Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган планує побудувати “другий Босфор” поряд зі Стамбулом. Цей проєкт не становить небезпеки для природи, запевняє уряд країни. Але вчені зовсім іншої думки.
Турецький уряд планує побудувати другий транспортний шлях для суден між Мармуровим і Чорним морями. Згідно з цими планами, до 2023 року західніше Стамбула паралельно протоці Босфор має бути прокладений 45-кілометровий канал Стамбул. Таким чином турецький уряд розраховує розвантажити інтенсивний транспортний потік Босфором та уникнути зіткнень кораблів.
Урядова перевірка на екологічну безпеку дала “позитивну оцінку” цьому проєкту. Утім, мер Стамбула Екрем Імамоглу, мешканці 16-мільйонного мегаполіса та вчені критикують плани будівництва каналу – дедалі частіше лунають застереження щодо потенційних негативних наслідків для довкілля, а також високої вартості будівництва.
Під час конференції, яка відбулася нещодавно за участі 40 вчених та низки політиків у Стамбулі, аналізувалися можливі наслідки для довкілля у разі побудови каналу. На їхню думку, ці наслідки можуть бути руйнівними. Також вчені дійшли висновку, що урядова перевірка на безпеку для довкілля не відповідала науковим стандартам.
Вплив на ліси і водні ресурси
Одним з найвагоміших аргументів проти будівництва каналу Стамбул є загроза знищення лісів й водних ресурсів на північ від міста. Уряд планує компенсувати втрату водних ресурсів за допомогою побудови дамби на річці Мелен – ще одного мегапроєкту, який має постати на схід від Стамбула.
Експерт з довкілля Стамбульського університету Доганай Толунай вважає, що така дамба не зможе компенсувати ті обсяги прісної води, які зникнуть через знищення водойм під час будівництва каналу Стамбул. Також, згідно з планами турецького уряду, під час будівництва доведеться спиляти близько 200 тисяч дерев. За оцінкою Толуная, ця цифра занижена приблизно удвічі: “Скоріше йдеться про (знищення. – Ред.) 400 тисяч дерев”. Йдеться, за словами еколога, про втрату 450 гектарів лісів.
Ризик землетрусів
Стамбул, який є найбільшим містом у Туреччині, розташований у сейсмічно небезпечній зоні. В уряді країни стверджують, що тектонічно активні ділянки земної поверхні розташовані на безпечній відстані від нового каналу, тому, мовляв, небезпеки немає. Але професор геофізики зі Стамбульського технічного університету Халук Еїдоган ці запевнення рішуче відкидає. На його думку, канал лише підвищить ризик землетрусів. “Центральний розлом Мармара віддалений від запланованого каналу лише приблизно на 12 кілометрів. Слід очікувати, що у районі Стамбула у наступні 30 років може статися землетрус силою щонайменше у сім балів. У районі, де запланований новий канал, з’являться нові населені пункти. Тому ризик для людей значно зросте”, – робить невтішний прогноз вчений.
Вартість проєкту
Уряд оцінює вартість реалізації проєкту у майже 11,5 мільярда євро. Планується також, що вздовж каналу поселиться близько 500 тисяч осіб. Пелін Гірітліоглу, експертка з державного управління Стамбульського університету, вважає ці цифри нереалістичними.
“У звіті (щодо проєкту каналу Стамбул міністерства довкілля та містобудування Туреччини. – Ред.) міститься небагато інформації про його вартість. Але лише вісім мостів, які мають бути більшими за новий міст через Босфор (третій міст через Босфор був відкритий у серпні 2016 року. – Ред.), коштуватимуть величезних грошей. Кошти на їх будівництво оцінюють зараз у 2,5 мільярда доларів. Навіщо ми взагалі маємо витрачати ці кошти?”, – задається питанням професорка. На її думку, ці гроші слід було б краще використати для розвитку шкільної освіти в країні.
Вплив каналу на рослинний і тваринний світ
Еколог, директор з питань захисту природи Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Седат Калем прогнозує величезні ризики для природи. “Екосистема Стамбула має багатшу флору, ніж цілі країни, такі як Нідерланди або Англія. Тому реалізація проєкту не відбуватиметься у гармонії з природою. У небезпеці вимирання опиниться велика кількість видів рослин, включно з рідкісними та тими, яким загрожує зникнення”, – розповідає Калем.
За його словами, птахи, тварини та інші живі істоти втратять важливі території для нересту, міграції та зимування – зокрема, під час будівництва каналу зникнуть озера Кючюк-Чекмедже, Сазлидере та Теркос.
А Кемаль Сайдам, професор з Університету Хаджеттепе, вказує також на ризики зміни екосистеми у Мармуровому морі у зв’язку з більшим притоком води з Чорного моря, яка має менший вміст солі. Це загрожує порушеннями екологічного балансу у регіоні, попереджає вчений.
Суден у Босфорі й без того поменшало
Головною метою побудови каналу Стамбул є зменшення транспортного навантаження на протоку Босфор, наводить аргумент турецький уряд. Утім, експерт з питань транспорту Халук Герджек вказує на те, що кількість транспортних пригод у Босфорі останніми роками й без того зменшилася.
За його словами, зараз спостерігається тенденція на зниження кількості суден, які проходять Босфором. “Зменшення резервів нафти та експорту з Росії, який більше здійснюється через Балтійське море, побудова трубопроводів та розмір суден, який постійно збільшується, призвели до зменшення кількості транспорту у Босфорі”, – наводить причини тенденції Герчек.
А еколог Дерін Орхон з Близькосхідного університету вважає, що побудова каналу не полегшить проходження суден між Мармуровим і Чорним морями. Річ у тім, що, згідно з урядовими планами, глибина каналу становитиме 25 метрів – а цього недостатньо для проходження вантажних суден та нафтових танкерів. На думку еколога, проєкт є цілковитою “помилкою і комедією”.
