Вірус, що стоїть за спалахом смертельної хвороби у Китаї, належить до родини, яку лікарі добре знають – і бояться.
Це – коронавіруси, які раніше спричиняли SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром, ТГРС) – від якого померли 9% інфікованих людей, – і MERS (близькосхідний респіраторний синдром) який убив близько 35% інфікованих.
Розповідаємо, чому цей тип вірусу може раптово виникати і чому він може бути таким небезпечним.
Звідки беруться небезпечні коронавіруси?
Вважають, що штами, які спричинили SARS, MERS та нинішній спалах, виникли не у людей, а у тварин.
Хоча багато тварин переносять небезпечні віруси, вони, як правило, не передаються людям – на наше щастя.
“У більшості випадків існує видовий бар’єр, який вірус не може подолати”, – говорить професор Ендрю Істон зі Школи медико-біологічних наук Ворикського університету.
“Але іноді, якщо людина має імунодефіцит або є якийсь інший важливий фактор, який відкриє вірусу дорогу до організму, можна отримати нехарактерний спорадичний випадок (зараження. – Ред.)”, – каже вчений.
Небезпека часто починається з незвичної мутації.
“Зазвичай мають відбутися певні зміни, які нададуть йому можливість рости в організмі нового господаря”, – пояснює професор Істон.
У цих рідкісних випадках, коли коронавірус таки передається людям, ситуація може бути дуже серйозною.
Варто зазначити, що не усі коронавіруси дуже небезпечні – люди постійно стикаються з менш шкідливими їхніми типами. Але саме ті, що передаються від одного виду до іншого, становлять найбільшу небезпеку.
Чому вони настільки небезпечні?
“Коли вірус перестрибує з одного виду на інший, не можна передбачити заздалегідь, як він поводитиметься, але нерідко буває, що якщо він знайде собі нішу в новому виді, то на ранніх стадіях цього процесу він може бути досить серйозним”, – каже професор Істон.
Так відбувається тому, що коли коронавірус раптом стрибає від тварин до людини, наша імунна система ніколи раніше не стикалася із цим штамом, тож ми можемо бути дуже вразливими.
Те саме відбувається, коли між різними видами мігрують віруси грипу.
“При пандемічному грипі, який передався від водних птахів до людини, проблема полягає у тому, що коли вірус робить цей стрибок до людини, перебіг захворювання буде тяжким”, – пояснює професор Істон.
Вважають, що найгірший спалах грипу (1918-1919 рр.), від якого загинули до 50 мільйонів людей, спричинив вірус, який перейшов до людини від птахів.
Немає жодних ознак того, що цей коронавірус буде таким же смертоносним, але історія попередніх серйозних спалахів, спричинених переходом вірусу від тварин до людей, викликає серйозне занепокоєння медичної спільноти.
Чи можуть коронавіруси швидко поширюватися?
Зазвичай імовірність того, що вірус, який передався від тварин до людини, зможе передаватися від людини до людини, є невисокою – принаймні, на початкових стадіях.
“Це ще один бар’єр, чергова перешкода, яку йому доведеться перетнути”, – каже професор Істон.
Але ситуація може швидко змінитися, і коли це стається, вона може виявитися дуже серйозною.
Мутація вірусу може дозволити йому поширюватися від людини до людини, тобто він розповсюджуватиметься набагато ширше і набагато швидше.
Саме це відбулося під час нинішнього спалаху в Китаї, і тому вживають заходи боротьби з поширенням хвороби.
Однак те, наскільки легко він передається, наразі остаточно не з’ясували.
За словами професора Істона, більш вразливими до вірусу є люди зі зниженим імунітетом, в той час як здорові люди можуть бути стійкими до його впливу.
“Деякі віруси передаються дуже легко, а деякі – вкрай погано. Одне з питань, на яке доведеться відповісти, – де в цьому діапазоні перебуває цей новий коронавірус”, – каже вчений.
Що можна зробити після початку спалаху коронавірусу?
Погані новини полягають у тому, що ліки часто не є вирішенням проблеми.
“Дієвих противірусних препаратів дуже мало”, – попереджає професор Істон.
Втім, є й інші заходи, яких можна вживати – зокрема такі прості речі, як миття рук та використання носових хустинок.
“Базова гігієна – дуже корисна. Вона захищає від найрізноманітніших речей, і наразі це, мабуть, єдина наявна зброя, бо в найближчому майбутньому розраховувати на ліки від цього вірусу не варто”, – каже професор Істон.
Окрім профілактики, важливими є також дії влади щодо інфікованих людей.
“Інший аспект – якомога швидше виявлення інфікованих людей, щоб їм можна було надавати допомогу і в ідеалі поводитись із ними так, щоб зменшити ймовірність поширення інфекції”, – пояснює вчений.
На щастя, після попередніх спалахів коронавірусів SARS та MERS були запроваджені міжнародні системи заходів.
Всесвітня медична спільнота сподівається, що уроки, вивчені після попередніх спалахів коронавірусу, зроблять нинішній та ймовірні майбутні інциденти менш небезпечними.