Вівторок, 5 листопада, “заміновані” “Майдан Незалежності” і “Палац спорту” – ключові пересадкові станції київського метро.
Четвер, 7 листопада – “Академмістечко” – одна з найбільших кінцевих станцій.
Обидва дзвінки про “мінування” надійшли у ранкову годину пік, а це значить, що в дорозі застрягли або були змушені шукати обхідні шляхи десятки тисяч людей.
Хто і навіщо мінує метро у Києві, з’ясовувала ВВС News Україна.
Пишуть і дзвонять
“Поїздка на роботу – це лотерея. Доїдеш, чи ні”, – жартують кияни про поїздки на метро.
200 разів з 2014 року, лише 20 за 2019 рік – стільки разів “мінували” метро у Києві за останні п’ять років, розповідають у прес-службі київського метрополітену.
“При необхідності закрити станцію на перевірку – проводиться евакуація”, – розповідають про алгоритм дій у метрополітені.
За даними поліції, більшість цих дзвінків та листів про мінування надходять з Росії або непідконтрольних територій Донбасу і Криму. Рідше трапляються хуліганські дзвінки, “мінують” метро люди, які мають психічні розлади, розповіли ВВС News Україна у прес-службі поліції.
Також неправдиві повідомлення про мінування іноді поширюють люди в стані алкогольного сп’яніння, люди через якусь образу чи помсту, а ще студенти чи учні, які бажають зірвати іспити.
Останніми роками в Україні почастішали повідомлення про “мінування” публічних місць – вокзалів, торгових центрів, аеропортів та навіть потягів. В жовтні 2019 року у Харкові за один день замінували понад 100 об’єктів.
“Беруть десь у Краснодарі (в Росії – ред.) харківський довідник “Золоті сторінки”, відкривають розділ “бізнес-центри” і беруть перші п’ять”, – минулого року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповідав, як псевдомінери випадково обирають об’єкти.
Правоохоронці пояснюють, що мають реагувати на всі без винятку такі повідомлення, а на час перевірки тимчасово блокувати “об’єкти мінування”.
“Всі повідомлення про такі мінування фіксуються та ретельно перевіряються”, – розповіли ВВС News Україна у Кіберполіції.
Як можна відсіяти вал таких повідомлень і не реагувати на абсолютно всі мінування, правоохоронці поки не знають.
“Ми не можемо ігнорувати повідомлення про мінування. Неважливо з якої території цей дзвінок надходить, це безпека і життя людей і ми все повинні перевіряти”, – розповіла ВВС News Україна Оксана Блищик, тимчасовий керівник управління комунікації Нацполіції.
За її словами, бувають випадки, коли з одним тим самим текстом-погрозою надходять десятки листів з різних адрес, і, хоча, правоохоронці підозрюють, що це ймовірно фейк, все одно мають перевіряти об’єкти.
Яка відповідальність за “мінування”?
З 2012 року в Україні вже діє посилена відповідальність за неправдиві повідомлення про мінування. Стаття 259 Кримінального кодексу передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років. При повторному злочині – від чотирьох до восьми років.
Проте навіть загроза таких термінів мінерів не зупиняє.
Минулого року тоді ще керівник Нацполіції Сергій Князєв розповідав, що Кіберполіція встановила місця перебування авторів багатьох таких повідомлень. Вони надходили від російських провайдерів.
Через це відкрили низку кримінальних справ, але, як кажуть у поліції, ефективний результат буде тоді, коли вдасться притягти до кримінальної відповідальності винних, які перебувають за кордоном.
Проте кілька випадків, коли “телефонних терористів” вдавалося упіймати, в Україні були.
У серпні 2019 року в Одесі впіймали чоловіка, який мінував “Привоз”, ЦУМ і ще кілька важливих об’єктів, розсилаючи електронні листи. Йому загрожує позбавлення волі на термін до восьми років.
У 2017 році в одному з сіл Київської області СБУ затримала чоловіка, який “мінував” метро. При цьому “телефонний терорист” розповідав, що за ці дзвінки йому заплатили з Росії, говорили в СБУ.
