В Україні багато говорять про необхідність саджати корупціонерів за ґрати. Однак ще важливішим є закриття лазівок для корупції та зміна сприйняття у суспільстві, що корупція може іноді й допомагати, вказують експерти.
Міжнародні партнери України намагаються більш ефективно координувати допомогу країні на шляху її реформування. Для цього у Копенгагені 27 червня пройде друга Конференція з реформ в Україні. Її двома основними темами стануть ефективне врядування та зростання економіки, повідомив міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен. У першій темі він окремо виділив подолання корупції.
Уперше за допомогою цифр
Боротьба з корупцією є питанням, на якому стосовно України в Євросоюзі чи не найчастіше наголошують. Ним також найбільше незадоволені – в першу чергу через затримки у створенні Вищого антикорупційного суду, нескасування обов’язку активістів-антикорупціонерів подавати е-декларації, а також відсутністю автоматичної системи перевірки електронних декларацій.
У той же час у ЄС визнають і здобутки України на шляху боротьби з корупцією. Самуельсен наголошує саме на реформах, які допомагають закривати лазівки для корупції. Як приклади він навів “Нафтогаз”, який минулого року отримав 1,3 мільярда євро (39 мільярдів гривень) чистого прибутку. Вийшла ця компанія у “плюс” лише 2016-го, після багатьох років збитковості. Також данський міністр нагадав про систему держзакупівель ProZorro, яка з часу запуску 2016 року зекономила бюджету 780 мільйонів євро.
У Копенгагені підбивати підсумки реформ планують не просто на словах, а за допомогою цифр. Для цього замовили два дослідження – один в Україні, другий за її межами.
Результат боротьби з корупцією
Одне з досліджень проводить київський Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. І хоча воно ще не завершене, віце-прем’єрка України з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе навела деякі дані з нього під час заходу у рамках підготовки до конференції у Копенгагені. Його 28 травня провів у Брюсселі аналітичний центр EPC.
“Антикорупційні заходи приносять конкретні економічні вигоди”, – зазначила Климпуш-Цинцадзе та повідомила, що йдеться про близько шість відсотків ВВП, або шість мільярдів доларів на рік. За результатами дослідження, краща адміністрація податків стала приносити близько трьох мільярдів доларів на рік, реформа в енергетиці – близько 2,5 мільярда доларів, реформа державних закупівель зберігає від 400 до 900 мільйонів доларів. На основі урядових даних вона додала, що у 2017 році держбюджет отримав 2,7 мільярда доларів завдяки боротьбі з корупцією на митниці.
Система діє завдяки корупції
Другий звіт готує Джон Лаф, експерт лондонського аналітичного центру Chatham House. “Було досягнуто хорошого прогресу у закритті простору для корупційних практик в Україні”, – зазначив він. Серед найбільш позитивних моментів він назвав перехід до автоматичного відшкодування ПДВ. Однак суттєво більше він говорив про “але”: “Прогресу бракує у деяких пріоритетних сферах, таких як митниця, дерегуляція (…), у реформі державного управління”.
Лаф вітає бажання серед українців бачити корупціонерів за ґратами. Водночас опитування показують, що немало українців вважають корупційні практики на місцевому рівні корисними для вирішення деяких питань. На додачу до цього, в Україні сформувалася система, коли можновладці використовують державу для своєї вигоди і діляться невеликою частиною отриманого з чиновниками. Це дозволяє системі хай і неефективно, але функціонувати, пояснює експерт.
“Система, яка існує в Україні, не лише є корумпованою, до певної міри вона функціонує завдяки корупції”, – говорить Лаф і уточнює, що 85 відсотків світу живе у подібний спосіб. Тому саджання за ґрати корупціонерів ще не змінить докорінно ситуацію. Рецепт експерта – змінювати сприйняття, щоб прогресивні сили в суспільстві зрозуміли, що їхні інтереси краще забезпечать інституції та правила гри, а не персоналізована система урядування, де рішення ухвалюються свавільно.
Спрощене сприйняття
Ціллю Іванни Климпуш-Цинцадзе було довести у Брюсселі, що “спрощений погляд, начебто Україна є просто ще однією корумпованою країною, є спотворенням реальності”.
Такий погляд подіялє і Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес асоціації, яка об’єднує близько тисячі компаній в Україні. За її словами, за останні чотири роки бізнес у країні побачив багато позитивних змін, наприклад, були проведені банківська реформа та децентралізація. “Слово бізнесу має вагу. За минулий рік ми подали уряду понад 400 ініціатив, пропозицій і рішень для проблем. Понад 50 відсотків з них були успішно впроваджені”, – зазначає Дерев’янко.
Її організація також намагається підтвердити, що в Україні не обов’язково бути корумпованим, аби бути успішним. “Важливо підтвердити, що можливо бути успішним підприємцем, не даючи хабарі”, – наголошує вона. Серед головних викликів Дерев’янко називає відсутність і досі рівних правил гри, передусім через те, що судова система залишається корумпованою.
Конференція у Копенгагені, серед іншого, має показати, що, попри всю критику, від України в ЄС не втомилися. “Може видаватися, що ЄС та міжнародна спільнота втомилися від розмов про Україну та реформи у ній. Якщо це так, то лише через те, що ми втрачаємо бачення, який прогрес ці реформи вже принесли, яку стійкість суспільству вже надали”, – підсумовує Андерс Самуельсен.
