У понеділок так і не почалося розведення сил біля Золотого на Донбасі.
Чому так сталося, як Київ взагалі планує відводити свою армію від лінії зіткнення та коли це може статися тепер?
Три роки спроб
Про розведення сил у районі Станиці Луганської, Петрівського і Золотого почали говорити ще з 2016 року.
Головна ідея – щоб сторони не були у зоні прямої видимості і, відповідно, не могли обстрілювати одна одну зі стрілецької зброї, а згодом – і з більш важкого озброєння.
Тоді вважалося, що ці три зони стануть “прототипами” для розведення сил по всій лінії зіткнення, і так “тліюча” окопна війна на Донбасі поступово перетвориться виключно на політичний конфлікт, без щоденних обстрілів і регулярних втрат.
У вересні 2016 року Тристороння контактна група в Мінську підписала Рамкову угоду “про розведення сил і засобів”, за якою біля Станиці Луганської, Золотого та Петрівського обидві сторони мали відійти кожна на 1 км від лінії зіткнення.
Це зробили “з метою створення ділянок розведення, як правило, не менше, ніж 2 км у ширину та 2 км у глибину”, йшлося у тій угоді.
Розведення мало відбуватися “синхронно, дзеркально і завершитися протягом не більше, ніж трьох діб”, а фіксувати це мала Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ.
Головна умова – сім днів тиші саме на цих ділянках фронту.
Це семиденне перемир’я і стало нездоланою перепоною – штаб АТО тоді повідомляв, що супротивник “навмисно” порушував режим тиші й так раз за разом зривав початок розведення.
Наприклад, під Станицею Луганською перемир’я якось тривало шість днів, але в останній день було зірване через обстріли із підствольного гранатомета.
У невизнаних “ДНР” та “ЛНР” у відповідть звинувачували українську армію – мовляв, саме вона не дотримувалася перемир’я.
Тим не менше, рівно три роки тому – 7 жовтня 2016 року тодішній пресцентр АТО повідомив, про успішне розведення сил біля Петрівського та сусіднього села Богданівка.
“Сили АТО відійшли на 1 км на захід і зайняли нові, заздалегідь обладнані позиції. Процес відведення був верифікований представниками СММ ОБСЄ та СЦКК”, – звітували у штабі АТО.
Але у підсумку українські військові згодом повернулися на свої позиції, адже стійке перемир’я на жодній з ділянок так і не встановилося.
Розведення у Станиці Луганській
Вже у 2019 році “розведення сил” стало частиною риторики нового президента Володимира Зеленського про встановлення миру на Донбасі.
Найбільш реалістичним воно виглядало на “найспокійнішій” з трьох можливих ділянок – у Станиці Луганській.
І наприкінці червня розведення справді там почалося – СММ ОБСЄ відзвітувала, що 30 червня обидві сторони відійшли від лінії зіткнення і навіть почали розбирати передові позиції.
З того часу українська сторона спорудила там тимчасовий міст через Сіверський Донець для руху цивільних та озвучила плани відновлення капітального мосту, підірваного ще у 2015 році.
Водночас українські ЗМІ стверджують, що “народна міліція ЛНР” так і не розібрала свої укріплення біля лінії розведення, й представники незаконних збройних формувань, переодягені цивільними, проводять розвідку.
У “ЛНР” натомість звинувачували Об’єднані сили у провокації в нейтральній зоні біля Станиці Луганської, де були вивішені українські прапори.
Спостережна місія ОБСЄ періодично відмічає одиночні постріли чи вибухи у районі Станиці Луганської, однак до зриву перемир’я вони не призвели.
Золоте і Петрівське
Наступними ділянками розведення сил мають стати Золоте та район сіл Петрівське-Богданівка.
Золоте – місто біля Попасної, де з весни 2019 року почав діяти один з небагатьох на Луганщині пунктів пропуску. Утім, українська сторона відкрила його в односторонньому порядку, і район залишається потенційно небезпечним.
А села Петрівське і Богданівка неподалік Докучаєвська на Донеччині взагалі є однією з точок постійного загострення на Донбасі.
