Прем’єрство, а не шлях до нього, стане найважчим екзаменом для Бориса Джонсона, якого вже сьогодні можуть обрати главою керівної партії й уряду Великої Британії. Так вважає колумністка газети Times Рейчел Сильвестр.
На її думку, виборчі кампанії схожі на рентгенівський апарат, адже в цей період можна просканувати характер кандидатів. Багато недоліків Джонсона проявились на етапі відсіювання претендентів на лідера партії, зокрема його запальний темперамент, схильність швидко змінювати думку і не надто відповідальне ставлення до правди.
Так само не можна не помітити його харизму й природну здатність вести політичні кампанії.
Але якщо вибори були рентгеном, то управління країною буде “політичним еквівалентом хірургічної операції на серці”, пише Сильвестр.
На Даунінг-стріт, де знаходиться офіс глави уряду, “немає куди сховатись”, тож колишньому меру Лондона доведеться переконувати у своїй правоті десятки мільйонів виборців, а не лише десятки тисяч активістів Консервативної партії, зауважує вона.
На думку колумністки, Джонсону доведеться “обирати, кому зрадити”, адже він не зможе довго ощасливлювати всіх, роздаючи різні обіцянки різним групам людей.
Сильвестр цитує колишнього прем’єра Джона Мейджора, який вважає, що Джонсону потрібно обрати, ким бути — спікером тих, хто палко підтримує вихід з ЄС, чи слугою всього народу.
Сильвестр пише, що розчарування почнуться вже тієї миті, коли Джонсон обере членів свого уряду. Нині занадто багато членів парламенту вважають, що саме вони мають отримати керівні посади в обмін на підтримку Джонсона під час внутрішньопартійних перегонів.
Також на майбутнього главу уряду чекають проблеми на міжнародній арені. Йому доведеться обирати між теплими стосунками зі США і єдністю з ЄС у питанні щодо Ірану, додає Сильвестр.
