Як громадяни ставляться до церков, пов’язаних із Росією, та чи підтримують особливий статус священнослужителів під час війни? Кому сьогодні найбільше довіряють українці серед релігійних діячів? Відповіді на ці питання озвучили під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», результати якого продемонстрували актуальні настрої суспільства у релігійній сфері.
Епіфаній залишається лідером довіри серед релігійних діячів
3 червня 2026 року в Києві презентували результати всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та агентства «Укрінформ».
Учасники заходу обговорили релігійні настрої українців, ставлення до різних конфесій, процес переходу громад від УПЦ до ПЦУ, а також підтримку суспільством обмежень щодо релігійних структур, пов’язаних із Росією.
Одним із головних результатів дослідження став рейтинг довіри до духовних лідерів. Найвідомішим і найавторитетнішим серед них залишається Предстоятель Православної Церкви України, митрополит Епіфаній. Його середній показник довіри становить 3,0 бала за чотирибальною шкалою. Повністю довіряють йому 22% опитаних, ще 25% радше довіряють.
Такий самий показник має глава Української Греко-Католицької Церкви архієпископ Святослав. Водночас 62% респондентів зазначили, що не знають його достатньо добре.
Вселенський патріарх Варфоломій отримав 2,8 бала довіри, Папа Римський Лев XIV — 2,6 бала. Митрополит Онуфрій набрав 2,3 бала, при цьому 38% опитаних заявили, що не знайомі з його діяльністю.
Найнижчий рівень довіри зафіксовано в патріарха Російської православної церкви Кирила, який фактично не має підтримки серед українців.
Понад 10 тисяч релігійних організацій отримали статус об’єктів критичної інфраструктури
Під час презентації голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський повідомив, що понад 10 тисяч релігійних організацій нині мають статус об’єктів критичної інфраструктури.
За його словами, таке рішення пов’язане з активною гуманітарною, соціальною та волонтерською діяльністю церков, які допомагають військовим, переселенцям і місцевим громадам.
Щоб отримати цей статус, організація має відповідати низці критеріїв.: мати зареєстрований статут, не діяти на тимчасово окупованих територіях, бути внесеною до Реєстру неприбуткових організацій та не мати зв’язків із забороненими в Україні релігійними структурами, зокрема Російською православною церквою.
Із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, понад 10 тисяч уже отримали відповідний статус.
Близько 6,5 тисячі священників отримали бронювання
Окрему увагу під час заходу приділили питанню бронювання священнослужителів.
За словами Віктора Єленського, наразі право на відстрочку від мобілізації мають близько 6500 священників. Йдеться про керівників та служителів релігійних організацій, які належать до критичної інфраструктури.
Разом із тим ставлення суспільства до цього питання залишається неоднозначним. За даними Центру Разумкова, близько 25% українців вважають, що священнослужителі повинні проходити службу на загальних підставах. Водночас 44% вважають, що для духовенства мають бути передбачені винятки, а їхня участь у війську має обмежуватися переважно капеланською службою.
Єленський також нагадав, що сотні українських священників уже служать капеланами в Силах оборони України, а багато інших допомагають переселенцям і підтримують громади, особливо у прифронтових регіонах.
Результати дослідження засвідчили, що релігія залишається важливим елементом суспільного життя України, а довіра до церков і духовних лідерів значною мірою залежить від їхньої позиції щодо російсько-української війни та підтримки держави.
