Напередодні один з ідеологів створення Сил спецоперацій української армії Сергій Кривонос був призначений президентом у керівництво Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Це банальне кадрове рішення чи тут є виборчий підтекст, – розбирався “Голос-Інфо”.
На новій посаді заступника секретаря РНБО Кривонос фактично замінить звільненого через гучні корупційні скандали Олега Гладковського.
Ще кілька тижнів тому Сергій Кривонос був одним з кандидатів у президенти, але досить несподівано зняв свою кандидатуру.
Ще до того, як знятися з перегонів, він пояснив своє рішення піти у політику наступним чином: “Коли починалася війна й восени 2014 року були вибори до Верховної Ради, друзі та волонтери пропонували йти у політику. Але тоді я чітко розумів, що військовим треба воювати, а політики в тилу підуть правильним шляхом… На жаль, з часом вийшло не так, як хотілося б. Останні роки бачу, що у певний момент почалася деградація ЗСУ”.
Сергій Кривонос планував загальнодержавний передвиборчий тур, але потім несподівано скасував усі зустрічі. У медіа писали, що це сталося після особистої зустрічі з президентом (вже пізніше сам Кривонос це підтвердив).
Зрештою 6 березня на своїй сторінці у Facebook він написав, що знімається з перегонів.
«Я не маю морального права дозволити собі бути дешевим популістом та забивати людям голову пустими обіцянками, як це роблять деякі інші кандидати… Тому, поки йде війна і вірогідність відкритої агресії зі сторони нашого головного ворога Російської Федерації є занадто великою, мені довелося прийняти зважене та дуже непросте рішення щодо зняття своєї кандидатури з подальшої гонки за посаду президента України», – йшлося у дописі.
Вельми показовий момент: Сергій Кривонос додав, що фактично знявся на користь Петра Порошенка: «Вважаю сьогодні в тих умовах, яких перебуває держава, недоцільним зміну верховного головнокомандувача Збройних сил України».
Так чого ж все-таки більше в призначенні Сергія Кривоноса на посаду заступника секретаря РНБО – зваженої кадрової політики чи виборчого піару, – поцікавився “Голос-Інфо”у екс-першого заступника голови секретаря РНБО Степана Гавриша.
Степане Богдановичу, навколо призначення «людини фронту» в РНБО на місце Гладковського багато дискусій. Одні вважають це піаром Порошенка, інші переконані, що це розумне кадрове рішення. Ваша думка з цього приводу.
Свого часу Льовочкін з Ермолаєвим фактично ліквідували механізм, яким був апарат Радбезу, скоротивши його фактично вдвічі. З того часу апарат РНБО, до керівництва якого зараз призначили нову людину, перетворився на філію президентської адміністрації, не більше того.
Нинішнє призначення є лише політтехнологічною реакцією президента на скандал з Гладковським, який відповідав за оборонний сектор. Це рішення, на мій погляд, прийнято в режимі цейтноту, коли часу не залишилося, а на шахівниці не так вже й багато фігур. Президенту потрібно було створити враження, що на цю посаду призначаються незаангажовані, віддалені від бізнесу і близькі до військових люди.
Деякі експерти вважають, що цим призначенням президент намагається вбити двох «зайців». По-перше, пригасити пожежу навколо корупційного скандалу із закупівлею зброї, по-друге, заспокоїти націоналістів, які переслідують його чи не на кожному мітингу. Ця версія, як вважаєте, має право на існування?
Я вважаю, що «Національний корпус» не слід розглядати як стихійний бунт ультрас або націонал-радикалів. Це політична партія, яка почала мобілізацію перед парламентськими виборами. Тому цілком логічно, що ця політсила буде використовувати будь-які промахи президента і його оточення, а такі промахи неминучі. Крім цього, незважаючи на спробу відійти від «Нацкорпуса» міністра Авакова, думаю, його авторитет, як людини, яка створила полк «Азов», на базі якого і був створений НК, є надзвичайно високим. А остання заява глави МВС про готовність піти у політику (по суті справи, це загроза боротися політичними методами проти чинного президента) свідчить про те, що політичні проекти «Національний корпус» і «Національні дружини» тільки починаються. Вони будуть дуже жорсткими і зупинити їх за допомогою посередництва напіввійськової, малоавторитетної людини (Кривоноса – ред.), яка не розбирається в військово-політичній філософії, неможливо в принципі.
А погасити «пожежу», що розгорілася навколо «Укроборонпрому» цим призначенням в принципі можливо?
На мій погляд, це призначення не має ніякого відношення до журналістських розслідувань, оскільки встановлені і оприлюднені факти настільки важкі і так торпедували обстановку навколо президента, що вирівняти її настільки незначним призначенням неможливо. Думаю, що навіть якщо б президент звільнив керівництво силових органів або поміняв секретаря Радбезу, цей скандал неможливо було б якимось чином загладити.
Чому, аргументуйте.
Тому що, удар по Верховному головнокомандувачу дуже сильний. Це, крім усього іншого, удар по його – президента персональній харизмі як людини, що демонструє жорстку оборонну позицію відносно Росії і персонально Путіна. Але. На Банковій діє подвійна мораль. Сьогодні практично легалізована контрабанда зброї, здійснюються спроби виправдати тих, хто був звинувачений у причетності до цих брудних схем і так далі. Тому, вийти з такої складної ситуації простим способом не вийде. Часи, коли зміна пішаків на шахівниці щось змінювала, завершилися.
Довідка “Голос-Інфо”
Сергій Кривонос народився в 1970 році в місті Кременчук. У 18 років був призваний до збройних сил, і з того моменту почалася його військова кар’єра. Був солдатом, сержантом, потім вступив до Київського загальновійськового командного училища.
З 1994 року служив в частинах спеціального призначення та в силах спецоперацій української армії.
До початку війни на Донбасі в 2014 році був начальником штабу високомобільних десантних військ.
З травня 2014 року – в зоні АТО. Керував обороною Краматорського аеродрому, який близько 47 днів був в оточенні сепаратистів.
