Закриття ресторанів та карантин, який змусив людей сидіти вдома, вплинули на харчові звички та поведінку щурів, кажуть експерти.
Наприкінці минулого місяця у Французькому кварталі Нового Орлеану з’явилися цілі зграї непроханих гостей.
Невдовзі після того, як через коронавірус закрили бари та ресторани Луїзіани, щури повилазили зі своїх хованок.
Збільшення кількості цих гризунів у містах не дивує відомого родентолога Роберта Коррігана.
“Коли у певному місці є колонія щурів, яка харчується завдяки туристам, які смітять, та великій кількості сміття, яке вивозять уночі, – це може бути Вашингтон, Нью-Йорк та будь-яке інше місто, де щури звикли до легкодоступної їжі, – коли це зникає, вони не знають, що робити”, – каже він.
“Ці щури голодні”, – сказала журналістам Клавдія Рігель з управління з боротьби зі шкідниками у Новому Орлеані.
А люди в усьому світі змінюють свою поведінку через пандемію коронавірусу.


У деяких місцях через карантин сміття, яким звикли харчуватися щури, зникло, і їм доводиться до цього пристосовуватись.
Корріган, чий офіс розташований у Нижньому Мангеттені, каже, що його друзі розповідали, як бачили щурів у нових районах та в незвичний час для цих переважно нічних тварин.
Водночас в інших місцях люди не побачили жодних змін у звичках місцевих щурів. Ці колонії можуть харчуватися побутовими відходами, яких досі багато, а не ресторанним сміттям.
У Британії Національна служба з боротьби зі шкідниками цього місяця попередила, що “закриття шкіл, пабів, ресторанів, готелів, туристичних пам’яток та інших громадських місць для забезпечення соціальної дистанції матиме непередбачувані наслідки”.
Якщо є доступна їжа, популяції шкідників можуть оселятися у спорожнілих будівлях і почуватися там господарями через відсутність людей – або, якщо їжі немає, вони вирушатимуть на її пошуки, йдеться у повідомленні.
“Майстри адаптації”
Голодні щури можуть проходити досить великі відстані і опинитися геть в іншому районі, де раніше не було щурів”, – розповів Корріган BBC.
У них дуже добре розвинений нюх, завдяки якому вони знаходять їжу, а їхні міцні зуби дозволяють долати дерев’яні, пластикові та текстильні перепони.
“Вони є в усьому світі, вони є скрізь, і вони не змогли б поширитися по всьому світу, якби не були дуже кваліфікованими майстрами адаптації”, – говорить він.
Але збільшення кількості щурів навколо не означає, що вони заволодіють містами.
Навпаки, за словами Коррігана, зараз ідеальний час для контролю, й чиновники Нового Орлеана заявили, що вони вживають додаткових заходів для контролю над чисельною популяцією щурів у місті.
Голодні щури з більшою імовірністю братимуть їжу з пасток.
Родентолог також каже, що “санітарія – це боротьба зі шкідниками” – без їжі щури “почнуть їсти одне одного і таким чином контролюватимуть власну кількість”.
Канібалізм дуже поширений у колоніях, що зазнають стресу.
“Ці щури не лишать ні шматочка м’яса на кістках своїх жертв”, – каже Корріган.
Небажані гості
Голодні щури можуть завдати шкоди, створюючи безлад у будинках і поширюючи хвороби.
“Якщо їх не контролювати, вони можуть опинитися в чиємусь будинку, спальні, або з дітьми, або в будинку для літніх чи у лікарні”, – говорить він.
Відомо, що щури можуть переносити близько 55 різних хвороб, хоча досі не було жодних повідомлень про щурів, що переносять Covid-19.
Вони також можуть перегризати деревину та електричні дроти, що може призвести до пожежі.


Щоб щури не потрапили до приватного будинку, переконайтеся, що ви заблокували усі лазівки для них – на кшталт тріщин, отворів біля фундаменту, труб тощо.
У самому приміщенні переконайтесь, що їм немає де сховатися, і не захаращуйте оселю. Зберігайте їжу в контейнерах, захищених від гризунів.
Якщо ви все ж побачите щурів удома, доктор Корріган радить не намагатися позбутися їх самотужки, а викликати професіоналів.