З початком дії норм нового закону щодо контролю якості харчових продуктів інспектор Держпродспоживслужби отримали право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів. Про це в ефірі однієї із українських радіостанцій розповів очільник Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Такими повноваження інспекторів наділив, зокрема, Закон “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, кормах, побічних продуктах тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин”, що вступив у силу 4 квітня поточного року.
“Закон дає можливість робити перевірки, за наслідками перевірки продукція, яка не відповідає вимогам законодавства, вилучається, а підприємству нараховують штрафні санкції. Якщо є критичні порушення, які можуть зумовити шкоду здоров’ю або життю громадян, то інспектор має право призупинити роботу тої чи іншої потужності на термін до десяти днів. А надалі це рішення має бути підтверджено судом”, – пояснив В.Лапа.
Якщо суд не підтверджує рішення інспектора – неякісний товар знову може опинитися на полицях магазинів, попередив очільник відомства.
“Така норма закону. Але, в принципі, паралельно з цим інспектор робить припис про усунення порушень і має право прийти ще раз, перевірити виконання припису. У приписі визначається дата усунення порушень, як правило, це близько місяця”, – додав В.Лапа.
Нагадаємо, що дотепер штрафи за виробництво та реалізацію неякісних харчових товарів, за словами депутата Сергія Тригубенка, були мізерними, а тому недієвими.
За 10 місяців минулого року порушників прав споживачів було оштрафовано всього лише на 102 тис. грн.
“Виходить, що в середньому щомісяця контролери штрафували недобросовісних операторів ринку на 10-11 тис. грн… Зрозуміло, що великих виробників такі мізерні штрафи аж ніяк не лякали. Навпаки, їм, напевно, легше сплатити декілька тисяч гривень штрафу, ніж усувати порушення”, — зазначив політик.
Також нагадаємо, відтепер штраф за реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, становитиме для юридичних осіб вісім мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців — п’ять.
