Чи є новий коронавірус сезонним, як більшість вірусів грипу? Та як на його поширення впливають кліматичні і погодні умови?
Спалахи багатьох інфекційних захворювань поступово згасають з настанням теплої пори року. Грип або кишкова інфекція норовірус більш розповсюджені у зимові місяці.
Пік зараження тифом випадає на літо. Випадки кору знижуються влітку в помірному кліматі, а у тропічних регіонах підвищуються під час посухи.
Отже, цілком закономірне питання – чи залежить від сезону і активність нового коронавірусу, епідемія якого почалася всередині минулого грудня в Китаї, а тепер перемістилася у Європу та США.
Найбільші спалахи захворювання на Covid-19 сталися в регіонах, де погода прохолодна, а отже, чи можна припустити, що з настанням літа пандемія піде на спад.
Більшість вірусологів, однак, не надто оптимістичні. Вірус SARS-CoV-2, який спричинює коронавірусну інфекцію, – новий і поки що мало вивчений.
А найближчий до нього за походженням вірус Sars, спалах якого відбувся у 2003 році, стримали швидко, і отже, інформації про те, як на нього вплинула б зміна пори року, немає.
Втім, дещо відомо про інші види коронавірусів, які заражають людей.
Дослідження деяких з них показали, що спалах спричинених ними інфекцій дихальних шляхів має “помітну зимову сезонність”. Тобто найбільше захворювань було між груднем та квітнем, так само як і з грипом.
Дані перших досліджень SARS-CoV-2 показують, що вірус надає перевагу прохолодній і сухій погоді.
Його поширення пов’язане з кількома погодними чинниками: температурою повітря, швидкістю вітру та відносною вологістю.
Помірний теплий, а також холодний клімат є найбільш сприятливими для спалаху Covid-19.
А от тропічні частини світу, ймовірно, постраждають найменше, кажуть дослідники.
Утім, є одне велике “але”. Пандемії часто не відповідають закономірностям звичайних сезонних спалахів.
Наприклад, пік іспанки припав на літні місяці, тоді як більшість спалахів грипу відбувається взимку.
Але чому інші коронавіруси сезонні та що дає надію на те, що і новий вірус SARS-CoV-2 також має цю рису?
Коронавіруси належать до сімейства так званих “загорнутих вірусів”. Вони вкриті маслянистою оболонкою – ліпідною двошаровою структурою, “прикрашеною” білковими наростами, які схожі на корону. Звідси й назва – “коронавіруси”.
Через цю маслянисту оболонку вірус стаж більш чутливим до нагрівання. У холоді оболонка твердне і стає желеподібною, як застигає жир на холодному вареному м’ясі.
Таким чином, вона захищає вірус, поки він перебуває за межами організму. Саме тому більшість “загорнутих вірусів” мають виражену сезонність.
Дослідження вже показали, що Sars-Cov-2 може витримати до 72 годин на твердих поверхнях, як-от пластик та неіржавна сталь, за температури 21-23°C та відносній вологості повітря 40%.
Як саме поводиться новий коронавірус за інших температур та вологості ще належить дослідити, але інші коронавіруси виживають понад 28 днів за температури 4°C.
“Клімат впливає на стабільність вірусу поза людським організмом, наприклад, коли він виходить з кашлем або чханням”, – пояснює Мігель Араухо з Національного музею природничих наук у Мадриді в Іспанії.
“Що довше вірус залишається стабільним у навколишньому середовищі, то більша його здатність заражати інших людей та спричиняти епідемію”, – додає дослідник.
Дослідження Університету Меріленду показало, що вірус Sars-Cov-2 найбільше поширився у містах та регіонах світу, де середня температура була близько 5-11°С з низькою відносною вологістю.
Втім, недавній аналіз поширення нового коронавірусу в Азії, проведений дослідниками Гарвардської медичної школи, свідчить, що він буде менш чутливим до погоди, ніж сподіваються вчені.
Це підкреслює необхідність широких заходів охорони громадського здоров’я у боротьбі з захворюванням.
Річ у тім, що поширення вірусу залежить далеко не лише від його здатності виживати в навколишньому середовищі.
І саме тут поняття сезонності захворювання ускладнюється.
Коронавірус поширюють люди, а тому сезонні зміни у поведінці людей також впливають на частоту заражень.
Наприклад, випадки кору в Європі, як правило, збігаються зі шкільними семестрами та знижуються під час канікул.
Вважають, що ключову роль у поширенні Sars-Cov-2 з Уханя в інші міста Китаю та по всьому світу зіграла велика міграція людей перед Китайським новим роком 25 січня.
Погода також впливає і на наш імунітет, роблячи нас більш вразливими до інфекцій. Деякі дослідження припускають, що рівень вітаміну D в організмі впливає на нашу здатність захворіти.
Взимку наш організм отримує менше вітаміну D від сонячних променів. Хоча вплив цього чинника на сезонність грипу багато дослідників вважають суперечливим.
Так само неоднозначним є питання про те, чи послаблює нашу імунну систему холодна погода. На думку опонентів, холод збільшує кількість клітин, які захищають наше тіло від інфекцій.
А от що, без сумніву, впливає на нашу здатність протистояти вірусам, – це вологість повітря.
Коли повітря дуже сухе, кількість слизу, що покриває наші легені та дихальні шляхи, зменшується. Ця секреція утворює природний захист від інфекцій, і з нею ми стаємо менш вразливими до вірусів.
Оскільки вірус SARS-CoV-2 є новим, у багатьох людей немає від нього імунітету, поки вони не перехворіють на нього.
А це означає, що він поширюватиметься та спричинюватиме хвороби не так, як ендемічні віруси, притаманні певному регіону.
Авіаперельоти стали основним маршрутом швидкого поширення вірусу світом, зазначає Вітторія Коліцца, директор відділу досліджень Французького інституту охорони здоров’я та медичних досліджень.
Але щойно він починає ширитися в межах спільноти, його передачі сприяють близькі контакти між людьми. Припинення контактів повинно знизити рівень зараження. Саме тому більшість урядів й ухвалили рішення про суворий карантин.
Якщо число випадків Covid-19 знизиться протягом найближчих місяців, цьому може бути кілька причин. Це, насамперед, заходи профілактики, як-от ізоляція та карантини, зростання колективного імунітету, а також зміна пори року.
“Якщо новому коронавірусу дійсно притаманна сезонність, це може замаскувати справжній вплив двох інших чинників”, – попереджає професор Ян Альберт з Каролінського Інституту в Стокгольмі.
“У країнах, де суворі обмеження вберегли багатьох людей від зараження, цілком можлива друга хвиля захворювань з настанням осені та зими”, – пояснює він.
Навіть якщо Covid-19 залежить від пори року, навряд чи він повністю зникне протягом літніх місяців. Але зменшення випадків захворювання певну користь принесе.
“Кроки, які ми робимо, щоб вирівняти криву пандемії, дорого коштують економіці, але вони мають допомогти нам протриматися до літа”, – зазначає професор Альберт.
“Це допоможе системам охорони здоров’я виграти потрібний їм час на підготовку”.
Для світу, який веде важку боротьбу з поширення вірусу, це може бути час, якого він відчайдушно потребує.
