Понад рік українські виробники електрики з енергії сонця й вітру виграють не лише від надзвичайно високих зелених тарифів, за якими вони продають її державі, але й від податкових пільг. Тепер цьому можуть покласти край.
Виробництво електроенергії в Україні держава вже давно стимулює за допомогою особливих правил гри, які покликані робити “зелену” енергетику прибутковішою, ніж атомні чи теплові електростанції. Головний інструмент, який використовує Україна, – так званий “зелений тариф”. За ним оптовий ринок зобов’язаний закуповувати в бізнесу і приватних домогосподарств електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. Ці тарифи встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є суттєво вищими, ніж на енергію, вироблену на атомних або теплових електростанціях. На даний момент, залежно від джерела, з якого виробляється електроенергія, і потужності електростанції, цей тариф становить 10-15 євроцентів за кіловат-годину.
Додаткові преференції
Та дехто ще в попередній українській владі вирішив, що таких преференцій для зеленої енергетики замало. Уже понад рік в Україні діють не лише особливі тарифи на купівлю електроенергії, виготовленої з відновлюваних джерел, але й податкові пільги на імпорт обладнання для сонячних та вітроелектростанцій (СЕС і ВЕС). Їх запровадили наприкінці 2018 року. Згідно з внесеними тоді правками до Податкового кодексу України, на ввезену в країну продукцію, яку використовують СЕС і ВЕС, непотрібно платити ПДВ до кінця 2022 року. Ініціатором особливих правил тоді став депутат Верховної Ради попереднього скликання Юрій Вознюк, який входив до провладної на той момент фракції “Народний фронт”. Підтримку владі під час голосування в парламенті тоді забезпечила фракція Радикальної партії Олега Ляшка, яка формально перебувала в опозиції.
Українські ЗМІ тоді писали, що найбільше від пільг виграє енергетична компанія ДТЕК, що належить бізнесмену Рінату Ахметову і є одним із ключових гравців на ринку відновлюваної енергетики країни. Та якщо встановити, хто від пільгового оподаткування зрештою виграв більше, а хто менше, непросто, то один факт заперечити важко: одразу п’ять СЕС і ВЕС різної потужності компанії Ахметова, за її власними даними, або були запущені, або будувалися, або перебували на стадії розробки в 2019 році.
Податковими пільгами в Україні до 2022 року можуть користуватися імпортери обладнання для сонячних і вітрових електростанцій
Держава втратила 10 мільярдів гривень
“Запустили електростанції також компанія “Віндкрафт Україна”, Scatec Solar, VR Capital, а також низка локальних гравців. Це була масова історія. За інформацією міністерства фінансів України, несплаченого ПДВ було близько десяти мільярдів гривень у 2019 році”, – каже в розмові з DW голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, представник правлячої фракції “Слуга народу” Андрій Герус. Він сподівається, що незабаром запроваджені минулою владою пільги скасують. Принаймні, відповідну поправку до чергової порції змін податкового законодавства країни у вівторок, 14 січня, підтримав профільний комітет парламенту, каже Герус.
Через те що йдеться про законопроєкт, який уже був підтриманий парламентом у першому читанні, очікувати нововведень можна вже незабаром. Узгоджені в комітеті поправки Рада тепер має підтримати під час фінального голосування, після чого законодавчі зміни своїм підписом повинен буде закріпити президент.
У чинних пільгах на імпорт устаткування для СЕС і ВЕС Геруса передусім обурює те, що вони ставлять у нерівні умови українських виробників схожої продукції. Адже за купівлі їхньої продукції має сплачуватися повна ставка ПДВ, а якщо ввозять продукцію іноземних конкурентів – жодної. Підприємства, які виробляють устаткування для вітро- і сонячних електростанцій в Україні, “є у Вінниці, Краматорську тощо”, написав Герус на своїй сторінці у Facebook.
Нерівна конкуренція
Підтримує ідею позбавити пільг імпортерів обладнання для СЕС і ВЕС в Україні й Святослав Павлюк з Асоціації енергоефективних міст України (АЕМУ). “Якщо встановлюються пільги на імпорт обладнання для виробництва чогось – це одне, а якщо самої продукції – це значить, що власне виробництво ніколи не з’явиться. Адже вартість капіталу, який потрібно закладати в те чи інше виробництво, в Україні часом в рази вища, ніж у багатьох інших країнах світу”, – каже він у розмові з DW.
В історії з прийнятими попереднім парламентом пільгами імпортерам обладнання для СЕС і ВЕС в Україні примітний і те, настільки завуальовано тоді були внесені зміни до закону. Аби знайти їх у тексті, треба знатися на темі й справді стежити за процесом. Податкові пільги згадуються у перехідних положеннях податкового кодексу в тому пункті, де йдеться про звільнення від сплати ПДВ імпортерів електроавтомобілів, які жодного стосунку до СЕС і ВЕС не мають. Більше того, саме обладнання для електростанцій там згадується не словами, а за допомогою товарних кодів, які застосовують у своїх роботі митники. Тобто аби зрозуміти, що йдеться саме про це обладнання, треба знати його код.
Такий підхід обурює Святослава Павлюка: “Впровадження таких правок має бути засуджене в принципі, адже це є інструментальне застосування законодавства. Пр
