі смертельним результатом. Тобто загинули щонайменше 3 тис. осіб. Але я вважаю, що загинуло більше, оскільки в одному ДТП в середньому гине 2-3 людини. Отже реальна кількість загиблих може наближатися до 4 тисяч, – уточнив експерт.
Давайте порівняємо з європейськими країнами. Приміром, у Німеччині за 2018 рік загинуло 39 осіб на один мільйон жителів. Якщо вважати, що в Україні 40 мільйонів жителів, то у нас повинно було б загинути 1560 осіб. А у нас втричі більше», – підкреслив Мороз, називаючи однією з головних причин цього відсутність історії правопорушень.
Тому введення комплексної інформаційної системи, де буде фіксуватися історія правопорушень і надання до неї доступу відповідним органам може значно покращити ситуацію на дорогах, – вважає він.
У першу чергу, необхідно ввести єдину систему з історії правопорушень. Впровадження такої системи й надання доступу до неї страховим компаніям, Нацполіції та судам посилить контроль за првопорушеннями. Головне не штраф за ДТП, а усвідомлення невідворотності покарання за порушення. Зараз же, в разі коли суд за три місяці не встигає накласти штраф, людина фактично може його не платити, що також створює і умови для корупції, – пояснив експерт.
Є приклади, коли людина щороку стає винуватцем ДТП. Суди, коли розглядають інформацію про правопорушення, не мають або не хочуть перевіряти інформацію, чи була людина минулого року винуватцем ДТП. У такому випадку можна було б винести більш суворий штраф, а не 340 гривень, – зазначив він.
Андрій Мороз також звернув увагу на необхідність впровадження автоматичного накладення відповідальності шляхом відеофіксації. Документально вже все готово, але, на жаль, з різних і не завжди обґрунтованих причин досі цього немає, – сказав експерт, додавши, що на безпеку руху впливає і якість доріг, які зазвичай, незважаючи на гучні реляції уряду , сходять разом зі снігом.
До того ж, за його словами, в Україні відсутня бальна система, яка існує на папері вже багато років , але не вводиться фактично. Вона передбачає зняття балів за порушення, що може призвести до позбавлення прав. Але така система не працює. А у Німеччині, в разі скоєння трьох-чотирьох ДТП можна позбутися прав.
Надалі, щоб отримати нове водійське посвідчення там треба пройти «ідіотентест» (медично-психологічну експертизу – ред.), який є складним і коштує дуже дорого. До нього входить також і перездача екзамену на знання правил дорожнього руху», – повідомив Мороз.
В свою чергу керівник комітету цифрової інфраструктури та зв’язку експертної ради при Міністерстві інфраструктури Станіслав Гвоздиков зауважив, що статистика про кількість загиблих у ДТП в Україні може не відображати повної картини, оскільки сьогодні у нас не ведеться облік місць концентрації ДТП.
Це, на мій погляд, основна проблема. Оскільки зараз співробітники поліції говорять, що в 2018 році кількість ДТП знизилась. На жаль, це сухі цифри. Вони не дають аналізу причин покращення ситуації. Тому , можна зробити висновок, що це елементарна маніпуляція з метою піару. Зараз фіксують ДТП, хто як хоче, – наголосив експерт.
Зокрема,щодо кількості учасників ДТП, померлих минулого року. Поліція записала тих, хто помер в момент пригоди, в ДТП зі смертельним результатом, а ті, хто помер у швидкій допомозі, або ще пізніше – фіксуються як такі, що не мають відношення до ДТП, – зазначив він.
До того ж, за словами Андрія Мороза, існує практика, коли Національна поліція не надає повної інформації по ДТП страховим компаніям, мотивуючи тим , що інформація є службовою і не підлягає розголошенню, навіть коли абсолютно очевидно, що вона має публічний характер. Тому більша прозорість роботи поліції щодо надання матеріалів ДТП компетентним органам може покращити контроль за дорожніми правопорушеннями і водійську дисципліну.
Коментуючи діяльність відповідних державних органів, Станіслав Гвоздиков навів приклад горезвісної закупки Мініфраструктури обладнання для проектування та будівництва об’єктів дорожної інфраструктури на 460 млн рн: систем освітлення пішохідних переходів, світлофорів тощо. На запит громадськості з приводу схеми встановлення нових об’єктів цієї інфраструктури профільне міністерство не спромоглося дати чітку відповідь, а у підсумку тендер було зірвано в зв’язку з кричущими порушеннями тендерної законодавства. Отже, за його висновками, некомпетентність та зловживання окремих чиновників продовжують провокувати збільшення смертності на дорогах.
