На тлі спалаху коронавірусу мешканці різних країн почали скуповувати продукти. Що це – завбачливість чи звичайна паніка? І чим вона небезпечна?
Минулої суботи мешканка Сіетла Крістіна Мой поїхала у місцевий супермаркет закупити продуктів на тиждень. Їй також треба було придбати деякі речі для майбутнього бейсбольного турніру сина.
Звичайна щотижнева справа перетворилася, однак, на тригодинне випробування з безкінечними чергами на касах. Сотні покупців у паніці спустошували полиці магазину.
Того дня у штаті Вашингтон оголосили надзвичайний стан у зв’язку з першою смертю від коронавірусу у США.
“Туалетний папір і молоко зникали з полиць швидше, ніж можна собі уявити, а газованої води практично не залишилось”, – написала Мой у Твіттері поруч із фото довгих черг та людей із візками, завантаженими упаковками з водою.
Мой не єдина, хто має справу з довжелезними чергами та порожніми полицями. Масовий попит на рис та локшину швидкого приготування у Сінгапурі спонукав прем’єр-міністра Лі Сієн Лунга запевнити громадськість, що харчів вистачить на всіх.
Продажі у супермаркетах Нової Зеландії зросли майже вдвічі у порівняння з минулим роком, а в Малайзії за тиждень продали засобів дезінфекції для рук на 800% більше ніж зазвичай.
Це реальні наслідки панічних закупівель – явища, яке трапляється в умовах кризи і яке сприяє підвищенню цін і дефіциту товарів, які можуть бути комусь насправді потрібними. Наприклад, медичні маски для лікарів.
Отже, навіщо люди це роблять? На думку експертів, люди бояться невідомого, а також вважають, що на драматичні події треба реагувати драматично. Навіть тоді, коли найкращим рішенням було б просте миття рук.
Чим небезпечна паніка?
Під час стихійних лих, ураганів або повеней люди часто запасаються предметами першої необхідності.
“Готуватися до надзвичайної ситуації – це нормально”, – каже доцент з поведінкової економіки Девід Севідж з Університету Ньюкаслу в Австралії.
“Не нормально – закупати 500 бляшанок консервованої квасолі на карантин, який може протривати два тижні” – додає він.
Така поведінка сприяє дефіциту і зростанню цін, як сталося в Техасі під час урагану Харві у 2017 році. З метою безпеки нафтопереробні заводи тимчасово зупинили постачання бензину та дизеля в США.
Це було очікувано, але проблема загострилася, коли люди кинулися на заправки і почали панічно заливати свої машини бензином. У результаті чого ціни на нього підскочили.
Те саме відбувається й на тлі епідемії Covid-19. На сайтах eBay та Etsy з’явилися упаковки з 20 медичних масок вартістю понад 100 доларів. В результаті компаніям довелося вжити заходів проти спекулянтів.
Британські аптечні мережі Boots і LloydsPharmacy оголосили у вівторок, що обмежать продаж засобів для дезінфікування до двох пляшок на руки.
Стадний інстинкт
Підготовка до можливої катастрофи та ажіотаж – різні речі, вважає професор психології з Університету Британської Колумбії Стівен Тейлор.
У випадку урагану чи повені більшість людей мають чітке уявлення про те, що саме їм може знадобитися, якщо будуть відключення електроенергії або нестача води.
Але які наслідки матиме Covid-19, не дуже зрозуміло, і ця невизначеність сприяє панічній поведінці.
Це траплялося не один раз в історії. Під час кубинської кризи в 1962 році, коли ядерна війна здавалася неминучою, американці заповнювали підвали своїх будинків консервами та питною водою.
Потім прийшла проблема Y2K – страх, що при переході на 2000 рік у комп’ютерних системах станеться збій, який обвалить світові ринки, а може навіть і запустить ядерні ракети.
У паніці люди не лише запасалися продуктами тривалого зберігання й водою, але й знімали гроші. 1999 року Міністерству фінансів США довелося додатково надрукувати 50 млрд дол. в очікуванні, що люди почнуть запасатися готівкою.
Панічне скуповування допомагає людям відчути контроль над ситуацією, кажуть експерти. І їх не заспокоять такі банальні дії, як миття рук, потрібно щось не менш драматичне, ніж саме стихійне лихо.
Ажіотажу сприяє й ще один психологічний ефект, вважає професор Севідж.
Це ненависть до втрат. “Люди почуваються гірше, якщо втратять 100 доларів, ніж якщо не виграють 100 доларів”, – каже він.
“Якщо згодом ми усвідомимо, що нам потрібен туалетний папір, а ми його не купили, коли була можливість, ми дуже шкодуватимемо”, – пояснює фахівець з поведінкової економіки.
Стадний інстинкт також відіграє чималу роль.
“Соцмережі та ЗМІ погіршують паніку, створюючи замкнене коло”, – додає професор Тейлор.
“Зрозуміло, що якщо всі на “Титаніку” побіжать за рятувальними шлюпками, ви також, незалежно від того, тоне корабель чи ні”, – говорить він.
Що натомість?
Замість панічної закупівлі в останню мить, краще бути завжди підготовленим до надзвичайних ситуацій чи криз.
Пам’ятайте про потреби всіх членів родини і запасайтеся лише тим, що дійсно потрібно. А от завантажувати бункер на випадок судного дня точно не варто.
Жертвою нездорового ажіотажу станете ви самі, коли ціни почнуть зростати, а необхідних товарів не буде.
Щоби уникнути чуток та брехні, читайте новини тільки з якісних джерел інформації.
У японських соцмережах, приміром, нещодавно почали ширитися фейки про те, що запаси туалетного паперу і серветок закінчуються, оскільки Китай їх більше не поставляє.
Щоби зупинити паніку, місцевим чиновникам та промисловим асоціаціям довелося нагадувати людям, що майже весь туалетний папір виробляється на місцевому рівні і що запаси його цілком достатні.
А якщо ви схильні до панічної закупівлі, спитайте себе, чого ви насправді боїтесь, каже професор Тейлор.
Крістіна Мой із Сіетла каже, що тепер вона знає, як боротися з натовпами панікерів.
“Наступного разу я почекаю, коли люди розійдуться, або просто замовлю свої щотижневі покупки на сайті Amazon”, – каже вона.
“Три години стояти в черзі я точно більше не буду”, – додає жінка.
