Біологи з США і Австралії знайшли можливого “пращура” всіх тварин – стародавній вид двосторонньо-симетричних істот, що поклали початок розвитку кожного з нас.
Рештки викопного хробака, які знайшли в Австралії, – найбільш ранній зразок скам’янілої білатерії – двосторонньо-симетричного організму.
Крихітна хробакоподібна істота (розміром із зернятко рису), що жила на морському дні понад пів мільярд років тому, дала американським і австралійським біологам зачіпку до розуміння складного еволюційного шляху всього тваринного світу.
Професор Університету Каліфорнії у Ріверсайді Скотт Еванс і його колеги назвали її Ikaria wariootia.
Білатерії мають передню і задню сторони, симетричні боки, ротові отвори і травний орган. Відкриття описали в журналі PNAS.
Автори дослідження вважають, що розвиток двосторонньої симетрії став найважливішим кроком у еволюції тваринного світу. Завдяки їй тварини отримали можливість цілеспрямовано рухатися. Крім того, симетрична будова організму більш функціональна.
Безліч різних біологічних видів, від черв’яків і комах до динозаврів і людей, мають тіла симетричної будови.
Відбитки на скелях
Ikaria жила 555 млн років тому за часів вендської геологічної доби (також званої едіакарської). Це перша стадія складного багатоклітинного життя на Землі.
Її сліди знайшли в скелях Нільпени, на півдні Австралії, в середині 2000-х.
Камені мали крихітні отвори, в яких, на думку біологів, мешкали білатерії, але шукати самих тварин нікому не спадало на думку.
І лише коли Скотт Еванс і Мері Дроузер – професор геології у тому ж університеті у Ріверсайді – помітили навколо отворів крихітні овальні відбитки, виявилося, що це дійсно сліди білатерій.
Тривимірне лазерне сканування показало тіло рівної циліндричної форми з чітко вираженою головою, хвостом і злегка випуклими м’язами.
Ikaria wariootia були від 2 до 7 мм завдовжки і близько 1-2,5 мм завширшки. У найбільшому із виявлених отворів збереглися рештки найбільшої з особин – науковці зійшлись на думці, що саме вона і зробила отвори у кам’яних відкладеннях.
“Ми припускали, що ці організми, найімовірніше, існували у вендську добу, але розуміли, що виявити і розпізнати їх вкрай складно, – розповів Скотт Еванс. – Коли я побачив 3D-скани, то зрозумів, що ми зробили відкриття”.
Білатерії цього виду, очевидно, провели своє життя на дні океану в пошуках будь-якої органічної матерії, яку можна з’їсти: для цього вони робили в піску нори, часом доволі глибокі.