У Міністерстві оборони нещодавно пояснювали, що розведення на обох ділянках можливе за умов дотримання того ж семиденного періоду тиші.
І, за планом, відбуватися воно має у два етапи: спочатку відходять бійці на 1 км з обох сторін, після цього – розбирають укріплення та розміновують район.
Очікувалося, що розведення відбудеться вже найближчим часом – як продовження процесу обміну полоненими та відведення військових біля Станиці Луганської.
Наприклад, біля Золотого розведення сил очікували вже у понеділок, 7 жовтня.
Утім, на жодній з двох ділянок жодних змін так і не сталося.
Ще 5 жовтня прес-центр ООС повідомив про порушення противником режиму тиші біля Богданівки, внаслідок чого був поранений один український боєць.Пропустити Facebook допис , автор: Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation
Кінець Facebook допису , автор: Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation
Ситуація повторился згодом і біля Золотого.
“Порушуючи Мінські угоди, противник навмисне обстріляв ділянку розведення сил і засобів в районі населеного пункту Золоте зі станкового протитанкового гранатомета та стрілецької зброї”, – йшлося у ранковому зведенні прес-центру ООС у понеділок.
Пізніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко підтвердив – розведення біля Золотого поки що не буде: “Треба чекати, поки відбудеться наступний період у сім днів, який має довести, що сторони мають серйозні наміри і готові до подальших кроків”.
Таким чином, розведення біля Петрівського може початися не раніше 12 жовтня, у районі Золотого – не раніше 14 жовтня.
Однак зрив семиденного періоду тиші може знову статися у будь-який момент: українські військові, з якими поспілкувалися BBC News Україна, кажуть, що не бачать тенденції до зменшення обстрілів як по всій лінії фронту, так і на ділянках можливого розведення зокрема.
Лише за минулий тиждень Об’єднані сили на Донбасі мали кількох загиблих від снайперів.
Про постійні порушення перемир’я з боку ЗСУ стверджують і у самопроголошених “республіках”, де традиційно говорять про обстріли західних околиць Донецька та Горлівки.
Гарантії
“Розведення означає відхід живої сили наших Збройних сил. Але фортифікаційні споруди залишаються. Якщо ми побачимо, що та сторона не виконує (умови розведення – Ред.), або, не дай Бог, планує якісь агресивні дії, наші Збройні сили займуть ті позиції. І, повірте мені, ми не рекомендуємо гратися і пробувати якісь кроки – спробувати прикритися відведенням, щоб зайняти якісь позиції чи захопити якесь місто”, – пообіцяв у понеділок Вадим Пристайко.
Раніше президент Володимир Зеленський особисто гарантував безпеку жителям тих районів, де може відбуватися розведення сил.
У МВС пояснили, що навіть за умови можливого відведення армії на 1 км у Золотому залишаться українські поліцейські та Нацгвардія, які патрулюватимуть місто, як це відбулося у Станиці Луганській.
Крім того, у Золоте приїхали активісти партії “Нацкорпус” – у частині російських медіа це подали під заголовками “Азов” зайняв селище на Донбасі, щоб зірвати розведення сил”.
Полк Нацгвардії “Азов” справді кілька місяців перебував на передовій на Донбасі, однак зараз відведений на ротацію.
А в Золотому ж, як кажуть у “Нацкорпусі”, проходить акція “Останній блокпост”, до якої долучилися “добровольці і ветерани”.
“Ці люди зорганізувалися, приїхали сюди, на свою рідну землю, в українське селище Золоте для того, щоб залишитись тут навіть, якщо влада кине їх напризволяще, навіть, якщо будуть виведені війська, для того, щоб тут не з’явилося жодного сепаратиста”, – заявив лідер партії “Нацкорпус” Андрій Білецький.
Тим часом, у Кремлі заявили про те, що там не можуть повністю гарантувати відведення сил “ДНР” і “ЛНР”.
“Кремль, безумовно, має певний вплив на республіки Донбасу, але республіки Донбасу в даному випадку – це самостійні суб’єкти врегулювання цього конфлікту”, – заявив у понеділок речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
