Здавалось би, запитання риторичне. Це не патрульна поліція має перевіряти наявність автострахування і штрафувати за його відсутність, а сам водій зацікавлений мати автоцивілку – у випадку ДТП ой як знадобиться. Але практика показує, що рівень свідомість водіїв дуже низький, тому, якщо не перевіряти і не штрафувати, вони сподіватимуться, що пронесе. Деякі навіть намагаються підробити поліс. Ніби автоцивілка – це не просто папірець, потрібний бюрократам. А як насправді?
Мартін Брест, письменник і за сумісництвом лейтенант патрульної поліції, висловив сумнів у доцільності наявної процедури перевірки автоцивілки: «Суто технічно – навіщо ми повинні перевіряти у громадян наявність цієї самої автоцивілки? Яке вона має відношення до безпеки дорожнього руху? Адже людина, що має в бардачку поліс, нічим не відрізняється від людини, яка цього самого поліса не має. Водити краще не стане, гірше – теж, аварійних ситуацій створить рівно стільки ж, а може, і не створить жодної. Обов’язкове автострахування – це ось на той випадок, коли ти в ДТП пошкодив чужу машину, і тепер сплачуєш не ти, а твоя страхова. Причому що краща у тебе страхова – то краще і тобі, нема головняка. Бо за законом, якщо твоя страхова, у якій ти за штуку купив поліс, наприклад, крякнула, або в стадії банкрутства (а ти про це не знаєш, навіщо тобі про це знати?), або ще що трапилося – то платити за ремонт постраждалої машини (мотоцикла, велосипеда, коня, людини) доведеться тобі.
Тобто, як я розумію, логіка проста: ти сам зацікавлений у тому, щоб у тебе був поліс автоцивілки. Справа патрульної поліції – прибути, надати допомогу, якщо це потрібно, й оформити документи про ДТП. А хто там кому і як буде ремонт оплачувати – ось ну зовсім не наша справа».
Слід уточнити: якщо твоя страхова крякнула або в стадії банкрутства, то ремонт постраждалої машини (мотоцикла, велосипеда, коня, людини) оплачує Моторне (транспортне) страхове бюро України. «Виконання обов’язків у повному обсязі гарантується коштами Фонду захисту потерпілих МТСБУ». Однак загалом Мартін Брест має рацію. Щоправда, тут же він додає: «Але. Завжди є це чортове але, яке говорить, що якщо ми (викликаючи дике невдоволення нормальних водіїв, до речі) перестанемо перевіряти наявність полісів і штрафувати за їх відсутність – їх просто перестануть купувати. Ну так, не всі, далеко не всі – проте дуже багато. Тому що “та ну”. Тому що “пронесе”. Тому що “та я двадцять років за кермом”. Тому що цю штуку гривень завжди є куди витратити. А потім ти говориш водієві: “Пред’явіть, будь ласка, поліс страхування”, а він тобі: “А ви в курсі, що маєте право його перевіряти тільки при ДТП?” І ти стоїш, дивишся на нього, і ось так сильно хочеться сказати: “Слухай. Я сьогодні до тебе перевірив десять машин. Вісім норм, а у двох не було. І ось ці двоє – кожен із них може наздогнати твою ластівку і прибити бампер. І потім ти за ним будеш дуууже довго ганятися, судитися, витрачатися на юристів, адвокатів…. Ну от блін. Ну для тебе ж все робиться, ні? Або ти кого коцнеш – і також буде з тобою … ” Але ти, звісно, цього не говориш».
Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів, категорично не згоден із Мартіном Брестом. «Їздити на не застрахованому автомобілів – це порушення правил дорожнього руху, і поліція вважає чи не вважає – це її особиста справа, але треба виконувати закон, – говорить він. – Коли був техогляд, вони були зобов’язані перевіряти наявність талону техогляду, а коли техогляд скасували, вони не перевіряють цього, все ж інше вони повинні перевіряти – посвідчення водія, наявність документів на автомобіль, наявність страхового полісу».
Олег Назаренко наголошує: якщо скасувати автострахування, то ми повернемося в 90-ті роки, і при найменшому зіткненні почнуться розборки, братки почнуть вискакувати з мерседесів, примушувати людину переписати на них квартиру. «Якщо людина без грошей ударить ваш автомобіль, їй що, потім нирку продавати? – запитує Олег Назаренко. – Чи ви винні, що вам доведеться платити за ремонт своєї машини? Автострахування – це світова практика. Нам потрібно або скасувати автоцивілку для всіх, або автоцивілку повинні мати всі. Якщо один хтось її не має, то рушиться вся система. Тому що люди на дорогах небезпечні». Олег Назаренко нагадує про оприлюднені Ніною Южаніною цифри: за офіційними даними Даржавної фіскальної служби України, станом на 31 січня 2018 року на митній території України перебуває майже 425,4 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією (так званих євроблях), проте за даними МСТБУ чинними є лише 140 тисяч страхових полісів, виданих до автомобілів на іноземній реєстрації. «Не застраховані водії створюють потенційну загрозу, – говорить Олег Назаренко. – Він просто вдарить когось і втече, і, можливо, ми його ніколи не знайдемо».
Проте питання не лише в тому, аби оформити автострахування. Автоцивілка у нашій країні вимагає переосмислення. «Наприклад, я живу під Києвом у котеджному містечку, – говорить Олег Назаренко. – Тут живуть люди не бідні, але формально це село, і я сплачую вартість автоцивілки нижчу, ніж мешканці міст. Це несправедливо, хоча я начебто і мешканець села. Також при вартості страхування не враховуються, наприклад, що це молода людина, яка місяць тому придбала авто й отримала права – вона потенційно більш небезпечна, ніж водій із 25-річним стажем, який ніколи не потрапляв в аварії. Я вважаю, що люди, які ніколи не порушували правил, повинні мати пільги, якісь знижки при визначенні розміру страхування. Вартість страхування не повинна залежати і від об’єму двигуна, тому що на сьогоднішній день це вже не показник. Машина може бути Porsche Carrera, мати 2 турбіни і ганяти».
Отже, поки що автоцивілка – явище дуже далеке від досконалості, але навіть у такому вигляді вона потрібна насамперед самому водієві. А якщо він цього не розуміє, то поліція спробує йому розтлумачити.
