“Війна проти нашої держави відбувається не лише в кінетичному вимірі — із залученням бронетехніки, дронів та особового складу. Противник також активно веде інформаційну боротьбу проти України. Попри технологічний прогрес, частина суспільства демонструє тривожну примітивізацію мислення — зокрема під впливом соцмереж, як-от TikTok, де координуються інформаційні кампанії, що підривають довіру до держави та законодавства. Ці деструктивні інформаційні впливи лише посилюватимуться, підвищуючи ризики для інформаційної безпеки держави”.
Про це заявив Голова Українського безпекового клубу та керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко на засіданні Українського безпекового клубу, 5 червня у Житомирі.
В умовах повномасштабної війни проти України інформаційний простір став повноцінним полем бою. Окрім традиційних військових загроз, противник активно використовує цифрові платформи для дестабілізації ситуації всередині країни. Особливу увагу слід звернути на платформу TikTok, яка, за даними низки міжнародних досліджень, має потенціал до масової поведінкової маніпуляції.
«Формат коротких відео сприяє формуванню дофамінової залежності, що знижує здатність користувачів до критичного сприйняття інформації. За аналогією з механікою гральних автоматів, алгоритми TikTok навмисно чергують цікаві й менш цікаві ролики, формуючи ефект «емоційної гойдалки». Відповідно, зростає вразливість аудиторії до маніпулятивних меседжів, у тому числі дезінформації» – наголосив експерт.
Прикладом ефективного використання TikTok як інструменту політичного впливу є вибори в Румунії (2024), де проросійський кандидат зміг наростити підтримку з 3% до понад 20% завдяки активній роботі інфлюенсерів у TikTok і Telegram. У процесі просування неозначеної фігури було задіяно інструменти масового впливу, які згодом перетворились на цільову кампанію на користь конкретного кандидата.
За словами Юрія Гончаренка, в Україні вже фіксуються прояви подібних сценаріїв. Зокрема, активізація інформаційних кампаній у TikTok і Telegram спрямована на делегітимізацію мобілізаційної політики держави. Поширюються меседжі про так званий «статус людини» або «право не брати участі у бойових діях» на підставі перекручених положень Конституції. Такі наративи координуються в межах цифрових спільнот і мають усі ознаки організованого інформаційного впливу.
Ці процеси потребують посиленого моніторингу та оперативного реагування на рівні державної інформаційної безпеки, включаючи алгоритмічний аудит платформ, цифрову просвіту громадян і роботу з ключовими групами ризику.
У четвер, 5 червня, у Житомирі відбулося чергове виїзне засідання Українського безпекового клубу на тему «Національна безпека та внутрішня згуртованість: виклики та перспективи». У заході взяли участь військовослужбовці, ветерани, науковці, волонтери, представники місцевого самоврядування та бізнесу, історики та експерти. Було проаналізовано наявність загроз на місцевому рівні, а також ситуація в країні загалом і в Житомирській області зокрема.
У підсумку засідання напрацьовано низку практичних рекомендацій щодо посилення безпеки регіону, підтримки ветеранів та розвитку системи національно-патріотичного виховання. Організатори заходу планують передати ці пропозиції органам державної влади та місцевого самоврядування.
Український безпековий клуб — майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.