15 листопада – Міжнародний день відмови від куріння. У цей день фахівці з громадського здоров’я та просто активісти закликають курців кидати курити, а владу – приймати ефективні антитютюнові закони. Навряд чи цього достатньо, аби вирішити проблему глобально, але в цій царині частковий успіх – також успіх. Що більше українців відмовиться від куріння, то краще.
За статистикою, в Україні щоденно курить 7,2 мільйона дорослих, хоча 62,5 % з них хочуть позбутися тютюнової залежності. Однак відсоток тих, хто справді знаходить у собі сили відмовитися від куріння, на жаль, невеликий. За даними масштабного дослідження, майже двоє з п’яти (39,2 %) курців тютюну (теперішні та колишні курці, які припинили курити за останніх 12 місяців) намагалися відмовитися від куріння впродовж останніх 12 місяців. Серед тих курців, які робили спробу припинити курити за останніх 12 місяців, 6,2 % використовували нікотинозамісну терапію, 5,3 % – інтернет-сайти або спеціалізовані розсилки електронною поштою, 3,2 % – немедикаментозну терапію, 2,3 % – безнікотинові препарати, 2,1 % вдавалися до консультування з фахівцями і 72,2 % намагалися припинити без будь-якої допомоги. 6,7 % теперішніх курців повідомили, що готові припинити курити протягом наступного місяця.
Для того, щоби підвищити шанси тих, хто намагається кинути курити, в Україні з’явилася така опція, як національний сервіс із надання допомоги у припиненні куріння. Український сервіс було розроблено в межах спільної ініціативи МОЗ України та Бюро ВООЗ в Україні, яка впроваджується ГО «Життя» за фінансової підтримки Швейцарської Агенції розвитку та співпраці в рамках проекту «Неінфекційні хвороби: профілактика та зміцнення здоров’я в Україні». Він складається з «гарячої» телефонної лінії 0-800-50-55-60 та веб-сайту www.stopsmoking.org.ua. Професійні психологи, що працюють на сервісі, проводять індивідуальні консультації, допомагають знайти правильну мотивацію, розробити власний план відмови від куріння та оцінити потенційні ризики. На сайті можна отримати консультацію, задавши запитання через онлайн-чат, або надіславши запит через електронну пошту. На сьогодні сервіс працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 21.00.
Сервіс розпочав роботу 20 червня 2017 року. За 16 місяців роботи на «гарячій лінії» було проконсультовано понад 1 000 клієнтів, ще понад 100 отримали онлайн-консультацію, а веб-сайт відвідали понад 20 000 користувачів. Опитування, проведене серед клієнтів лінії, показало, що 12,5 % з них успішно кинули курити (не курять півроку і більше), і майже 70 % з них сказали, що їм допомогла телефонна консультація.
Це гарний показник – адже цей період лінія працювала у режимі реагування на запити клієнтів, тобто з кожним клієнтом зазвичай був лише один контакт. Упродовж останніх двох місяців лінія працює у режимі супроводу клієнтів за їхньої згоди (так званий проактивний режим). Якщо людина хоче кинути курити, вона може подзвонити на лінію, поспілкуватися з консультантом, розробити план та встановити дату відмови від куріння. Після цього консультант супроводжуватиме її протягом першого місяця, який є найбільш критичним. Такий підхід довів свою ефективність у різних країнах світу, де працюють подібні телефонні лінії. Наприклад, у Таїланді частка курців-клієнтів проактивної «гарячої» лінії, які відмовилися від куріння (утримуються півроку і більше), становить 33 %.
Утім, якщо ви не кинете курити добровільно, вам несподівано можуть допомогти. Наприклад, у різних містах існують філії руху «… проти» – «Львів проти», «Київ проти» тощо. Його прихильники сповідують філософію straight edge – це відгалуження хардкор-субкультури, що виникла як реакція на сексуальну революцію, гедонізм та іншу відсутність стриманості, пов’язане з панк-роком. Однак послідовники sXe можуть просто заперечувати вживання будь-яких алкогольних напоїв, тютюну, наркотичних речовин загалом. (Можливо, колись ми присвятимо увагу тому, що кава – також наркотик, але зараз не будемо на цьому зупинятися.)
Звичайно, активісти «… проти» обурені самим існуванням у природі тютюну та йому подібних речовин, але формально вони не насаджують свої уявлення, а борються за дотримання чинного законодавства. Тобто вимагають у курців не відмовитися від куріння взагалі, а припинити робити це у громадських місцях. На кожній зупинці громадського транспорту висить табличка про заборону куріння в радіусі 50 м від неї, і, здається, жодного курця це не зупинило.
«Відбувається якась деградація поняття “свобода”, – пояснює свою позицію активіст “Київ проти” Вадим Масленков. – Я кілька тижнів роблю зауваження курцям – і за цей час дві особи, які не курять, захищали своїх друзів-курців, мовляв, чому стільки заборон, чому ніхто не захищає права курців – вони теж мають права… В нашій країні, нажаль, алкоголь і тютюн стали нормою, більшість каже мені що це знімає стрес».
Шість років тому Вадим відмовився від алкоголю, тютюну тощо. «Був певний час, коли я знайомих агітував за здоровий спосіб життя, але даремно, – розповідає він. – Є люди, які кажуть, що їм подобається смак алкоголю, що певний алкоголь корисний… Мабуть, уся проблема в доступності цигарок і їх розмаїтті». Однак загальновідомо: попит народжує пропозицію, тому це розмаїття не було би можливим, якби люди не купували тютюнових виробів.
«Кинути курити – одне із найкращих рішень у житті кожного курця, – вважає Отто Стойка, національний експерт із контролю над тютюном, головний лікар ЦЗ в м. Києві. – Вже з першого дня відмови від цигарок організм починає відновлюватися, а ризики виникнення хвороб, асоційованих із курінням, зменшуються. Через тиждень без цигарок у колишнього курця покращується відчуття смаку та запаху, через три місяці збільшується обсяг роботи легень на 30 %, через 5 років знижується ризик інсульту до рівня некурця. Що раніше курець прийме рішення кинути курити, то краще».