Політичний експерт Анна Бикова підкреслила, що разом з тим, важливою проблемою безпеки на дорогах залишається їх стан. За даними сайту «Автострада», в найгіршому стані перебувають регіональні дороги, а це 54% усіх доріг в Україні. В хорошому стані перебувають лише 2,7 тис. км, тобто 8,5%». Погані дороги, розв’язки , недостатня кількість дорожніх знаків, особливо обмежувальних, погане прибирання призводять до збільшення кількості ДТП, в тому числі з летальними наслідками, – наголосила вона.
За її словами. практика цивілізованих країн свідчить, що ліквідувати проблеми з дорожньою інфраструктурою можливо за рік-два. У нас же такі питання вирішуються десятиліттями.
Голова Громадського комітету транспортної безпеки Юрій Папіровий зазначив, що уряд все ж виділяє гроші на підвищення безпеки на дорогах, проте зараз громадськості невідомо, куди вони пішли.
На сьогодні Кабміном прийнято стратегію підвищення безпеки дорожнього руху, а також минулого року було прийнято держпрограму з безпеки, яка передбачає виділення коштів із Дорожнього фонду. Перше фінансування мало початись вже у 2018 році, але, на жаль, підприємство «Укрінфрапроект», начебто визначене розпорядником коштів і підпорядковане Мінінфраструктури, з незрозумілих причин не може відзвітувати про проведені заходи, скільки грошей і на що виділялось, та врешті-решт незрозумілий і статус самого підприємства», – підкреслив експерт. Незрозуміло також і хто контролює і наглядає за діяльністю цього підприємства.
На його думку, сьогодні у нашій сфері дорожнього руху діє низка гарних базових документів, прийнятих Кабміном. Це і Стратегія підвищення безпеки дорожнього руху , і План заходів з цього питання, а в квітні минулого року було прийнято державну програму підвищення безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, яка передбачає зменшення смертності на дорогах до 2020 року не менше ніж на 30%.
До речі ефективні заходи у цій сфері можуть також регулюватися і звичайними розпорядженнями Кабміну, так як відповідно до Закону про дорожній рух в Україні за реалізацію політики у цьому напрямку відповідає уряд в особі прем’єра Володимир Гройсман. Тим більше, що при Уряді створена Рада безпеки дорожнього руху, яка, щоправда, збиралась лише один раз і то по факту резонансного ДТП с великою кількістю летальних наслідків.
Цікаво, що за безпеку дорожнього руху призначені відповідальними ціла низка потужних державних органів, але серед них , як виявилося, важко знайти відповідальних за ведення повноцінної статистики у цьому питанні, що також впливає на результати боротьби з дорожніми правопорушеннями, – зауважив експерт.
Журналіст і експерт Денис Гороховський, в своєму виступі звернув увагу, що на збільшення кількості ДТП дуже вливає і побутова корупція. Не є секретом, що у нас за 300 – 400 доларів можна купити водійські права, або, якщо хтось збив пішохода, то щоб уникнути кримінальної відповідальності, у не дуже резонансному випадку, варто лише заплатити 5 або трохи більше тисяч доларів.
Журналіст нагадав , що в минулому році в містах було введено обмеження дорожньої швидкості до 50 км / год, але майже ніхто з водіїв не дотримується цього правила, а обіцяна система автоматичної відеофіксації так і не запущена. А ще поліція чомусь ніяк не може навести лад з проїздом транспорту по смузі, яка призначена для руху громадського транспорту. Але найбільшою проблемою є їзда водіїв у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, за що, як відомо , у нас можна відкупитися за цілком символічну суму.
Тому за водіння у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння , на його думку, треба впроваджувати кримінальну відповідальність. Нехай не з першого разу до в’язниці, але це потрібно робити, – акцентував він.
Коментуючи тему «ідіотентесту» в Німеччині, журналіст розповів, що тамтешні водії дуже бояться потрапити на цю так звану перевірку «психологічної адекватності громадянина». Бо по –перше, це справді шалено дорого, а по-друге, без залучення допомоги фахівців, юристів та психологів, пройти його самостійно майже неможливо. Тому підтримуючи ідею введення такого тестування в Україні, Гороховський все ж зауважив, що поки в ментальності наших водіїв не відбудуться зміни, жодні каральні заходи не будуть повністю ефективними.
Коментуючи виступи учасників круглого столу, народний депутат України Наталія Веселова заявила, що ініціюватиме написання законопроекту про впровадження в Україні аналога німецького «ідіотентесту».
Я із задоволенням стану співавтором законопроекту про впровадження в Україні «ідіотентесту». І звернусь з такою пропозицією до своїх колег із транспортного комітету парламенту, які є фахівцями в цій сфері. Я закликаю всіх експертів долучитися до розробки такого законопроекту, – наголосила нардеп.
