Наприкінці Першої світової війни світ охопила пандемія грипу, яка забрала життя 50 мільйонів людей. Які уроки винесло людство з епідемії іспанки і як вони можуть допомогти у боротьбі з Covid-19?
Сто років тому, коли світ намагався оговтатись від війни, на якій загинули близько 20 мільйонів, людство довелося стикнутися з чимось більш смертоносним – спалахом грипу.
Вважають, що пандемія, яка отримала назву іспанський грип або іспанка, почалася у переповнених військових таборах на Західному фронті.
Антисанітарія в траншеях, насамперед уздовж французького кордону, сприяла інкубації та поширенню вірусу.
Війна завершилася в листопаді 1918 року, і коли солдати почали поверталися додому, вони принесли вірус із собою. Втрати від іспанки були незрівнянні з війною, пандемія забрала, як вважають, від 50 до 100 мільйонів людей.
З того часу людство пережило багато пандемій, зокрема три серйозні спалахи грипу. Але жодна з них не була такою смертельною і такою всеосяжною.
І хоча нова епідемія грипу, далеко не така смертоносна, як іспанка, світ неабияк стривожений.
Але чого саме навчила нас найнебезпечніша глобальна епідемія у нещодавній історії? І як уроки іспанки можуть допомогти нам у боротьбі з Covid-19?
Причина смерті – пневмонія
Смерть від Covid-19 спричинює певна форма пневмонії, яку ослаблена вірусом імунна система не може здолати.
Так само було й з іспанкою, хоча рівень смертності від коронавірусу набагато нижчий, ніж від іспанки.
Люди похилого віку та хворі з порушеннями імунної системи більш схильні до інфекцій, які спричинюють пневмонію.
Більшість смертельних випадків Covid-19 припадає саме на цю групу.
Епідемії не уникнула жодна країна
Коли сталася пандемія іспанки, авіатранспорт був у зародковому стані. Але на Землі майже не залишилося країни, яка б уникнула її жахливих наслідків.
Іспанський грип ширився світом повільніше. Він пересувався не літаками, а залізницею і пароплавами. Деякі регіони трималися місяцями, а то й роками, але смертоносна хвороба зрештою приходила й туди.
Утім, деяким місцевостям таки вдалося уникнути пандемії, насамперед завдяки методам, які ми застосовуємо й 100 років по тому.
Одне селище на Алясці в Бристольській затоці залишилося майже неторканим. Місцева влада закрила школи, заборонила громадські зібрання та заблокувала доступ до села з головної дороги.
Це була старовина версія карантину, який запроваджують сьогодні в регіонах зі спалахом коронавірусу, як-от китайська провінція Хубей та північ Італії.
Для різних популяцій різна небезпека
Лікарі називали іспанку “найбільшим медичним голокостом в історії”.
І річ не лише у кількості загиблих від хвороби, а насамперед у тому, що серед її жертв було багато молодих і здорових людей.
Як правило, здоровий імунітет досить добре бореться з грипом. Але іспанка вражала організм так швидко, що реакція імунної системи була надмірною.
Вона спричинювала в легенях так звану цитокінову бурю, різке збільшення протизапальних білкових речовин. І рідина в легенях ставала ідеальним місцем для вторинної інфекції.
Цікаво, що люди похилого віку були більш стійкими до іспанки. Мабуть, тому, що вже пережили дуже схожий штам грипу, який поширився у 1830-х роках.
Але Covid-19 становить найбільший ризик саме для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями.
Найбільша смертність від коронавірусу у людей старше 80 років.
Громадська система охорони здоров’я – найкращий захист
Іспанський грип спалахнув у світі, в якому щойно закінчилася глобальна війна. Життєво важливі суспільні ресурси були спрямовані на військові потреби.
Громадська системи охорони здоров’я лише починала зароджуватися. Дозволити собі візит до лікаря у багатьох місцях могли лише представники середнього класу та багатії.
Іспанка в першу чергу викошувала бідні міські райони та нетрі, тобто населення, яке погано харчувалося та не мало елементарних умов санітарії.
Грип сприяв розвитку систем охорони здоров’я в розвинених країнах світу. Вчені та уряди зрозуміли, що відтепер пандемії ширитимуться світом швидше, ніж раніше.
Лікування кожного окремого випадку грипу було б недостатньо. Для боротьби з пандемією в міських умовах урядам доведеться мобілізувати ресурси, як під час війни.
Вони мають відправляти на карантин усіх, в кого з’явилися ознаки хвороби, відокремлювати легкі випадки перебігу хвороби від важких та обмежувати пересування людей, щоби хвороба згасала.
Заходи охорони здоров’я, яких сьогодні вживають в усьому світі для стримання епідемії коронавірусу, є одним із найважливіших уроків іспанки.
