До персони кандидата в президенти Володимира Зеленського прикута особлива увага. Кожен його крок або заява розбирається на атоми та прискіпливо аналізується. Понад усе кидається в очі достатньо агресивна поведінка кандидата, що межує із хамством. Оскільки достеменно невідомо, чому Зеленський поводиться саме так, спробуємо припустити, що може стати причиною його поведінки.
Одна з версій, яку озвучують і активно експлуатують противники Володимира Зеленського – кандидат вживає наркотики, можливо – важкі. На цю тему точаться палкі суперечки: противники Зеленського стверджують, що його поведінка схожа на поведінку кокаїнового наркомана, а сам кандидат та його команда – категорично заперечують це. Щоправда, крім заперечень, жодних доказів команда не наводить.
Натомість підозри тих, хто вважає, що Зеленський може вживати наркотики, базуються на кількох фактах. По-перше, занадто нервова поведінка кандидата в президенти – на публіці він постійно демонструє, що готовий кинутися у бій. По-друге, вираз обличчя, розширені зіниці, сплутане мовлення, яке було дуже помітне, наприклад, після оголошення результатів першого туру, коли Зеленський дякував своїм прихильникам. Хтось навіть згадав відому гумористичну сценку «95 кварталу» про Дмитра Добкіна, якого підозрюють у вживанні наркотиків. Мовляв, Володимир Зеленський так правдоподібно його зіграв, наче сам побував у шкурі наркомана.
Ну, і зрештою, катавасія з аналізами, коли спочатку кандидат здав аналізи у лабораторії, що належить його бізнес-партнеру, а там ще й наплутали з датами, а потім – відмовився здавати кров та сечу антидопінговій асоціації VADA. Опоненти Зеленського розцінили його небажання пройти обстеження на вміст наркотичних речовин незалежній лабораторії як побічний доказ того, що він вживає.
Розібратися у ситуації ми попросили лікаря-нарколога, який знається на симптомах людей, що вживають наркотики. Щоправда, він попросив залишитися інкогніто – зі зрозумілих причин. Так, переглянувши відео виступу Володимира Зеленського у штабі після оголошення результатів першого туру, лікар не виключив, що кандидат перебував під впливом наркотичних речовин.
«Ми бачимо розширені зіниці, чутливість до світла сплутане мовлення, показову браваду, почуття зверхності, що досить характерне для людей, що вживають важкі наркотики. Під дією наркотиків, зокрема, кокаїну, погіршуються когнітивні функції – пам’ять, здатність до концентрації, здатність аналізувати інформацію. Людина стає дратівливою, агресивною», – заявив лікар. На питання, чи могли саме наркотики стати причиною агресивної поведінки Зеленського, зокрема, під час спілкування з журналістами, а також – під час телефонної розмови з президентом, після якої він кинув слухавку, – нарколог зазначив, що по кількох епізодах важко робити висновки, тому що така поведінка може мати цілий комплекс причин.
Щоб розгадати таємницю показово агресивної поведінки Володимира Зеленського, ми звернулися до психолога. Адже складається враження, що показова агресія, уникання прямого контакту – це наслідки якихось дитячих комплексів Володимира Зеленського, а, можливо – просто пихатість по відношенню до інших. І своєму інтерв’ю семирічної давнини Зеленський зізнавався, що не має комплексу Наполеона та не прагне йти у політику. Як бачимо, з тих пір багато що змінилося, і, можливо, саме комплекс Наполеона змушує Зеленського переоцінювати свої сили, демонструвати пихатість та зверхність до інших.
Проте, на думку психологів, тут, скоріше, йдеться про страх – не впоратися, не виправдати сподівань.
«Страх в даному випадку виступає певним блоком. Людина розуміє наслідки і може уникати публічних речей через те, що розуміє, наскільки це страшно. Плюс Зеленський є емоційною людиною, і його під час таких публічних виступів можуть захопити емоції. Також є момент некомпетентності у деяких областях. І якщо кандидат усвідомлює цю некомпетентність, то це краще, ніж аби не усвідомлював», – розповіла в коментарі «Голосу» відомий психолог Катерина Гольцберг.
На думку експерта, агресивна поведінка Зеленського, що межує з відвертим хамством («я вам нічого не винен!», кидання слухавки) може свідчити про те, що кандидат відверто «зливається».
«Іноді складається враження, що він хоче здатися гіршим, ніж є насправді. На нього раптом звалилася перемога, яка стала для нього певною несподіванкою. І він наче хоче всім показати: дивіться, який я поганий! Це також страх популярності, до якої він був не готовий. Наче взяв здоровенний шматок торту, який не можеш з’їсти і яким можна вдавитися», – резюмує пані Гольцберг.
Так чи інакше, кандидату у президенти варто частіше з’являтися на публіці, демонструвати свій характер, емоції, бачення щодо цих чи інших питань. Адже у будь-якому випадку брак інформації викликає бажання домислити та напридумувати.
